Рівні управління організацією

Верхній (інституціональний) визначає призначення, місію, стратегію й політику організації, зв'язок із зовнішнім середовищем;

Середній (управлінський) - рішення всіх поточних проблем у внутрішньому житті організації, аналітична й практична розробка завдань, поставлених на верхньому рівні. Планування, організація й контроль завдань, які здійснює нижній рівень;

Нижній (технічний) - втілення запланованих рішень безпосередньо на робочих місцях.

Тема 3. Функціональні типи управління

Це різні види управлінської діяльності, які існують у будь-якій організації, відповідно до яких здійснюється управління діяльністю організації.

1. Стратегія й політика організації;

2. Виробничий менеджмент;

3. Технологічний менеджмент;

4. Управління фінансовими потоками;

5. Фінансовий контроль, облік і аудит;

6. Управління операціями;

7. Управління інвестиціями;

8. Управління загальними питаннями;

9. Управління постачанням;

10. Управління маркетингом;

11. НДР (науково-дослідні роботи);

12. Управління персоналом;

13. Підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації кадрів.

Аспекти управління:

1. Прийняття рішень;

2. Рішення проблем;

3. Відносини між членами організації;

4. Відносини із зовнішнім середовищем;

5. Ефективні комунікації, які забезпечують п.3 і п.4;

6.Етична, соціальна й економічна відповідальність керівника.

Функції управління:

Планування як функція управління – починає будь-який управлінський процес. Означає вироблення й прийняття певної постанови, письмової або усної, у якій перед об'єктом управління буде поставлена та або інша мета, завдання. Ця постанова - управлінське рішення. Функція відповідає на питання: Хто? Що буде робити? Коли? Якими засобами, ресурсами? Хто буде відповідати за якість підготовки й виконання рішення?

Організація як функція управління – полягає в тому, щоб забезпечити виконання запланованих рішень; це безпосереднє керування людьми в процесі перетворення ресурсів у готову продукцію й послуги; ця функція виконується працівниками нижнього рівня, які повинні раціонально розставити працівників і засоби праці, забезпечити якість вхідних ресурсів і готової продукції.

Мотивація як функція управління – нематеріальна функція; процес спонукання у працівників свідомого відношення до виконання роботи. Досягається за рахунок стимулів (матеріальна винагорода, кар'єра, сприятливі умови праці).

Контроль як функція управління – полягає в перевірці досягнення організацією своїх цілей і завдань. Перевірка відповідності послуг і продукції організації, вимогам зовнішнього середовища, аналіз загального фінансового, технологічного стану організації.

Комунікація – процес ділового спілкування між людьми в організації, і організації діалогу з діловими партнерами із зовнішнього середовища.

Координація – головне завдання координації – досягнення погодженості в роботі всіх ланок організації шляхом встановлення раціонального зв'язку (комунікації) між ними.

Види планових документів

1. Плани різного функціонального призначення (виробництва, матеріально-технічного забезпечення, фінансові й т.д.);

2. Бюджет – план доходів і витрат;

3. Кошторис – план витрат на виробничу продукцію й послуги (по статтях витрат);

4. Калькуляція – розрахунок елементів витрат (видів витрат);

5. Прогноз – плановий документ із очікуваними параметрами.