49.Українське мистецтво хх ст

«Бунт» мистецтва XX сторіччя, насамперед, — це протест протии знецінювання людини, проти придушення особистості, проти зрадництва загальнолюдських цінностейВиникає поняття «авангардизму», так позначають твори з яскраво-новаторськими, часом

несподіваними і суперечливими образами. Таким чином, мистецтво XX сторіччя виявляється внутрішньо суперечливим, надзвичайно динамічним порівняно з іншими епохами. У ньому мирно «вживаються» бунт і традиція, серйозне й розважальне, масове й елітарне,

просте і складне.з'являються художники-імпресіоністи, які прагнуть передати у творах витончене відтворення особистісних вражень та спостережень. Яскравим представником цієї генерації малярів був Микола Бурачек, відомий картинами Дніпра та Києва. Український живопис 60—80 років 20 ст, характер негативними тенденціями партійного диктату соціалістичного реалізму, що насаджував народницький академічний стиль 19 століття, пропагандизм і догматичність. Крім того, згідно з гаслом про те, що мистецтво повинне бути зрозумілим «широким масам», на творчий експеримент, пошук нових форм була фактично накладена заборона. Водночас і далі творили такі видатні художники як Олексій Шовкуненко, Тетяна Яблонська, Михайло Дерегус, Василь Касіян.Сьогодні твори Тетяни Яблонської, Івана Марчука, Феодосія Гуменюка, Андрія Чебикіна, Олександра Бородая та інших відомі далеко за межами України.

50.Наука та освіта в рад. Україні. Наприкінці 1958 р. було опубліковано закон "Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР.»Проте цей закон дав можливість обирати мову навчання дітей батькам, що фактично було використано для русифікації української школи. З 1966 р. почалося впровадження загальнообов'язкової середньої освіти. Одночасно посилюється централізація управління освітою, в 1969 р. було створено Міністерство освіти СРСР. До 1976 р. в Україні було

здійснено перехід до загальнообов'язкової середньої освіти. з метою забезпечення республіки мистецькими кадрами в Харкові у 1963 р.

відкривається Інститут мистецтв. У 1964 р. було засновано Донецький університет, у 1969 р. — Київський інститут культури, в 1972 р. — Сімферопольський, а в 1985 р. — Запорізький.Лише протягом 1959—1965 pp. у республіці було створено 73 наукові установи. Базовим центром наукових досліджень була республіканська Академія наук. До її складу в 1965 р. входило понад 50 науково-дослідних установ. З метою піднесення рівня регіональної науки в 70—80-ті роки було створено 6 наукових центрів — Дніпропетровський, Донецький, Західний (Львів), Харківський, Південний (Одеса) та Північно-Західний.

55.Розвиток укр..л-ри на межі ХХ-ХХІ. У першій половині XX ст. остаточно сформувалися загальні риси модернізму:увага до внутрішніх проблем особистості, проголошення самоцінності людини та мистецтва, прагнення до роз'єднання часу й простору, осмислення загальних тенденцій духовного буття, що найвиразніше виявилися в творчості Ф.Кафки, Дж.Джойса, М.Пруста, У.Фолкнера та ін. На зміну модернізму в останній третині XX ст. приходить епоха постмодернізму. В українській літературі під прапором модернізму на початку 20 ст. виступали М. Вороний, В.Пачовський. Так, на межі ХХ-ХХІ ст.ст. спостерігаємо відхід від традиційних канонів культури в усіх її проявах. Сучасна людина прагне до самовираження. Це яскраво знайшло відображення в таких художніх течіях, як модернізм та постмодернізм із усіма особливими рисами, а також виникнення сучасної культури мас.

