Тема 6.

Влада – це можливість впливати на поведінку інших.

Типи влади і їх характеристики

Влада експерта – полягає в здатності керівника впливати на поведінку підлеглих у силу своєї підготовки і рівня освіти, досвіду, таланту й інших спеціалізованих знань.

Влада харизми – здатність керівника впливати на підлеглих завдяки особистій привабливості.

Влада інформації – вміння її одержувати й вміння її використовуватия для впливу на підлеглих.

Влада переконання – вплив на інших за допомогою логічної й аргументованої передачі своєї точки зору.

Влада ухвалення рішення – чим вище рівень управління, тим більше людей крім керівника впливають на процес прийняття рішень.

Влада винагороди – спосіб впливу, заснований на позитивному впливі (подяка, просування, додаткова відпустка) з метою домогтися від підлеглого бажаного результату.

Влада примусу – будується на страху підлеглого бути покараним (зниження в посади, штрафи). Владі необхідно мати ефективну систему контролю над підлеглими.

Влада над ресурсами – ґрунтується на контролі керівництва над розподілом потоків обмежених ресурсів, які в організаціях звичайно спрямовані зверху донизу.

Влада зв'язків – створюється шляхом поширення менеджером інформації про його зв'язки із впливовими людьми.

Влада традицій – будується на виробленні в підлеглих готовності за традицією визнавати законною владу керівника й підкорятися йому.

Методи управління – це сукупність прийомів впливу керівника на підлеглих з метою їх залучення до продуктивної праці, які відрізняються способами впливу.

Групи методів управління:

• Організаційно-розпорядницькі (адміністративні) методи управління, управлінською основою є вертикаль влади в організації. Посадові обов'язки й повноваження, відносини керівник-підлеглий, накази, розпорядження, інструкції;

• Економічні – впливають через систему матеріального заохочення й покарання за допомогою заохочення персоналу відповідно до результатів організації, тобто через оплату праці, премії, санкції.

• Соціально-психологічні методи впливають через свідомість працівника, через сприятливий мотиваційний клімат в організації й умові праці. Ці методи є непрямими.

Стилі керівництва (лідерства)

Стиль керівництва – пов'язаний з поводженням керівника, його мисленням, рисами характеру, набір прийомів, з використанням різних типів влади й методів управління.

Розрізняють:

• Авторитарний або деспотичний;

• Демократичний;

• Ліберальний;

1. Авторитарний стиль керування полягає в тому, що вся повнота влади перебуває в керівника й всіх рішень приймаються їм одноосібно, без врахування думки підлеглих. Авторитарний стиль керування необхідний у кризовій ситуації, коли рішення повинні прийматися швидко й бути чітко скоординовані, що значно утрудняється в умовах колективної діяльності по розробці рішень.

Позитивні моменти:

• не вимагає особливих матеріальних витрат:

• дозволяє швидше налагодити взаємодію між співробітниками й підрозділами.

Негативні моменти:

• придушує ініціативу;

• вимагає громіздкої системи контролю за роботою персоналу;

• підвищує ступінь бюрократизму.

2. Демократичний стиль припускає делегування керівником частини своїх повноважень підлеглим і прийняття рішень на колегіальній основі.

Позитивні моменти:

• стимулює творчу діяльність;

• знижує невдоволення співробітників від ухвалених рішень, тому що вони приймаються спільно;

• підвищує мотивацію праці;

• поліпшує психологічний клімат на підприємстві й задоволеність від виконаної роботи.

Негативні моменти:

• не здійснюється твердого централізованого контролю;

• відповідальність за виконання може довго перекладатися;

• затягається процес прийняття рішень і їхнього виконання.

3. Ліберальний стиль являє собою керування без участі керівника. Працівники надані самі собі, доводиться розраховувати на їхню дисциплінованість.

Особливості.

• Даний стиль керування можливо використовувати при високій кваліфікації працівників і низькому рівні підготовки керівника.

• Підлеглим надається повна воля, що може привести до анархії.