Порівняльний аналіз результатів дослідження першої експериментальної групи за методикою діагностики самооцінки психічних станів г. Айзенка

Тестування	Шкали
	Тривожність	Агресія	Фрустрація	Ригідність
До тренінгу (середньогруповий показник)	10,9	11,8	15	10,8
Через 6 місяців після тренінгу (середньогруповий показник)	9,2	11,4	13,2	10,9
Рівень значимості р	0,05	0,88	0,05	0,95

Перше тестування показало наступне. На першу позицію вибору, що відображає засоби досягнення мети, випробувані найчастіше вибирали колір 2 (зелений) – 30,5% і колір 3 (червоний) – 25%. Тобто 30,5% досліджуваних, що вибрали колір 2 – бажають самоствердитися, а 25% досліджуваних мають потребу активно діяти і добиватися успіху.

На друге місце найчастіше вибиралися колір 4 (жовтий) – 25% і колір 2 (зелений) – 24%. Друга позиція показує мету, до якої прагнуть випробувані. Це означає, що 25% випробуваних бажають рухатися до перспективи, до одержання задоволення від участі в діяльності, а 24% випробуваних – спрямовані на самоствердження.

Третя і четверта позиція вибору відображають відчуття випробуваними актуальної ситуації, у якій вони перебувають. На третє місце частіше вибиралися кольори: 4 (жовтий) – 23% випробуваних – означає, що перспективи і надії на успіх вже почали здійснюватися; 2 (зелений – 21%) – самоствердження вже здійснюється. Четверте місце частіше належить кольору 1 (синій) і кольору 5 (фіолетовий) – по 20% досліджуваних. Це означає, що близько 40% почувають себе спокійними і задоволеними.

На сьоме місце частіше за інші вибиралися додаткові кольори: колір 0 (сірий) – 26%; колір 6 (коричневий) – 21%; колір 7 (чорний) – 19% досліджуваних. Останнє восьме місце частіше відводиться кольору 7 (чорний) – 62% і кольору 6 (коричневий) – 16% досліджуваних. Вибір на останні місця додаткових кольорів є свідченням відсутності напруженості та стресового стану. Надання перегави саме цим кольорам може свідчити про надію на хороші перспективи, про прагнення вийти з несприятливої ситуації, у деяких випадках про дещо завищену самооцінку. Той факт, що на перші позиції вибиралися всього від 1 до 5% додаткових кольорів, а на останні позиції 1 – 10% основних, говорить про низький показник тривожності в групі досліджуваних у цілому.

Результати другого тестування після проведення тренінгу показали, що позиції кольорів дещо змінилися. Так, основні кольори на першій і другій позиціях і додаткові кольори на останніх місцях виросли у відсотковому відношенні. На першій позиції вибір кольору 2 (зелений) виріс на 6,5% і склав 37% досліджуваних, колір 4 (жовтий) на другій позиції виріс на 2% і склав 27% досліджуваних. На сьомій позиції колір 0 (сірий) виріс на 6% і склав 32%, на восьмій позиції колір 7 (чорний) виріс на 3% і склав 65% досліджуваних. Все це свідчить про те, що після тренінгу серед досліджуваних у відсотковому відношенні стало більше людей, які прагнуть стати більш наполегливими й упевненими в собі, активними і товариськими.

Порівняльний аналіз першого і другого тестувань за тестом М. Люшера показує, що після тренінгу виявлено більше випробуваних зі сприятливим прогнозом. У багатьох відзначається підвищення і швидке включення у трудовий процес, збудження, бажання доводити почате до кінця, прагнення до успіху, до життя, повного вражень. Спостерігається намагання розпоряджатися своєю долею, жити за своїми законами, бентежна незадоволеність, вимога поваги до себе, як до виняткової особистості, чесності і незалежності у справах, визнання своєї досконалості.

У той же час за підсумками другого тестування у більшості досліджуваних прослідковується наявність певного рівня збудження і стресу, що викликане придушенням або незадоволеністю емоційно значимих потреб, а також інтенсивністю почуттів і напружень, що неминуче проявляються під час тренінгу.

За допомогою коефіцієнта Шипоша (коефіцієнт енерготропності і тропоформності) ми визначили стан психічної енергії. Коефіцієнт Шипоша визначається за формулою:

[18 – ранг 1(синій) – ранг 2(зелений)]/[18 – ранг 3(червоний) – 4(жовтий)].

Якщо коефіцієнт Шипоша менше одиниці – психічна енергія виснажується. Після визначення коефіцієнта Шипоша для кожного учасника тренінгу ми вивели середній коефіцієнт. Таким чином, до тренінгу середньогруповий коефіцієнт Шипоша дорівнює 1,06, після тренінгу – 0,99. Все це може свідчити про те, що під час тренінгу КСБ учасники витрачають психічну енергію, оскільки переживають досить сильні емоції, що цілком закономірно, тому що отримання на тренінгу будь-якого досвіду прямо пов’язане з емоційним проживанням цього досвіду.

Загалом дослідження за методом кольорових виборів Люшера показало, що в результаті тренінгу КСБ відбуваються певні зміни в емоційній сфері випробуваних. Так, випробувані після тренінгу стали більше радіти й отримувати задоволення від участі в діяльності, почали почувати себе більш активними. Крім того, в результаті тренінгу людиною витрачається певна частина психічної енергії, а після тренінгу відбувається процес накопичення енергії. Амплітуда емоційних проявів на тренінгу надзвичайно зростає і досягає свого апогею на завершальному етапі тренінгу, що може характеризуватися переживанням учасниками тренінгу збуджених станів аж до ейфоричних. Таким чином, події тренінгу значно торкаються емоційної сфери учасників, спонукаючи їх випробовувати часом досить сильні емоції і почуття, які іноді порівнюються з катарсисом, що у свою чергу запускає механізм особистісних змін.

Анкетування з вивчення вихідних соціобіографічних і професійних даних, очікувань від тренінгу і результатів його проведення дозволило нам виявити оцінку ефективності тренінгу КСБ його безпосередніми учасниками. Для цього проводилося опитування досліджуваних за спеціальними анкетами (додатки Г.1, Г.2, Г.3) безпосередньо перед тренінгом КСБ, відразу після його проведення і через шість місяців після тренінгу.

Узагальнені результати оцінки фахівцями екстремальних видів діяльності проведеного з ними тренінгу КСБ за анкетою № 2 (додаток Г.2) наводяться у табл. 5.11.

Таблиця 5.11