51.Становище нац. культури в сучасній Україні. Останнім часом наша країна може претендувати на звання исокорозвиненої з погляду кількості фестивалів та інших тусівкових зібрань. Однак це швидше негативне, ніж позитивне досягнення. На такі форуми, як правило, мистецьких елітних груп йде значна кількість бюджетних коштів та дискредитується сама ідея фестивалю як мистецького свята. Водночас практично жоден не має системи діяльності протягом усього року, щоб донести набутки нової української культури до широкого глядача. Тим часом в 52-мільйонній Українській державі простий слухач сучасної української музики має аж... одне місце, аби придбати в досить широкому асортименті аудіокасети та компакт-диски. За іронією долі це місце — майдан Незалежності м. Києва. Подібний стан і з книговиданням. У торговельно-комерційній мережі переважає російськомовна книга. Річ у тому, що продукція масової культури (книги, касети, компакти, відео), яка оточує нас, в цілому є піратською, тобто такою, що не оподатковується і не має ліцензій. Саме тому вона значно дешевша від продукції укр. Допоки українська владна система не сприйматиме національну культуру як власну, доти ми її не матимемо. І не слід дошукуватись зовнішніх факторів чи інших метаморфоз стану української культури, “часи змінюються — лишаються звичаї влади”. А що вдієш? Не маємо власне української влади- годі мріяти про власну національну культуру.

54.Наука та освіта в сучасній Україні. Припинилося або різко обмежилося фінансування великої кількости науково-дослідних інститутів. Наукові співробітники опинялися поза сферою науки, заради виживання йшли навіть в торгівлю. Найбільш енергійні пробивалися на заробітки за кордон, особливо обдаровані і молоді науковці зберегли і примножили свої професійні знання, але вже за кордоном. Окремі ентузіасти терпіли злидні та приниження, однак не покидали своєї роботи. В науці неухильно падав рівень наукових робіт, що було зумовлено низкою причин: мізерним фінансуванням науки, припиненням надходжень до бібліотек закордонних журналів, розпорошенням наукового потенціялу, відривом від актуальної проблематики тощо.Суспільство ХХІ сторіччя цілком слушно називають “суспільством знань”,бо саме знання визначають і матеріальне і духовне життя. Здобуття вищої освіти стає все більш обов’язковим етапом у розвитку особистостіСтруктурнереформування освіти має ґрунтуватися на державно-регіональному підході,що означає визначення на першому етапі потрібної мережі закладів освіти і структури підготовки фахівців на регіональному рівні з наступним порівнянням цих пропозицій з відповідним потребами держави в цілому. Баланс регіональних і державних потреб має визначити мережу і структуру підготовки У зв’язку з цим необхідно здійснити укрупнення навчальних закладів шляхом об’єднання та спеціалізації. Здійснення цих заходів здешевить витрати держави на професійно-технічну освіту

56.Сучасне релігійне життя України. На сьогодні Україна – багатоконфесійна держава, де офіційно діє більше 21 тис. релігійних громад, 82 конфесії, напрямів і тлумачень. Найпомітнішими серед них є: Українська православна церква, Українська православна церква – Київський патріархат , Українська автокефальна православна церква Українська греко-католицька церква , Римсько-католицька церква , євангельські християни-баптисти християни віри євангельської, адвентисти сьомого дня , свідки Єгови, а також мусульманська, реформатська та іудаїстська церкви, що становлять 97,1 % всієї релігійної мережі України. Найвпливовішою складовою релігійного життя залишається православ'я. Загалом воно об'єднує близько 11,5 тис. громад, що становить 54 % загальної кількості релігійних об'єднань.Українська православна церква є домінуючою в українському православ'ї. На сьогодні вона нараховує 35 єпархій, де діють 8000 громад віруючих, налічує 105 монастирів, 14 духовних навчальних закладів, 37 періодичних видань, 2108 недільних шкіл та 16 братств. Церковну службу здійснюють біля 6,5 тис. священиків. У 1991 р. церква отримала від Московської патріархії самостійність в управлінні, але канонічне підпорядкована патріарху Московському і всієї Русі – Алексію II. Управління церквою здійснює Синод УПЦ на чолі з предстоятелем митрополитом Володимиром. В незалежній Україні католицька церква здобула умови для динамічного розвитку, її духовним центром є Львівська архідієцезія. З 1992 р. в Україні працює перший Апостольський Нунцій (посол) архієпископ А. Франко. На сьогодні в державі діє понад 750 католицьких громад, що охоплюють всі області, 33 монастирі, 6 духовних навчальних закладів, зокрема Український римсько-католицький університет, пра-цюють 12 періодичних видань та більше 400 служителів культу.

