- •Поверхневі явища та дисперсні системи Методичні вказівки
- •6.051301 «Хімічна технологія»
- •Поверхневі явища та дисперсні системи Методичні вказівки
- •6.051301 «Хімічна технологія»
- •Лабораторна робота № 1 «адсорбція»
- •Стислі теоретичні відомості
- •Робота 1.1. Адсорбція органічної кислоти вугіллям з водного розчину Хід виконання роботи
- •Питання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 2 «поверхневий натяг. Адсорбція на рідкій поверхні»
- •Стислі теоретичні відомості
- •Методи визначення поверхневого натягу
- •Метод підрахунку крапель
- •Метод максимального тиску газового пухирця (метод Ребіндера)
- •Робота 2.1. Адсорбція на поверхні рідини
- •Хід виконання роботи
- •Робота 2.2. Визначення питомої поверхні адсорбента
- •Хід виконання роботи
- •Питання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 3 «теплота змочування»
- •Стислі теоретичні відомості
- •Робота 3.1. Визначення природи поверхні гідрофільних та гідрофобних речовин калориметричним методом
- •Питання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 4 «седиментація»
- •Стислі теоретичні відомості
- •Робота 4.1. Седиментаційний аналіз суспензії
- •Хід виконання роботи
- •Питання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 5 «в’язкість»
- •Стислі теоретичні відомості
- •Робота 5.1. Дослідження в’язкості структурованих розчинів
- •Хід виконання роботи
- •Питання до лабораторної роботи
- •Хід виконання роботи
- •Питання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 6 «одержання та коагуляцiя золів»
- •Стислі теоретичні відомості
- •Робота 6.1. Приготування золів Хід виконання роботи
- •1. Фiзична конденсацiя (замiна розчинника)
- •2. Хiмiчна конденсацiя
- •2.1. Метод окисно-вiдновних реакцiй
- •2.2. Метод реакцiй обмiну
- •2.3. Реакцiя гiдролiзу
- •3. Отримання золю гiдроксиду залiза (III) пептизацiєю
- •3.1. Адсорбцiйна пептизацiя
- •3.2. Диссолюцiйна пептизація
- •4. Одержання емульсiї
- •Робота 6.2. Визначення знаку заряду частинок золів на підставі правила валентності – значності Хід виконання роботи
- •Робота 6.3. Визначення порогу коагуляцiї золю Хід виконання роботи
- •Питання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 7 «електрофорез»
- •Стислі теоретичнi вiдомостi
- •Робота 7. 1. Визначення знаку та величини електрокiнетичного потенцiалу методом електрофорезу
- •Питання до лабораторної роботи
- •Перелік рекомендованої літератури
Робота 7. 1. Визначення знаку та величини електрокiнетичного потенцiалу методом електрофорезу
Мета роботи полягає у визначенні величини електрокінетичного потенціалу та знаку заряду частинок золю берлінської блакиті.
Хід виконання роботи
1. Прилад (рис. 23) заповнити приблизно на 1/3 бічною рiдиною (ультрафiльтратом золю). Пiпетку з дослiджуваним золем опустити у середню трубку приладу до дна, після чого дуже повiльно випустити з неї золь так, щоб утворилася чiтка границя подiлу мiж золем та бічною рiдиною. На приладі позначити рівень забарвленої межі золя до початку електрофорезу.
2. Занурити два мiднi електроди. Вказати катод (–) та анод (+) і виміряти вiдстань l (м) мiж електродами за напрямком руху струму. До електродiв пiдключити джерело постiйного струму з напругою 100 – 150 B.
Рис. 23. Прилад для визначення електрокінетичного потенціалу
3. Увімкнути струм, записати час початку дослiду та величину напруги E, B.
4. Через 1–1,5 години вимкнути струм. Записати час проведення електрофорезу . Вимiряти вiдстань s (м), на яку перемiстилася границя золю, і за формулою (7.2) розрахувати значення – потенцiалу (величину в’язкості води за температури досліду взяти з табл. 5.1, а величину її відносної діелектричної проникності – з табл. 7.1).
Таблиця 7.1. Температурна залежність відносної діелектричної проникності води
t, 0С |
0 |
5 |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
|
87,74 |
85,76 |
83,83 |
81,94 |
80,10 |
78,30 |
76,55 |
5. За величиною – потенцiалу зробити висновок про стійкість золю. За напрямком руху золю визначити знак заряду частинок золю.
Звіт
Написати формулу міцели берлінської блакиті за даними досліду.
Величина = ……. мB.
Зробити висновок про стійкість даного золю за величиною електрокінетичного потенціалу.
Питання до лабораторної роботи
Що таке електрофорез? Що таке електроосмос?
Чим викликаний рух частинок дисперсної фази при електрофорезі?
Які явища називають оберненими електрокінетичними явищами?
Від чого і як залежить швидкість руху часток дисперсної фази при електрофорезі?
Яку інформацію про дисперсну систему можна отримати, визначивши електрокінетичний потенціал її часток?
Як за допомогою електрофорезу визначають знак заряду часток дисперсної системи?
Від яких факторів залежить електрокінетичний потенціал?
Література: [1] 174 – 219; [2] 181 – 219, 192, 224 – 227; [3] 56 –77, 256 – 270; [4] 122 – 135.
Перелік рекомендованої літератури
1. |
Воюцкий С.С. Курс коллоидной химии. – М.: Химия, 1975. – 512 с. |
2. |
Фридрихсберг Д.А. Курс коллоидной химии. – С-П.: Химия, 1995. – 368 с. |
3. |
Фролов Ю.Г. Курс коллоидной химии. – М.: Химия, 1989. – 400 с. |
4. |
Колоїдна хімія / М.О. Мчедлов-Петросян, В.І. Лебідь, О.М. Глазкова та ін. – Харків: Фоліо, 2005. – 301 с. |