41. Структура свідомості: розум, емоції, воля. (кн..Ст 321-323) і лекція

Свідомість має надзвичайно складну структуру. Фахівці не мають відносно неї одностайної думки. Це пов'язано зі складністю такого явища, як свідомість, яка взагалі вирізняється складністю, важкодоступністю наукового вивчення. Багато аспектів, властивостей свідомості ми ще не знаємо, спостерігається дискусійність, навіть протилежність поглядів відносно механізмів, властивостей, функцій, структури свідомості. Можна виділити такі рівні свідомості та їх елементи.

В структурі свідомості виділяють 2 зрізи: індивідуальна і суспільна

Індивідуальна: розум, емоці, воля

Розум - це раціонально-логічний бік свідомості, його функція полягає у здатності поставлення цілі і пошуків шляхів та засобів її досігненняю

Емоці –сукупність вражень, почуттів та переживань людини стосоно її цілей, її шляхів та засобів. Емоції виконують оцінку цілі.

Воля - це здатність людини (її готовність емоц.-рац.) до подолання будь-яких перешкод задля досягнення мети

Суспільна: ідеологія, психологія

Психологія створюється самостійно

Ідеологія формується соціологами і нав’язується соціуму. Суспільна ідеологія являє собою сукупність форм суспільно свідомості.Основні форми:моральна, естетична, правова, релігійна, політична, філософська, наукова свідомість.

1. Базовим і найбільш давнім рівнем свідомості є чуттєво-афективний пласт, до якого належать:

1)відчуття – відображення в мозкові окремих властивостей предметів та явищ об'єктивного світу, що безпосередньо діють на наші органи чуттів; 2) сприйняття – образ предмета в цілому, який не зводиться до суми властивостей та сторін;3) уявлення – конкретні образи таких предметів чи явищ, які в певний момент не викликають у нас відчуттів, але які раніше діяли на органи чуттів; 4) різного роду афекти, тобто сильні мимовільні реакції людини на зовнішні подразники (гнів, лють, жах, відчай, раптова велика радість).

2. Ціннісно- вольовий рівень, до якого належать:

1) воля – здатність людини ставити перед собою мету і мобілізовувати себе для її досягнення;2) емоції – ціннісно-забарвлені реакції людини на зовнішній вплив. Сюди можна віднести мотиви, інтереси, потреби особи в єдності зі здатностями у досягненні мети.

3. Абстрактно-логічне мислення. Це найважливіший пласт свідомості, який виступає в таких формах:

1)поняття – відображення в мисленні загальних, найбільш суттєвих ознак предметів, явищ об'єктивної дійсності, їх внутрішніх, вирішальних зв'язків і законів;2)судження – форма думки, в якій відображаєтся наявність чи відсутність у предметів і явищ яких-небудь ознак і зв'язків;3) умовивід – форма мислення, коли з одного чи кількох суджень виводиться нове судження, в якому міститься нове знання про предмети та явища;4) різні логічні операції.

4. Необхідним компонентом свідомості можна вважати самосвідомість і рефлексію:

1)самосвідомість – це виділення себе, ставлення до себе, оцінювання своїх можливостей, які є необхідною складовою будь-якої свідомості;2)рефлексія – це така форма свідомості, коли ті чи інші явища свідомості стають предметом спеціальної аналітичної діяльності суб'єкта У деяких літературних джерелах можна зустріти думку, згідно з якою до структури свідомості належать також несвідоме та підсвідоме На нашу думку, таке твердження не має переконливого підґрунтя. Адже сама назва "несвідоме", "підсвідоме" свідчить, що це не свідомість. Доцільно їх розглядати як такі, що знаходяться поряд зі свідомістю.