2. Вузли зв’язку та ртз пу, основні поняття, терміни і визначення.

Вузол (військового) зв’язку – елемент системи військового зв’язку, що забезпечує створення та комутацію групових трактів, каналів, повідомлень, пакетів, цифрових потоків, а також виконання інших функцій у системі військового зв’язку.

Вузол військового зв’язку пункту управління (вузол зв’язку ПУ) – вузол військового зв’язку, який є частиною пункту управління та призначений для забезпечення обміну повідомленнями з іншими пунктами управління і внутрішнього зв’язку на пункті управління.

Вузол зв’язку та радіотехнічного забезпечення авіації (ВЗ РТЗ авіації) – основний елемент системи зв’язку та РТЗ, яка створюється для забезпечення управління авіаційними частинами і з’єднаннями. ВЗ РТЗ є організаційно-технічне об’єднання сил і засобів зв’язку, радіотехнічного забезпечення і автоматизованого управління військами, створюване в повсякденної діяльності або в ході бойових дій і призначене для забезпечення створювання, розподілу (комутації) каналів (комутації сполучень), отримання (здобуття) і видачі інформації на пункт управління (ПУ) і екіпажам ЛА для забезпечення злету (посадки) та літаководіння.

Система (військового) зв’язку – частина системи управління військами (силами), що є сукупністю взаємопов’язаних вузлів та ліній зв’язку різного призначення, які діють узгоджено щодо завдань, місця, часу та розгортаються або створюються за єдиним планом для вирішення завдань забезпечення управління військами (силами).

Примітка. Системи військового зв’язку поділяють на автоматизовані, неавтоматизовані та частково автоматизовані.

Система зв’язку, РТЗ та АУ– комплексна система забезпечення управління авіацією (елемент, матеріальна основа системи управління) усіх рівнів від ЛА до державного, що складається з трьох організаційно і технічно об’єднаних самостійних систем, які мають можливість працювати самостійно, розгорнутих щодо прийнятої організації управління й забезпечуючих обмін інформацією в системі управління авіацією.

Система зв’язку – сукупність ВЗ різноманітного призначення, з’єднаних між собою лініями зв’язку у визначеному порядку і яка представляє собою організаційно-технічну структуру, утворювану для вирішення задач управління різноманітними об’єктами. СЗ містить у собі підсистеми радіо- і проводового зв’язку. Поняття “радіозв’язок” у свою чергу складається з власне радіозв’язку (КВ і УКХ РСТ), радіорелейного, тропосферного і супутникового.

Проводовий зв’язок - це кабельні і волоконо-оптичні лінії зв’язку з відповідним устаткуванням.

Система РТЗ - це сукупність радіолокаційних, радіонавігаційних і светотехничних засобів, що представляють собою комплексну організаційно-технічну структуру, призначену для інформаційного забезпечення і управління польотом ЛА на всіх етапах польоту (траєкторії польоту) у будь-яких метеоумовах вдень і вночі.

Допоміжний вузол зв’язку – елемент системи зв’язку призначений для забезпечення зв’язку і АУВ з з’єднаннями (частинами і установами), які діють на значному віддаленні від вузлів зв’язку пунктів управління і опорних вузлів зв’язку і не мають необхідних засобів для розгортання ліній прямого зв’язку з ВЗ ПУ начальником та ліній прив’язки до опорної мережі зв’язку. До складу опорного (допоміжного) вузла зв’язку можуть входити: пункт управління; центр (група) каналоутворення; комутаційний центр (станція); телефонна станція; телеграфна станція; група радіостанцій (станцій радіодоступу); станція електроживлення. Окремі центри (станції) можуть бути відсутні або об’єднуватись в один центр (групу, станцію).

Група радіостанцій (станцій радіодоступу) з метою підвищення розвідзахищеності опорного вузла зв’язку і збільшення зони радіопокриття може виноситись за межі опорного вузла зв’язку та прив’язуватись за допомогою засобів радіорелейного або провідного (кабельного) зв’язку.