- •2. Господарство,господарська система та її еволюція
- •3. Порівняльний аналіз типів господарських систем та їх змісту
- •4. Об’єкт та предмет історії економіки та економічної думки
- •5.Сутність, фундаментальні принципи побудови та значення системно -синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів як складової цивілізаційної парадигми.
- •6. Методи історії економіки та економічної думки та завдання дисципліни
- •7. Підходи та критерії щодо періодизації господарського розвитку суспільства.
- •8.Власність на засоби виробництва як одна із центральних суспільних інституцій та її вплив на історичний розвиток господарської системи.
- •9. Розкрийте особливості історико - економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.
- •10.Порівняйте сутність та зміст формаційної та цивілізаційної парадигм пізнання суспільних процесів.
- •11.Привласнююче та виробничо-відтворююче гос-во: визначення, стук-ра, досягнення та обмежиність.
- •12. Неолітична революція та її вплив на господарський роз-к первісного сус-ва.
- •13. Община як центр соціальної і господарської організації первісного суспільства.
- •14. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська куль-ра та її знач.
- •15. Передумови і умови становлення господарства ранніх цивілізацій.
- •Розвиток господарської сфери суспільства Месопотамської цивілізації. Закони Хамурапі про явища і процеси господарського життя.
- •17. Розвиток господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки.
- •18. Визначте спільні риси і відмінності господарств Месопотамії, Давнього Єгипту, Кріто-Мікенської цивілізації.
- •19.Порівняйте особливості формування Східної та Західної цивілізації в осьовий час та дайте їм ( «осьовому часу», Східній та Західній цивілізації) загальну характеристику.
- •20.Господарська система Давньої Індії в осьовий час та її відображення в “Артхашастрі”.
- •21.“Гуань-дзи” як пам'ятка економічної думки Давнього Китаю та її зв'язок з реформами Цинь Шихуана (259-210 рр. До н.Е.).
- •Господарська система Давньої Греції та її відображення у працях Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- •Еволюція поглядів римських мислителів (Катона, Варрона, Колумелли) на організацію сільськогосподарського виробництва Давнього Риму.
- •Порівняльна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізацій та їх підсистем в осьовий час.
- •Загальна характеристика підсистем суспільств Західної цивілізації доби середньовіччя та їх зв'язок з господарською системою
- •26. Характеристика господарських одиниць (форм) в Західній Європі доби середньовіччя. Вілла та її характеристика на основі “Капітулярію про вілли”.
- •29.Українські міста та еволюція організації їх господарства доби середньовіччя.
- •Значення великих географічних відкриттів для становлення товарного господарства в Європі.
- •33.Процес первісного нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •36. Історичні умови виникнення та суть фізіократизму
- •37. Формування передумов товарного господарства та його проникнення в аграрну сферу. Економічна таблиця Кене.
- •38. Економічна думка періоду первісного нагромадження
- •39. Розкрийте сутність явища «революція цін» та його зв’язок з Великими географічними відкриттями. Поясніть, як «революція цін» вплинула на економічний розвиток Зх. Європи
- •41. Відродження, Реформація та Просвітництво, їх сутність та роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації
- •42.Суть і значення демократичної, промислової та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •43. Дайте визначення та зробіть порівняльну характеристику промислового перевороту в Англії, Франції, Німеччині та сша (передумови,періоди,особливості та наслідки)
- •44.Загальні закономірності та особливості формування ринкової господарської системи в провідних країнах Європейської цивілізації (друга половина хvіі - 60-ті роки хіх ст.).
- •45.Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).
- •46. Зробіть порівняльний аналіз меркантилізму і класичної школи політичної економії (суть, представники, історичні умови виникнення, методологія та трактування основних економічних категорій)
- •47.Проаналізуйте процес становлення теорія вартості в економічному спадку в. Петті, а.Сміта, д.Рікардо та к.Маркса.
- •Історична школа: причини виникнення, сутність, етапи розвитку та вплив на розвиток господарства Німеччини
- •49. Марксистська економічна теорія та сучасність
- •54. Проблема протекціонізму та фритредерства у теоріях представників економічної думки ху – хііі ст. (меркантилістів, фізіократів, а. Сміта та д. Рікардо)
- •55.Економічні передумови Визвольної війни українського народу (648-1676)
- •56.Основні напрями ек. Політики Хмельницького та її меркантилістські засади.
- •57.Господарська система Гетьманату та її еволюція на протязі другої половини XVII — середини XVIII ст.
