Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції з політичної економії.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
24.04.2019
Размер:
349.96 Кб
Скачать

4. Попит на гроші та його структура

Попит на гроші складається з :

  • Попиту на гроші з боку товарів та послуг (його називають попитом на гроші для поточних угод; він має місце тоді, коли гроші виконують функцію засобу обігу). Вважається, що попит на гроші з боку товарів і послуг або зовсім не залежить, або дуже мало залежить від рівня ставки процента.

Основною детермінантою формування попиту на гроші з боку товарів і послуг є обсяг виготовленого національного продукту: якщо обсяги виробництва національного продукту зростають, то відповідно зростає грошовий дохід усіх суб'єктів економіки і попит на гроші з боку товарів та послуг. У цьому випадку крива попиту на гроші з боку товарів та послуг

У деяких випадках попит на гроші з боку товарів та послуг може певною мірою залежати від зміни ставки процента. Якщо ставка процента різко піднімається вгору, то домогосподарства можуть зменшувати кількість товарів та послуг, і частину грошей вкладати в ощадні і комерційні банки.

  • Попит на гроші з боку фінансових активів (його називають попитом на гроші для майбутніх угод; він має місце тоді, коли гроші виконують функцію засобу нагромадження). Фінансові активи можуть зберігатися у вигляді акцій корпорацій, приватних та державних облігацій чи в грошах М1. Кожна з різноманітних форм зберігання фінансових активів має:

А) переваги. Якщо порівняти активи у вигляді облігацій і у вигляді грошей, то перевагою володіння грішми як активом є їхня ліквідність і відсутність ризику. Гроші є найліквіднішими з усіх видів активів, їх можна безпосередньо використати для здійснення закупівель. Гроші є привабливим видом активів, коли ціни на товари, послуги та на інші фінансові активи знижуються. Коли ціна облігації знижується, її власник зазнає збитків, якщо доведеться продати облігацію до терміну погашення. Такого ризику немає, якщо нагромаджувати гроші як активи;

Б)недоліки. Недоліки грошей як активів полягає у тому, що вони не приносять доходу у вигляді процента, як облігації чи нечекові депозити. Невикористовувана ж готівка взагалі не приносить процента. Деякі банки та ощадні установи встановлюють мінімальні розміри чекових вкладів, на які виплачують проценти; багато вкладників не досягає цих мінімальних меж і не отримує процентів. Процент, який виплачують на чекові депозити, що перевищують встановлений мінімум, менший, ніж виплачуваний на облігації та різноманітні нечекові вклади.

Рішення про те, яку частину фінансових активів нагромадити, наприклад, у облігаціях, а яку у грошах, залежить від ставки процента. Отже, попит на гроші як на активи зворотно пропорційний до ставки процента. Коли процентна ставка або альтернативна вартість володіння грішми як активами низька, населення надаватиме перевагу зберіганню великої кількості грошей як активів. Якщо процентна ставка висока, володіти значною ліквідністю невигідно і величина активів у вигляді грошей буде незначною. Коли нагромаджувати гроші як активи невигідно, люди володітимуть меншою їх кількістю. Якщо ж володіти грішми вигідно, люди матимуть більше грошей. Отже, між кількістю грошей, якою люди бажають володіти, як активами, та між процентною ставкою існує зворотно пропорційна залежність.

При розгляді специфічних особливостей формування попиту на гроші в умовах перехідної економіки треба врахувати низку додаткових чинників:

  • Структура особистого споживання характеризується відносно низькою чисткою витрат, як на товари довгострокового використання, так і на дорогі послуги. З огляду на це в умовах зростання грошових доходів (окремих категорій населення) розподіл грошей між витратами та їх збереженням зміщується в бік зростання частки витрат за рахунок збільшення попиту на згадані цінності.

  • Відсутність достатньо розвиненої інфраструктури грошового і фінансового ринків призводять до того, що фізичні та юридичні особи фізично не можуть зберігати гроші безпосередньо у формі спекулятивних залишків (фінансових активів)- акцій, облігацій, інших видів цінних паперів. Тут спрацьовує ефект заміщення багатства: гроші розміщуються у високоліквідні товари - ювелірні і мистецькі вироби, нерухомість, інші цінності, що виконують функцію гарантованого резерву багатства і в разі необхідності легко реалізуються. Стимулом формування такого резерву є н інфляційне знецінення грошових збережень. Таку ж природу має нагромадження коштів в іноземній валюті, яка вданому випадку заміщує національні грошові одиниці насамперед у їхній функції засобу нагромадження.

  • В умовах інтенсивного розвитку інфляційних процесів істотно послаблюється не лише функція нагромадження грошей, а й еластичність їх попиту до змін ставки банківського процента, а також процента на вклади населення в ощадний банк. За цих умов збереження грошей для використання з метою купівлі товарів та їх відповідний тиск на попит товарів також зростає.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]