- •Тема 1.
- •Школа наукового управління як етап в розвитку менеджменту
- •Адміністративна (класична) школа в управлінні
- •Школа людських відносин і поведінкових наук
- •Школа науки управління
- •Тема 2. Процесний підхід до менеджменту
- •Системний підхід до менеджменту
- •Ситуаційний підхід
- •Рівні управління організацією
- •Тема 3. Функціональні типи управління
- •Аспекти управління:
- •Функції управління:
- •Види планових документів
- •Етапи планування.
- •Тема 4.
- •Зовнішнє середовище організації
- •Види (типи) менеджменту
- •Тема 5. Лінійна організаційна структура управління
- •Функціональна організаційна структура управління.
- •Матрична організаційна структура керування
- •Тема 6.
- •Типи влади і їх характеристики
- •Стилі керівництва (лідерства)
- •Тема 7.
- •Конфлікти й стреси в організації
- •Ознаки, що характеризують умови виникнення конфлікту:
- •Види конфліктів
- •Причини конфліктів в організації
- •Методи вирішення конфліктів
- •Поняття стресу
- •Тема 8.
- •Організації - учасники будівництва
- •Загальна характеристика стратегічного менеджменту
- •Базові стратегії фірми
- •Компоненти управління трудовими ресурсами
- •Японська системауправління трудовими ресурсами
- •Тема 9.
- •Принципи маркетингу:
- •Тема 10. Види маркетингу
- •Види маркетингу залежно від стану попиту:
- •Основні фактори, що впливають на стратегію маркетингу:
- •Тема 11.
- •Основні методи маркетингових досліджень
- •Тема 12.
- •Критерії сегментації
- •Умови успішного проведення сегментації
- •Маркетингові інструменти:
- •Реклама в системі маркетингу фірми
- •Канали поширення реклами товарів індивідуального користування
Школа науки управління
Формування школи науки управління пов’язано з виникненням кібернетики і дослідження операцій. Дослідження операцій – це використання методів наукового дослідження до операційних проблем організації.
Ключовою характеристикою науки управління є заміна словесних міркувань моделями, символами і кількісними значеннями.
Надалі в школі сформувалася теорія прийняття рішень. У цей час дослідження в області управлінських рішень спрямовані на розробку:
методів математичного моделювання процесів вироблення й прийняття рішень в організаціях;
алгоритмів вироблення оптимальних рішень із застосуванням теорії статистичних рішень, теорії ігор і ін.;
кількісних прикладних і абстрактних моделей економічних явищ.
Тема 2. Процесний підхід до менеджменту
Управління розглядається як процес, та як робота з досягнення цілей за допомогою інших - це серія безперервних взаємопов'язаних дій. Ці дії-процеси і є управлінськими функціями. Сума всіх функцій є процесом управління.
А. Файоль виділяв п'ять функцій управління. За його словами, «управляти означає пророкувати й планувати, організовувати, розпоряджатися, координувати й контролювати».
У загальному виді процес керування можна представити як суму функцій планування, організації, мотивації й контролю. Ці функції об'єднані сполучними процесами комунікації й ухвалення рішення. Керівництво (лідерство) розглядається як самостійна діяльність. Воно припускає можливість впливу на окремих працівників і групи таким чином, щоб вони працювали в напрямку досягнення цілей, що необхідно для успіху організації.
Системний підхід до менеджменту
Системний підхід - це не набір принципів для керівників, а спосіб мислення по відношенню до організації та управління.
Система — це деяка цілісність, що складається із взаємозалежних частин, кожна з яких вносить свій внесок у характеристики цілого. Всі організації є системами. Існує два основних типи систем: закриті й відкриті.
Модель організації як відкритої системи. Організація одержує із зовнішнього середовища інформацію, капітал, людські ресурси, матеріали. Ці компоненти називаються входами.
У процесі своєї діяльності організація обробляє ці входи, преобразуя їх у продукцію або послуги. Ця продукція й послуги є виходами організації, які вона виносить у навколишнє середовище.
Якщо система управління ефективна, то в ході процесу перетворення з’явиться додаткова вартість входів. У результаті з'являються багато додаткових виходів, такі, як прибуток, збільшення долі на ринку, збільшення обсягу продажів, зростання організації.
Ситуаційний підхід
Центральним моментом ситуаційного підходу є ситуація, тобто конкретний набір обставин, які впливають на організацію в даний година.
Використовуючи даний підхід, керівники можуть краще зрозуміти, які прийоми будуть більшою мірою сприяти досягненню цілей організації в конкретній ситуації. Як і системний, ситуаційний підхід не є простим набором правил, це спосіб мислення про організаційні проблеми й рішення. У ньому також збережена концепція процесу управління. Отже, ситуаційний підхід намагається погодити конкретні прийоми й концепції з певними конкретними ситуаціями для того, щоб досягти цілей організації найбільш ефективно.
Ситуаційний підхід використовує ситуаційні розходження між організаціями й усередині самих організацій. Менеджерові необхідно визначити, які значимі змінні ситуації і як вони впливають на ефективність організації.
Організація - група осіб, які мають перед собою якусь мету, на досягнення якої вони працюють спільно.
Вимоги до організацій (атрибути організацій):
Наявність принаймні двох осіб, які вважають себе частиною групи;
Наявність принаймні однієї мети, яку приймають як спільну всі члени групи;
Наявність членів групи, які свідомо працюють разом для досягнення значимої для всіх мети.
Организації бувають:
Формальні
Неформальні
Формальна организація – соціальна спільність, яка складається з групи людей, діяльність яких координується для досягнення спільної мети або системи цілей.
Неформальна организація – групи, які виникають спонтанно і де люди взаємодіють достатньо регулярно, виникають практично в усіх формальних організаціях за виключенням дуже малих.
Місія - філософія й призначення, сенс існування організації, у якому проявляється відмінність даної організації від подібних: її соціальна роль.
Місія призначена для рішення наступних основних завдань:
Представити в явному виді те, для чого існує компанія, і встановити базу для забезпечення несуперечності її цілей.
Визначити, чим компанія відрізняється від інших компаній, що діють на тому ж ринку.
Створити критерій для оцінки дій, здійснюваних у компанії.
Погодити інтереси всіх осіб, пов'язаних з організацією.
Сприяти створенню корпоративного духу, у тому числі розширити для співробітників зміст їхньої діяльності.
Необхідні для управління організаціями ресурси:
Людські ресурси (персонал);
Матеріальні і фінансові ресурси (основний і оборотний капітал);
Інформація і технології.
Головна задача організації в галузі використання ресурсів – досягнення цілей при мінімумі витрат і максимумі ефективності.
Розподіл праці в організації:
Горизонтальний розподіл праці – розподіл в процесі виробництва і управління окремих спеціалізованих видів діяльності за однією чи декількома функціями (виробництво, збут, постачання);
Вертикальний розподіл праці – (ієрархія управління), розподіл організації по рівнях з виділенням керівників і підлеглих. Ієрархія управління дозволяж відокремити управління (координацію дій) від об’єкту управління (самих дій).