- •58. Госп. Система Зх. України та її еволюції під впливом Йосипа 2.
- •59. Основні прояви елементів ринкового госп. В госп. Системі країни наприк. 18ст- поч..19ст
- •60. Криза кріпосної с-ми та її відображення у працях укр економістів 1ї пол хіх ст. (в.Каразіна, м.Балудянського, і.Вернадського).
- •61. Друга науково-техн рев (остання чверть хіх ст. – поч хх ст.) та її вплив на ринкове госп-во країн Зх Європи та сша.
- •62. Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції.
- •63. Внесок а.Маршалла у світову ек науку та вплив його праць на формув сучасної ек теорії.
- •64.Передумови виникнення та заг хар-ка маржиналізму.
- •66. Причини швидкого ек-го роз-ку сша наприк хіх ст. Ос-ті амер школи маржин.
- •67.Осн тенденції госп роз-ку Фр на межі хіх – хх ст. Математична школа маржиналізму.
- •68.Госп с-ма Англії на межі хіх – хх ст. Кембриджська школа.
- •69. Дайте порівн хар-ку госп систем країн Зх Євр та сша в 70-ті рр хіх – на поч хх ст.
- •70. Порівняльна хар-ка госп роз-ку Нім та Фр на межі хіх ст.
- •72.Осн течії ек-ної думки в Укр (кін хіх – поч хх ст.).
- •73. Порівняйте основні положення реформ 1848 та 1861 рр. Та їхній вплив на генезис ринкових відносин у підавстрійській та підросійській Україні.
- •74.Представники Київської психол-ї школи (м.Бунге, д.Піхно, о.Білимович) про шляхи ринкової перебудови сусп-ва.
- •75.Творчий внесок м.Тугана-Барановського в укр та світову ек думку.
- •Роль столипінської аграрної реформи в госп розвитку України
- •77.Сутність та етапи становлення світової системи господарства.
- •78.Зміни в госп-вах країн Зх цив в 20-30 рр. Хх ст. Та їх відображення в теоретичній с-мі Дж. М. Кейнса.
- •79.Світ ек-на криза (1929-1933 рр.) та шляхи виходу з неї. «Новий курс» д. Ф. Рузвельта.
- •82.Світове госп-во в роки стабілізації. Ек-ний зміст планів Дауеса та Юнга.
- •84 Зміни в ринк госп-ві на етапі державно-монопол роз-ку та їх відображення в теоріях конкуренції Чемберліна, Робінсона, Шумпетера.
- •85 Причини виникн, суть та осн напрями раннього інституціоналізму.
- •87. Порівняйте ек-ну політику виходу з кризи 1929-1933 рр.,запропоновану Рузвельтом, та економ політику нацистської Німеччини
- •88.Порівняйте ос-ті методології кейнсіанства та неолібералізму та їх підходів до вирішення макроек проблем.
- •90. Післявоєнна стабілізац фін– грош сфери. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.
- •91.Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 50-80-ті роки хх ст. Початок глобалізації.
- •92.Нтп і нтр як фактори розвитку світової системи господарства та її підсистем у 50-80-ті роки хх ст. Аналіз нтр в економічній думці.
- •93.Особливості змішаних ринкових систем та їх розвиток у 50-80-ті роки хх ст.
- •94.Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 50-80-ті роки хх ст.
44.Загальні закономірності та особливості формування ринкової господарської системи в провідних країнах Європейської цивілізації (друга половина хvіі - 60-ті роки хіх ст.).
Основними суб'єктами господарювання в умовах ринку стають позасімейні господарства, засновані на поділі праці, наймі, приватній власності, відповідно до чого з'являлись різні форми таких господарств. Почали виникати приватні та колективні капіталістичні утворення. До основних форм колективних підприємств належали: просте товариство, партнери якого несли відповідальність за борги підприємства лише часткою внесеного капіталу; командитне товариство, в якому повні члени партнерства несли необмежену відповідальність за результати його діяльності, а інші ризикували тільки сумами, які вони внесли в капітал товариства; акціонерні компанії з обмеженою відповідальністю всіх акціонерів. Командитна форма підприємств була особливо популярна в Європі, акціонерна — в Англії таСША.
Утворюється національний ринок, який характеризується новими формами зв'язку між виробництвом і споживанням: крім ,особистого споживання сім'ї виникає промислове (попит фабрик). Останній включає в себе ринок засобів виробництва та робочої сили, ринок капіталів, ринок цінних паперів і ринок предметів споживання, який масштабно розширює свій асортимент і обсяги за рахунок масового виробництва.