57.Особливості Києва. У Києві працюють десятки відомих в усьому світі вищих навчальних закладів, науково-дослідних інститутів, які мають свої давні традиції. У Києві знаходиться Національна академія наук України. Українські вчені відомі в усьому світі. Сьогодні в місті працює понад 500 шкіл. Серед них - ліцеї, гімназії, коледжі, школи з поглибленим вивченням різних предметів. У Києві виробляють відомі в усьому світі літаки, оптичні прилади, медичне обладнання, верстати, товари легкої та харчової промисловості. Здавна Київ називають "другим Єрусалимом". Для християн це святе місто, яке завжди славилося своїми церквами та монастирями. У Києві багато пам'яток давнини. Вони якнайкраще розповідають нам про минуле. Не тільки в Україні, а й далеко за її межами добре відомі наші уславлені спортсмени: утболісти, гандболісти, боксери, гімнасти, \легкоатлети та інші. Архистратиг Михаїл - покровитель Києва, війська Запорозького. За давньою легендою він вибрав покровительство над землею, вкритою синім небом та золотим листям, - Україною.

7.Кочові племена

Навалу кіммерійців у цілому можна визнати руйнівним явищем для розвитку культури. Проте вони сприяли поширенню в степовому довкіллі здобутків народів, які зазнали від них поразки. Найбільше вони сприяли поширенню кінського і військового спорядження, яке часто було витвором мистецтва.

Скіфська культура була поєднанням культур багатьох кочових, напівкочових та землеробських племен, зокрема тих, що проживали на Україні до приходу кочовиків. Головним божеством у Скіфів була богиня домашнього вогнища Табіті. Єдиному Богу, якому споруджувалися жертовники, й приноси навіть людські жертви був Бог війни, символом якого виступав меч. Значним був вплив Скіфів на культуру багатьох народів Європи та Азії, хоча вирішального значення в етнічному розвитку праслов’ян, скіфи не мали, проте скіфський стиль наявний в озброєнні, прикрасах, кінському спорядженні, успадкувались певні риси релігійних уявлень скіфів. Сармати все життя проводили в сідлі і не дбали про постійне житло та зайве в мандрах майно. Все що їм було потрібне для життя вони здобували в бою. Але вже з 1 ст. н.е. частина сарматів починає переходити до осілого способу життя та поступово змішується з давньослов'янським землеробським населенням лісостепу. Готи засвоїли скіфсько-сарматську та грецьку культури, прийняли християнство. Вони мали вплив на слов’янські племена, особливо щодо військової організації.

8. Античні колонії.

Від VII-VI ст. до н.е. упродовж тисячоліття - по IV ст. н.е. – на південних землях України розвивалася антична культура й мистецтво. Тут були засновані греками міста й селища вздовж морського узбережжя та в гирлах рік. Перші поселення з’явилися на о. Березань. Причини виникнення колоній полягали в перенаселенні Греції, нестачі земель для хліборобства, пошуках джерел сировини (металу, лісу, солі) та ринку збуту, також військові агресії лідійців та персів. Колоністи займалися землеробством, скотарством, виноградарством, різними ремеслами, вели жваву торгівлю із Грецією та місцевими племенами, які населяли степову частину Таврії, Придніпров’я, узбережжя Азовського моря. Створювану віками античну культуру поселенці поширили на нові території. У містах вулиці перетиналися під прямим кутом. Упорядковувалися бруковані вулиці та площі, водопровідні канали та канали для стічних вод. Грецькі міста виконали культурну місію на колонізованій території, впроваджуючи високі мистецькі досягнення. Це сприяло цивілізованому процесові, а згодом відгукнулося в слов’ян із прийняттям християнства розквітом архітектури й живопису.

