- •Поверхневі явища та дисперсні системи Методичні вказівки
- •6.051301 «Хімічна технологія»
- •Поверхневі явища та дисперсні системи Методичні вказівки
- •6.051301 «Хімічна технологія»
- •Лабораторна робота № 1 «адсорбція»
- •Стислі теоретичні відомості
- •Робота 1.1. Адсорбція органічної кислоти вугіллям з водного розчину Хід виконання роботи
- •Питання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 2 «поверхневий натяг. Адсорбція на рідкій поверхні»
- •Стислі теоретичні відомості
- •Методи визначення поверхневого натягу
- •Метод підрахунку крапель
- •Метод максимального тиску газового пухирця (метод Ребіндера)
- •Робота 2.1. Адсорбція на поверхні рідини
- •Хід виконання роботи
- •Робота 2.2. Визначення питомої поверхні адсорбента
- •Хід виконання роботи
- •Питання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 3 «теплота змочування»
- •Стислі теоретичні відомості
- •Робота 3.1. Визначення природи поверхні гідрофільних та гідрофобних речовин калориметричним методом
- •Питання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 4 «седиментація»
- •Стислі теоретичні відомості
- •Робота 4.1. Седиментаційний аналіз суспензії
- •Хід виконання роботи
- •Питання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 5 «в’язкість»
- •Стислі теоретичні відомості
- •Робота 5.1. Дослідження в’язкості структурованих розчинів
- •Хід виконання роботи
- •Питання до лабораторної роботи
- •Хід виконання роботи
- •Питання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 6 «одержання та коагуляцiя золів»
- •Стислі теоретичні відомості
- •Робота 6.1. Приготування золів Хід виконання роботи
- •1. Фiзична конденсацiя (замiна розчинника)
- •2. Хiмiчна конденсацiя
- •2.1. Метод окисно-вiдновних реакцiй
- •2.2. Метод реакцiй обмiну
- •2.3. Реакцiя гiдролiзу
- •3. Отримання золю гiдроксиду залiза (III) пептизацiєю
- •3.1. Адсорбцiйна пептизацiя
- •3.2. Диссолюцiйна пептизація
- •4. Одержання емульсiї
- •Робота 6.2. Визначення знаку заряду частинок золів на підставі правила валентності – значності Хід виконання роботи
- •Робота 6.3. Визначення порогу коагуляцiї золю Хід виконання роботи
- •Питання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 7 «електрофорез»
- •Стислі теоретичнi вiдомостi
- •Робота 7. 1. Визначення знаку та величини електрокiнетичного потенцiалу методом електрофорезу
- •Питання до лабораторної роботи
- •Перелік рекомендованої літератури
Хід виконання роботи
Метою роботи є визначення молекулярної маси ВМС на підставі вимірювань в’язкості розчинів.
1. Підготовка до експерименту:
В табл. 5.5 зазначити систему, що досліджується: вказати назву ВМС та розчинника, навести концентрацію вихідного розчину с0 і концентрації розчинів (за вказівкою викладача), які потрібно приготувати шляхом розведення вихідного розчину для проведення дослідження.
Розрахувати та записати в табл. 5.5 об’єми вихідного розчину та розчинника, які необхідні для приготування 10 см3 кожного з розчинів.
За допомогою бюреток приготувати розчини, наливаючи в сухі пронумеровані пробірки зазначені в табл. 5.5 об’єми рідин.
Таблиця 5.5. Дані для приготування досліджуваних розчинів
Система, що досліджується |
Температура досліду, 0С |
|
|||||
ВМС |
|
Розчинник |
|
Масова частка полімеру у вихідному розчині с0: |
|
||
№ |
Об’єм, см3 |
Масова частка полімеру у досліджуваному розчині с, г/г: |
|||||
вихідний розчин |
розчинник |
||||||
1 |
|
|
|
||||
2 |
|
|
|
||||
3 |
|
|
|
||||
4 |
|
|
|
||||
5 |
|
|
|
Проведення експерименту:
Тричі промити дистильованою водою віскозиметр і три рази визначити час витікання води через капіляр віскозиметра, записуючи отримані результати в табл. 5.6. За табл. 5.1 визначити для температури досліду і записати в табл. 5.6 значення в’язкості води.
Визначити за допомогою віскозиметра тричі час витікання кожного з досліджуваних розчинів (різниця у часі не повинна бути більше 1 с). Досліди проводити в порядку збільшення концентрації розчинів. Записати отримані дані в табл. 5.6. При переході від попереднього розчину до наступного віскозиметр не промивати.
Розрахувати та записати в табл. 5.6 середній час витікання для кожного з досліджуваних розчинів.
Таблиця 5.6. Експериментальні дані та результати розрахунків
№ |
Концентрація розчину с, г/г |
Час витікання , с |
Розраховані значення в’язкості |
|||||
|
|
1 |
2 |
3 |
середній |
|
sp |
r |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Обробка експериментальних даних:
За отриманими експериментальними даними розрахувати та зафіксувати у табл. 5.6 для кожного з розчинів:
в’язкість розчину за формулою (5.7);
специфічну в’язкість, обчислену за рівнянням :
;
(5.11)
приведену в’язкість, визначену за співвідношенням (5.9).
За даними табл. 5.6 побудувати графік залежності = , який має бути прямою (рис. 20).
Рис. 20. Графік залежності приведеної в’язкості від концентрації
Визначити величину відрізка, що відтинається прямою на осі ординат і дорівнює характеристичній в’язкості [] (див. рис. 20). Знаючи її, на підставі рівняння (5.10) визначити молярну масу ВМС за формулою:
(5.13)
(значення коефіцієнтів K та для конкретної системи взяти із табл. 5.4).
Звіт
Таблиці 5.5 і 5.6.
Графік = f(c).
Значення молекулярної маси ВМС:
Висновок.