- •1.Класичне означення імовірності події. Властивості імовірності. Теорема добутку імовірностей та наслідки з неї.
- •2.Довести теорему суми імовірностей та 3 наслідки з неї.
- •3.Довести теореми (формула повної імовірності та формули Байєса.
- •4.Дискретні випадкові величини - двв. Закони розподілу ймовірностей для двв. Дії над двв
- •5.Математичне сподівання дискретної випадкової величини та його властивості. Довести (на вибір) три з них.
- •6.Дисперсія дискретної випадкової величини та її властивості. Довести 3 з них на вибір. Середнє квадратичне відхилення.
- •8.Неперервні випадкові величини - нвв. Означення інтегральної функції розподілу та доведення її властивостей.
- •9.Означення диференціальної функції розподілу (щільності розподілу ймовірностей) та доведення її властивостей.
- •10.Означення нормального закону розподілу. Вивести формулу для імовірності попадання значень нормально розподіленої вв до заданого проміжку, наслідок. Правило «трьох сигм».
- •11.Закон показникового розподілу, або показниковий закон. Інтегральна функція розподілу ймовірностей для показникового закону. Мс та дисперсія для показникового закону.
- •12.Закон рівномірного розподілу, або рівномірний закон. Інтегральна функція розподілу ймовірностей для рівномірного розподілу ймовірностей. Мс та дисперсія для показникового закону.
- •13.Центральна гранична теорема.Муавр Лаплас
- •16.Корелят момент.Коефициент кореляції
- •17.Функц, статистична,та корелят залежності..
- •18.Коефіцієнт детермінації (r2)
- •1.Класичне означення імовірності події. Властивості імовірності. Теорема добутку імовірностей та наслідки з неї.
- •2.Довести теорему суми імовірностей та 3 наслідки з неї.
8.Неперервні випадкові величини - нвв. Означення інтегральної функції розподілу та доведення її властивостей.
Інтегральною функцією розподілу ВВ називається імовірність того, що ВВ прийме значення, менше від числа , тобто
.
ВВ називається неперервною (НВВ), якщо її інтегральна функція неперервна.
ВЛАСТИВОСТІ ФУНКЦІЇ РОЗПОДІЛУ.
Всюди надалі вважається, що інтегральна функція визначена .
Значення функції належать проміжку , тобто , причому
Доведення. Дійсно, оскільки F(x)=імовірності деякої події для якої справедлива основна властивість.
F(-∞)=P(x<-∞)=0; F(+∞)=P(x<+∞)=1
Функція є неспадною, тобто
Доведення.
F(x2)- F(x1)≥0; P(x<x2)-P(x<x1)≥0; P(x<x1+x1≤x<x2)-P(x<x1)≥0, де x1+x1 несумісні за т.несумісності. P(x<x1)+P(x1 ≤x<x2)- P(x<x1)≥0
P(x1 ≤x<x2)≥0 осн.властивість імовірності події
Наслідок ( основна формула теорії ймовірностей) :
, x Є [x1;x2)
3. Імовірність того, що НВВ прийме деяке окреме значення дорівнює нулю, тобто .
Доведення. P(x=x1)= lim P(x1≤x<x1+∆x)=за наслідком неперерв.(осн.формула)= lim[F(X1+∆X)-F(X1)]= lim∆F(X1)=за одним із означень неперервності=0
9.Означення диференціальної функції розподілу (щільності розподілу ймовірностей) та доведення її властивостей.
Щільністю розподілу ймовірностей називається похідна (якщо вона існує) від інтегральної функції розподілу. Щільність розподілу ймовірностей також називають диференціальною функцією розподілу.
φ(х)=F’(x)=lim = .
φ(х)= => dF= φ(х)*dX, тобто щільність на довжину проміжку.
≈ φ(х)*
За основною формулою теорії імовірності Р(х≤Х≤х+ )
У ДВВ щільності нема. Диференціальна функція обов’язково неперервна.
Властивості диференціальної функції:
Щільність розподілу ймовірностей – невід’ємна функція, тобто φ(х)≥0.
Доведення. Теорема про критерій монотонності говорить, що для того, щоб функція була неспадною необхідно і достатньо, щоб її похідна була невід’ємною. F(x) – неспадна F’=φ=0.
2.Основна формула теорії імовірності: імовірність того, що НВВ Х прийме значення із деякого проміжка (a;b) знаходиться за формулою:
P(a<X<b)= .
Доведення. За теоремою Ньютона-Лейбніца: оскільки F’=φ=>F є первісна для φ.
За теоремою: = F(x)|ab=F(b)-F(a)=за основною формулою теорії імовірності = P(a<X<b), де Х - НВВ.
3.Інтегральна функція розподілу та диференціальна (щільність розподілу ймовірностей) є еквівалентними узагальненими характеристиками НВВ, які пов’язані співвідношенням: F(x)= .
Доведення. ( )’ = похідна від інтеграла зі змінною верхнею межею = φ(х)=F’(x).
4. Умова нормування закону розподілу НВВ має вигляд: = 1.
Доведення. = lim = lim(F(b)-F(a))=F(+8)-F(-8)=за властивістю F= 1-0=1.