32.Національно-культурне відродження в Україні 18-19ст.Історія Русів

У XIX столітті в Україні поступово складається новий соціальний шар Сусп. інтелігенція.Поява її зробила реальним українське культурне відродження.У 1805 р. за ініціативою українського вченого, винахідника, культурного та громадського діяча В.Каразіна було відкрито Харківський університет, який зараз носить ім“я свого засновника. Навчання тут проходило російською мовою,однак університет став перетворюватися на центр саме української культури.Його ректором був П.Гулак-Артемовський - відомий український поет. Тут видавалися “Український вісник”, “Український журнал”. Звідси вийшло багато видатних діячів української культури:

Г.Квітка-Основ'яненко, М.Костомаров,О.Павловський - автор першої української граматики.У 1834 р. був відкритий Київський університет, першим ректором якого став відомий український вчений - М.Максимович. Він заохочував і особисто брав участь у збиранні українського фольклору, вивченні пам'яток старовини.У 1865 р. відкрився університет у Одесі, 1899 – Катеринославське вище гірниче училище.На західноукраїнських землях основними центрами науки були Львівський (заснований 1661 р.) і Чернівецький (1875 р.) університети, заняття в яких велися польською і німецькою мовами. Фундатором сучасної фізичної хімії став М.Бекетов,

який очолював кафедру хімії Харківського університету. У 1886 р. в Одесі зоолог І.Мечников і мікробіолог М.Гамалія заснували першу вітчизняну бактеріологічну станцію. Д.Заболотний і В.Високович зробили вагомий внесок у вивчення та лікування важких інфекційних захворювань. Історія Русів»-блискучий політичний трактат, автор якого сховався за ім'я архиепископа Георгія Кониського.Написана «езопівською» мовою, «Історія Русів»,використовуючи історію, давала картину не реальної України, а такої, якою вона мусила б бути: вільної, незалежної, перейнятої почуттям нац гідності,високої моралі.

33.Тара́с Григо́рович Шевче́нко (9 березня 1814-10 березня 1861) Член Кирило-Мефодіївського братства.У творах на історичну тему показав боротьбу українського народу проти соціального й національного поневолення. Шевченко народився у селі Моринці Київської губернії, в закріпаченій селянській родині козацького походження.Рано втративши матір,а потім і батька, він з дитинства зазнав багато горя і знущань. Працюючи і навчаючись у дяків, Шевченко ознайомився з деякими творами української літератури, а відчуваючи великий потяг до малювання, уже тоді робив перші спроби розпочати навчання у маляра. Коли Шевченкові минуло 14 років,його зробили дворовим слугою поміщика П. Енгельгардта в маєтку Вільшані.З осені 1828 року до початку 1831р Шевченко побував зі своїм паном у Вільні,де відвідував лекції малювання у професора Віленського Університету Й. Рустемаса. Улітку 1836 він познайомився зі своїм земляком — художником І. Сошенком, а через нього з Є. Гребінкою, В. Григоровичем і О. Венеціановим, які разом із К. Брюлловим а В. Жуковським навесні 1838 викупили молодого поета з кріпацтва. Шевченко видав 1840 під назвою «Кобзар». До неї ввійшли 8 поезій: «Думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Окремими виданнями вийшли поеми «Гайдамаки» (1841) та «Гамалія» (1844).

34.Класицизм в укр архітектурі 19 ст З кінця XVIII ст. в Україну прийшов класицизм, так званий «міський стиль», характерною рисою якого було значне зменшення церковного будівництва. Перевага стала надаватись палацам та громадським будівлям. В архітектурі в XIX століття на зміну пишноті і розкутості українського бароко прийшов стриманий, академічний стиль класицизму. За будівництвом міст наглядали спеціальні комісії і комітети. Громадські споруди будувалися з урахуванням їх призначення-головною метою архітектора стало не створення зовнішньої привабливості,а внутрішній комфорт (висока стеля, вентиляція, освітлення). Перехід від бароко до класицизму відбився і на плануванні міст. Обов'язково виділяється адміністративний центр з площею, на якій розміщувалися помпезні будівлі урядових установ, квартали були прямокутними, композиції ансамблів, окремих архітектурних комплексів, палацово-паркового ландшафту носили відкритий характер.(Будинок міської адміністрації Полтави, м.Батурин, Воскресенська церква, Палац Потоцьких (Тульчин), Вінницька обл., Качанівка (національний історико-культурний заповідник), Чернігівська обл.

35.Національно-культурне відродження в Західноукраїнських землях в 19 ст.»Руська трійця» Важливим чинником першого періоду національно-культурного відродження була також поява періодичних видань,а також публікація наукових праць.Ці видання торкались історичного минулого укр народу,зосереджували увагу на самобутності його культури. українська інтелігенція першої половини ХІХ ст. справила визначальний вплив на піднесення національної свідомості укр народу. «Руська трійця» (1833—1837 рр.)-галицьке літературне угруповання, очолюване М. Шашкевичем, Я. Головацьким та І. Вагилевичем, що з кінця 1820-их років розпочало на Західних Українських Землях національно-культурне відродження. Його девізом були слова, що їх Шашкевич вписав до спільного альбому: «Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде». Члени «Р. т.» «ходили в народ», записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. Істотною заслугою «Р. т.» було видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р. у Будапешті), що, замість язичія, впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу. Гурток «Р. т.» припинив свою діяльність 1843 р. після смерті М. Шашкевича