- •Лабораторний практикум
- •Значення коефіцієнтів Стьюдента
- •1. Прямі вимірювання
- •2. Непрямі вимірювання
- •Оформлення звітів з лабораторних робіт
- •Лабораторна робота n 1 Визначення густини тіла правильної геометричної форми
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Прилади та матеріали: терези, набори гир та важків, досліджувані тіла, підставка, стакан, вода.
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Список літератури
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 4 Визначення модуля юнга на приладі лермантова
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота n 5 визначення модуля пружності методом деформації прогину
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •II. Визначення моменту інерції:
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота n 7 визначення прискорення вільного падіння за допомогою фізичного маятника
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота n 8 визначення довжини звукової хвилі і швидкості звуку у повітрі методом резонансу
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 9 вивчення поширення ультразвукових хвиль та визначення пружних сталих матеріалу
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 10 визначення в’язкості рідини методом стокса
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 11 визнаЧення коефіцієнта внутрішнього терТя і середньої довжини вільного пробігу молекул повітря
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 12 визначення коефіцієнта поверхневого натягу рідин методом краплин
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 13 визначення критичної температури речовини
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 14 визначення величини відношення теплоємностей повітря при постійному тиску і постійному об'ємі
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
Список літератури
Савельев Й.В. Курс общей физики,- М., 1982.- т.І.
Загальна фізика: Лабораторний практикум / За заг. ред. І.Т.Горбачука. - К., 1992.
Лабораторна робота № 4 Визначення модуля юнга на приладі лермантова
Мета роботи: експериментально визначити модуль Юнга матеріалу дроту.
Прилади та матеріали: прилад Лермантова, набір важків, мікрометр.
Теоретичні відомості
Під дією зовнішніх сил тверді тіла деформуються, тобто змінюють свою форму або лінійні розміри. Якщо після припинення дії сили тіло приймає початкову форму і розміри, деформація називається пружною. Таке "повернення" тіла до початкового стану проходить під дією пружних сил, які виникають у тілі при його деформації і мають електромагнітну природу. У 1675 р. англійський фізик Р.Гук встановив закон, згідно з яким при малих деформаціях величина деформації прямо пропорційна прикладеній до тіла силі. Якщо під дією сили дріт довжиною l став довшим на величину , то за законом Гука
(1).
де k - постійна величина, яка залежить від виду деформації і властивостей деформованого тіла.
Закон Гука можна записати дещо інакше, а саме
(2)
де - відносне подовження, - напруження, яке визначається силою, що діє на одиницю площі S, коефіцієнт пружності деформованого тіла. Величину
(3)
називають модулем пружності, або модулем Юнга. Підставивши (3) в (2), одержимо
(5)
Із співвідношення (5) випливає, що модуль Юнга дорівнює тому напруженню, при якому абсолютне подовження деформованого тіла було б рівне початковій довжині, якщо б настільки великі пружні деформації були б можливі. У дійсності при значно менших напруженнях відбувається руйнування більшості матеріалів, ще раніше досягається межа пружності.
Під впливом прикладеної сили дріт, розтягуючись, відчуває поперечне стиснення. Якщо діаметр дроту d при цьому зменшується на величину , то
(6)
де - коефіцієнт поперечного стиснення.
Співвідношення
(7)
називають коефіцієнтом Пуассона. Для більшості металів .
Методика виконання роботи
Схематично прилад Лермантова показаний на рис. 1
Рис.1. Прилад Лермантова для визначення модуля Юнга за розтягом
Він складається із двох кронштейнів А і В, які розміщені один над другим і служать для кріплення дроту з досліджуваного матеріалу. При цьому верхній кінець дроту затискується гвинтом в отворі стержня К, закріпленого у втулці верхнього кронштейна А. Нижній кінець дроту гвинтом закріплюється в отвір циліндра W до якого підвішена платформа Н. На неї кладуть тягарі у процесі виконання роботи. Вона ж одночасно служить для випрямлення досліджуваного дроту.
Нижній кронштейн В має аретир С. Прилад повинен бути аретирований у моменти навантаження дроту тягарями, а також для вивільнення дроту від дії тягарів. Це оберігає дріт від ривків, а також від можливого виривання дроту із місць кріплення у момент навантаження.
Якщо на платформу Н покласти тягар Р, то він викличе не тільки подовження дроту, яке необхідно виміряти, але і прогин кронштейна А. Для виключення впливу прогину кронштейна прилад має два масивні дроти і , які з'єднані зверху і знизу горизонтальними стержнями. Нижній стержень оснащений платформою G, на якій розміщується увесь набір тягарів, що використовуються для навантаження дроту. У ході виконання лабораторної роботи набір тягарців Р може лежати або на платформі G, або на платформі Н, що дає однакову величину прогину.
Для вивчення подовження дроту , яке дуже мале, у даній роботі використовується метод дзеркала і шкали.
У верхній частині кронштейна B вільно обертається навколо горизонтальної осі С, що перпендикулярна до площини креслення, дзеркальце m, яке розміщене вертикально. Із дзеркальцем з'єднаний вигнутий важіль R, який спирається на торець циліндра M. При навантаженні- дроту циліндр зміщується у вертикальному напрямку, разом з ним зміщується i важіль R. Перед дзеркальцем m встановлений освітлювач D i шкала Q з поділками.
Якщо на платформу Н перенести тягар з платформи G, то дріт подовжиться на . При цьому важіль R і дзеркальце m повернуться на кут У, а промінь, який відіб'ється від дзеркальця, - на кут 2У. Це призведе до того, що "зайчик" зміститься по шкалі з положення у положення h. Якщо позначити радіус важеля R - величиною b, яка задана, а відстань від дзеркальця до екрана - L, то з геометричних міркувань можна записати
, (8)
, (9)
де - різниця між поділками шкали, - зміщення "зайчика" за шкалою при перенесенні тягаря Р з однієї платформи на другу.
Оскільки дуже мале, то малий і кут У. Тому можна записати
(10)
Із співвідношення (8)-(10) отримаємо
(11)
Підставляючи (11) в (5) і враховуючи, що F=P , a ( d- діаметр дроту), одержимо формулу для розрахунку модуля Юнга
, (12)
де l - довжина дроту, L - відстань від дзеркальця до екрана.