Промисловий переворот обумовив зміни в структурі нар. г-ва. Вони проявились у домінуванні підприємств, пов'язаних з промисловим виробництвом; автоматизації визначальних галузей; інтенсифікації праці; появі масового товарного виробництва і, як наслідок, масового споживання; збільшення продуктивності праці і частки населення, зайнятого в промисловості. Усе це призвело до здешевлення вироблених матеріальних благ, що й стало основою національного ринку.
Відбулися інституційні перетворення, в ході яких була створена система економічних інститутів ринкової економіки: банки, біржі, приватна власність тощо.
Потреби ринкової економіки зумовили необхідність у кваліфікованих працівниках, у розвитку науки й техніки, у поєднанні науки 3 виробництвом. Це могла здійснити освітня революція. її суть полягала в переході від майже суцільної безграмотності до масової початкової освіти населення й розвитку спеціальної професійної освіти. Така політика в галузі освіти змінила культуру взаємовідносин держави (державних органів) і суспільства, дала поштовх до стрімкого розвитку науки, запровадження нової техніки і технологій, підвищення рівня культури управління позасї-мейними господарствами, формування більш досконалого інсти-туційного середовища та стала однієї з причин виникнення середнього класу. Рівень поширення освіти в державі залежав від ступеня i'i активності в цій сфері.
45.Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).
Розвиток капітал відносин призвів до занепаду меркантилізму передовсім в Англії — найрозвиненішій економічно країні. Буржуазна революція середини XVII ст. в Англії розпочала добу політ і промислових революцій на європейському континенті. Буржуазія поступово приходить до влади. Починається бурхливий розвиток промисловості. Цей розвиток був неможливим без наукових знань (розвиток природничих наук, особливо механіки, математики, фізики, астрономії, а також філософії). Усе це сприяло також і розвиткові економічної думки. Було покладено початок формуванню політичної економії як науки. За цих умов і виникла класична політична економія. Вона зародилась в Англії в кінці XVII ст. та у Франції на початку XVIII ст., прийшовши на зміну меркантилізму.
Уперше термін «класична політична економія» ужив К. Маркс стосовно школи, яка розпочала дослідження внутрішніх закономірностей буржуазного суспільства. До класиків належали економісти від В. Петті до Д. Рікардо в Англії і від П. Буагільбера до С. Сісмонді у Франції. Вершиною класичної політ економії Маркс називає праці А. Сміта і Д. Рікардо, якими, на його думку, класична школа вичерпала себе.
Історичні умови формування марксизму слід розглядати з двох сторін: перша — загострення соціальних суперечностей, що знайшли втілення у боротьбі робітничого класу за свої права; і друга — нові тенденції в розвитку економічної науки.
Саме в цей час у розвитку економ науки настає період Засновемками марксизму були К. Маркс (1818—1883) і Ф. Енгельс (1820— 1895). Початок цій течії було покладено виходом першого тому «Капіталу» К. Маркса.
Цю теорію умовно поділяють на 2 частини:
— марксизм як економічне вчення; — марксизм як соціальне вчення.
В Німеччині як реакція на марксизм і класичну школу виникає так звана історична школа.
Засновниками були В.Рошер, Б.Гільдебранд, К.Кніс. Вони намагалися визначити і проаналізувати тенденції сусп. розвитку. Представники ІШ заперечували загальні закони суспільно-економічного розвитку. Основоположником І.Ш. був професор В.Рошер (1817-1894). В праці “Короткі основи курсу ПЕ з точки зору історичного методу(1843)- стверджує, що немає загальних з-нів соціальної економії, а є тільки закони розвитку екон факторів. Р. ставить перед собою завдання доповнити і розвинути загальновизнану теорію класичної школи.
Ідеї І.Ш. найпослідовніше проводив К.Кніс (1821-1898). Його робота “ПЕ з точки зору історичного методу” була прикладом наполегливого і послідовного вирішення цієї проблеми, чого не спостерігалось у Рошера. К. вважає, що рівень екон мудрості суспільства і теоретичні концепцїї, які відображають стан цього суспільства, є результатом певної передісторії розвитку. Рівень, якого досягло воно на даний момент, є перехідною фазою його подальшого прогресу.
Б.Гільдебранд (1812-1878) Основна праця “Політична економія суч.і майбутнього”. Г. рішуче здійснює нападки на класичну політекономіюмію: не визнає об’єктивності дії економічнихх законів, принципу індивідуалізму