2. Сезонна та добова активність

Щодо сезонної й добової активності, то переважно туруни активні від весни до осені, але в різних областях активність імаго і личинок обмежена коротким весняним періодом, за яким слідує довга літня діапауза (яка іноді змінюється активністю пізно восени і навіть взимку) [32]. Літня діапауза зустрічається в карабід, які населяють помірні області. Нарешті, у сліпих печерних Trechini взагалі немає ніяких ознак річного циклу, що не дивно в умовах печер [27].

За характером добової активності турунів можна розділити на три умовні групи: денні, нічні і байдужі у відношенню до часу доби. Межі між цими групами досить умовні. Навіть в рамках однієї популяції можуть бути особини з денною і нічною активністю. Але все ж таки більшість видів помірних широт ведуть нічний спосіб життя і, як правило, забарвлені в чорні або бурі тони [48]. Навпаки, види, що активні вдень, частіше мають яскраве забарвлення – металічне, різнобарвне або зелене. З цього правила існують вийнятки. Наприклад, чорні види Carabus в Середній Азії нерідко активні вдень. Активні вночі види турунів часто летять на світло, особливо на ультрафіолетове. Цікавий факт вилову за одну ніч світловою пасткою у Криму 118 видів турунів – більше чверті відомих для цієї місцевості видів [23].

У родів Molops i Abax самка створює гніздову камеру і охороняє кладку яєць до виходу личинок, захищаючи яйця від хижаків і зараження пліснявими грибками.

Ще більш складну поведінку демонструють рослиноїдні Harpalini, які запасають їжу для майбутнього потомства, а Ditomus caludonius ще й охороняє його протягом всього літнього сезону, до виходу молодих жуків з лялечок [11].

2. Роль турунів в агроценозах

Туруни – шкідники присадибних ділянок і городів [12]. Вони наносять значну шкоду цим агроценозам, але деякі види, зокрема H. rufipes, виконують роль санітарів, поїдаючи відмерлі рештки тварин і рослин та знищуючи важливих шкідників (колорадського жука, клубенькових довгоносиків и підгризаючих совок) [8]. Туруни споживають у культурних рослин листя та плоди [10]. Позбавлена листя рослина має обмежені можливості здійснювати фотосинтез, згодом взагалі гине [4]. Поїдання плодів призводить до зниження ефективності ведення домашнього господарства, так як викликає їх передчасове загнивання. Те, що H. rufipes поїдає падалицю (яблука, груші, сливи, абрикос, аличу тощо) має як позитивні, так і негативні наслідки. До негативних можна віднести псування тих плодів, які перебувають у доброму стані, а як позитивні наслідки – поїдання гнилих плодів або їх решток [18].

Але не всі туруни – шкідники сільськогосподарських угідь. Більшість із них – хижаки. Також невелика частка турунів – паразити, які живуть у тваринних організмах, живлячись гемолімфою хазяїна [3]. Незначна група видів пристосувалась до збереження води та здатна жити у засолених біотопах – на узбережжях солоних озер, солончаках, морські пляжах [35]. Експеримент проводили на відкритому повітрі у затемненому місці. Середня добова температура становила приблизно +19°С. Територію збору турунів умовно поділили на 15 ділянок (залежно від характеру рослинності та типу ґрунту).