1. . Предмет,методи дослідження та завдання курсу історії укр.культури

Культорологія є емпіричною наукою,що аналізує конкретно-історичні явища культури та виявляє універсальні закономірності зародження,функціонування та зміни культурних феноменів. Завданням курсу є розвинути у студентів почуття патріотизму, національної свідомості, високого рівня духовності, адже саме навернення людей до культури у її глибокому розумінні сприяє утвердження

загальнолюдських цінностей Основні завдання культурології:

1. аналіз культури як системи культурних феноменів;

2. виявлення ментального змісту культури;

3. дослідження типології культури;

розв'язання проблем соціокультурної динаміки Історія к У. Вивчає культурні та мистецькі надбання народів, що проживали і проживають на території нинішньої України. Діахронний -виклад явищ,фактів в хронологічній послідовності. Синхронний-всебічне порівняльне дослідження в одному проміжку часу. Порівняльний.Типологічний-аналіз культурних явищ від абстрактного до конкретного. Археологічний.Семіотичний-дає змогу вивчити знакову систему(структуру або текст). Психологічний.Біографічний-застосов. у літературознавстві як тлумачення літер. через відображення біографії й особистості письменника.

2.Матеріальна і духовна культура. Структура духовної культури.

Матеріальна культура-перетворення природних матеріалів і енергії відповідно до людських цілей,створ. штучного середовища

проживання.МК створює і задає рівень життя суспільства,формує матеріальні запити людей і пропонує засоби їх задоволення.

Духовна культура-продукт суспільного розвитку,її основне призначення полягає у продукуванні свідомості(поняття,

уявлення, вірування, почуття і переживання, доступні свідомості і розумінню всіх людей).структура духовної культури:

а) цінності сфери суспільної свідомості, тобто світоглядна культура (ідеї і погляди людей),моральна культура(норми поведінки),

естетична культура (мистецтво і література),науково-технічна творчість. б) різні соціальні інститути й організації,які здійснюють духовне виробництво. в)матеріально-технічна база ДК,використовується для виробництва і поширення досягнень культури серед населення (окремі галузі промисловості(книговидавництво, музичних інструментів,театри, музеї, палаци культури).

3. Культура і цивілізація.Проблема цивілізаційної принал.

Цивілізація відображає рівень розвитку культури і суспільства і водночас-спосіб освоєння культурних цінностей,які визначають

все суспільне життя,його специфіку.Такий підхід дозволяє побачити відмінність цивілізації від культури.Перша ознака цивілізації – рівень розвитку культури.Але саме при вивченні даної ознаки найчастіше відбувається ототожнення культури і цивілізації.Друга ознака – спосіб освоєння культури –який спосіб освоєння культури, така і цивілізація.(на Заході переважав раціоналістичний підхід до цінностей,сприйняття їх функціонування через науку,на Сході освоєння цінностей здійснюється на основі релігійно-філософських традицій) Україну і Росію, росіян та українців до одного - східнослов'янського православного - типу цивілізації.Для Заходу з точки зору геополі-тичних і ряду інших мотивів важливо, щоб Україна не була з Росією, але аж ніяк не обов'язково звільняти для неї її "законне",вистраждане історичним досвідом місце поряд з європейцями.Полягає сьогодні у визначенні свого місця і своєї ролі "трикутнику"Польща - Україна – Росія При цьому за Польщею стоїть Європа, за Росією - Євразія.

4. Національна культура.Національне і загальнолюдське в к-рі.

Національна культура = продукт матеріальної та духовної праці певної нації, синтез культур, її соціальних груп,верств, її історія,відносини,соціальна пам'ять,самосвідомість.Уперше проблема співвідношення нац. і загальнол. в історії та культурі була висунута у філософії історії Г.Гегеля, який створив класичну для західноєвропейського мислення XIX - XX ст концепції єдності людської історії.У концепціях культурно- історичних типів загальнолюдське-це сукупність нац. культур.Фактично-загальнол. ототожнюється з національним (через те що загальнол ще з часів концепцій італійського філософа Дж. Віко розглядалося переважно як духовна культура). Національну культуру слід вважати"процесом становлення і розкриття сутності людської цивілізації у конкретному народі(нації) упродовж усієї цієї історії",а також"сукупністю матеріальних і духовних цінностей,створених як самим народом,так і запозичених в інших народів.Таким чином,національна культура – це поєднання загальнолюдського та етнічно неповторного ( національно - особливого ).

5. Первісна культура на території у.Міфолог уявлення,реліг

Тотемізм -віра в надприродні властивості тварин, рідше - рослин. Фетишизм - віра в н.в. неодухотворених предметів (знаряддя праці,дерево,камінь,а пізніше - спеціально виготовлений культовий предмет.Магія - віра в здатність людини особливим чином впливати на людей,тварин.Анімізм-віра в існування надприродних істот,що містяться в яких-небудь тілах (душа)або діють самостійно(духи).зозуля-провісниця майбутнього;голуб-символ кохання;ластівка-доля людини; ворони-священні птахи, іноді передвіщали нещастя;сова - символ смерті та пітьми.З тварин священними вважалися коні та воли, а з комах - бджола й сонечко.

6.Трипільська культура.(енеоліт)

В 90-х рр. 19 ст.В.Хвойко відкрив нову культуру(4-2 тис.дон.е.). три етапи її розвитку:1)ранній - 3500-3000,2)середній - 3000-2000,

3)пізній - 2000-1700 до н.е. Поселення зводилися на відкритих місцях без оборонних споруд. Житло будувалося по колу,середина кола залишалася незабудованою. Будинки споруджувалися каркасні,двоповерхові..Значного поширення у трипільців набуло виготовлення керамічних виробів побутового призначення-столовий та господарський посуд: миски, глечики,горшки,макітри,декоративна кераміка.Форма орнаменту- прямі та хвилясті лінії,овали,змієподібні спіралі,які повинні були символізувати сонце, воду, людей, тварин, рослини. Вживалося 4 кольори орнаменту-чорний,білий,червоний та брунатний. Серед археологічних знахідок - численні статуетки, переважно жіночі, що доводить існування культу жінки у трипільському суспільстві. Прямими предками укр.народу трипільські племена не були- багато ще племен і народів протягом чотирьох тисячоліть прилучилося до нашого етногенезу.Але основи українського родоводу були закладені вже в той час.Знаходячись на кордоні землеробського світу і кочового Степу, трипільська культура зникла внаслідок інвазій агресивних племен, котрі прийшли з північного заходу та сходу.