18.Український народ в умовах польського панування.

Польський уряд на українських землях проводив двояку політику: деякий час дозволялося вживання давньої української мови в діловодстві поряд з латиною, була відновлена Галицька православна митрополія, але разом з цим польський уряд роздавав наші землі іноземцям, підтримував польських купців і католицьких місіонерів. Згодом був посилений вплив католицької церкви. Українцям під час польського панування, щоб залишатися окремим народом, потрібно було боротися за свою віру, мову, школу, господарські права. Невдовзі після Люблінської унії загострилися проблеми мови та віри. В Україні засновувалися єзуїтські школи й колегіуми. Вони безперечно, сприяли поширенню освіти: багато українців отримати змогу навчатися в західно-європейських університетах. Проте платою за освіченість часто ставало зречення рідної мови та віри.

48.Кіно ХХ ст.

У 1922 р. було засновано Всеукраїнське фото кіноуправління . У 1927 р. Одеська кінофабрика була визнана найкращою в країні. Через рік була введена в дію Київська кінофабрика. У 1930 р. Д. Вертов зняв перший звуковий документальний фільм – «Симфонія Донбасу». І. Кавалерідзе вперше в Україні зняв кіно опери «Наталка Полтавка» (1936) та «Запорожець за Дунаєм» (1938). Одним з фундаторів кіномистецтва став О. Довженко. Стилістика, створена ним у фільмах «Звенигора», «Арсенал», «Земля», поклала початок напряму, який визначають як «український поетичний кінематограф».

58. Ки́єво-Пече́рська ла́вра — одна з найбільших православних святинь України. Вваажається одним з перших монастирів на Русі, що поклав початок руському чернецтву. Заснований у 1051 році, за князя Ярослава Володимировича монахом Антонієм як печерний монастир.

Золоті́ воро́та — головна брама стародавнього Києва. Свою назву одержали по аналогії і зразку з Золотими воротами в Константинополі

«Замок Річарда — Левине серце» — опоетизована назва будинку № 15 на Андріївському узвозі — пам’ятки XIX ст., спорудженого в стилі англійської готики . Названий киянами на честь англійського короля Річарда I Левине Серце, героя роману Вальтера Скотта «Айвенго».

Володимирський собор (Патріарший кафедральний собор св. Володимира) — православний собор у Києві, головний храм Української Православної церкви — Київського Патріархату. Збудований у 1862—1882 р.р.

Аско́льдова моги́ла — одна з найвідоміших історичних місцевостей та урочище у Києві, де колись також містився престижний некрополь, знищений за радянських часів. У наш час — парк, пам’ятка садово-паркового мистецтва. Розташована між Дніпровським узвозом, вулицею Івана Мазепи і Маріїнським парком, охоплюючи частину Дніпровських схилів. Також Андріївська церква.

Михайлівський Золотоверхий собор — споруджений у 1108—1113 роках онуком Ярослава Мудрого київським князем Святополком Ізяславичем. Хрестово-купольний шестистовпний храм з трьома нефами та одним позолоченим куполом. На початку 20 століття храм — 7-купольний (верхня фотографія). Михайлівський Золотоверхий собор було збудовано з каміння і цегли-плінфи на вапняно-цем’яковому розчині технікою «мішаної кладки» з використанням голосників у пазухах склепінь. Стіни собору прикрашали мозаїки і фрески. Був одним з найбільших монастирів Стародавнього Києва.

61. Ксенофо́бія — неоднозначний термін, котрий позначає певний стан людини, що виявляється у нав'язливому страху стосовно чужинців чи просто чогось незнайомого, чужоземного або страх перед чужоземцями та ненависть до них.

Шовінізм — пропагування національної переваги на чужих етнічних територіях (на територіях іншої етнічної спільноти одним народом— іншим народам). Расизм - сукупність поглядів, в основі яких лежать положення про фізичної та розумової нерівноцінності людських рас і про вирішальний вплив расових відмінностей на історію і культуру.