22.Визначте вплив соціокультурної ситуації в Европі на рубежі хіх-хх віків на підсилення наукового інтересу до проблем диференціальної та соціальної психології.

23.Прокоментуйте становлення та розвиток диференціальної психології в роботах ф.Гальтона. Е.Крепеліна, д.М.Кеттела, а.Біне, у.Штерна, г.Мюнстерберга та ін.

Диференціальна психологія — розділ психології, що вивчає психологічні відмінності, типологічні відмінності психологічних проявів у представників різних соціальних, етнічних, вікових і інших груп. Диференціальна психологія систематизує індивідуальні відмінності та різні методи їхньої діагностики, а також кількісно оцінює ці відмінності в різних сферах. Передумовою виникнення диференціальної психології на рубежі ХІХ і ХХ ст.ст. стало введення в психологію експерименту, а також генетичних і математичних методів.

Винайдення ряду прийомів і приладів для вивчення індивідуальних розходжень Френсисом Ґальтоном (англ. Francis Galton) надало передумов запровадження диференціальної психології. Цей термін увів 1900 року Вільям Л'юіс Штерн. Особливо важливим для диференціальної психології є дослідження англійського біо-лога Френсіса Гальтона (послідовника і кузен Дарвіна). Він вивчав людську спадковість. Незабаром для нього стало очевидним, що для визначення ступенів подібності між індиві-дуумами їх можна вимірювати ¬– кожного окремо, у порівнянні один з одним, цілеспрямо-вано і великими групами. Для цієї мети він розробив численні тести і процедури вимірів, заснувавши у 1882 році в Музеї Південного Кенсінгтону в Лондоні свою знамениту антро-пометричну лабораторію. У ній люди за невелику плату могли вимірити рівень сприйнят-ливості своїх органів чуття, моторні здібності й інші прості якості.

До початку 20 ст. диференціальна психологія почала знаходити конкретні форми. У 1895 році Біне і Генрі опублікували статті за назвою «Психологія інди-відуальності», що являла собою перший систематичний аналіз цілей, предмету і методів диференціальної психології. У 1900 році з’явилася перша редакція книги Штерна з диференціальної психології «Психологія індивідуальних відмінностей». У першій частині книги розглядаються сутність проблеми і методи диференціальної психології. До предмету цього розділу психології Штерн відніс відмінності між індивідами, расові і культурні відмінності, професійних і суспільних груп, а також статеві.

Г. Мюнстерберг (1863-1916) запропонував тести для профорієнтації і профвідбору, які створювалися в такий спосіб: спершу вони перевірялися на групі робітників, досягли кращих результатів, а потім тестуванню піддавалися знову прийняті на роботу. Очевидно, що передумовою цієї процедури служила ідея кореляції між психічними структурами, необхідними для успішного виконання діяльності, і тими структурами, завдяки яким випробуваний справляється з тестами. Кореляція ж могла бути достовірною тільки статистично, оскільки природа самих структур залишалася загадкової.

У роботах Крепелина, Шарко, Лазурского, Штерна зароджувалася нова дисципліна, відмінна і від експериментальної психології, і від культурно-історичної. У ній експериментальний метод застосовувався до об'єкта, що не цікавив вундтовську школу. Паралельно з новим напрямком в експериментальному вивченні психіки складалися нові (відмінні від фехнеровских) прийоми додатка математичних методів до психології індивіда.Заслуга їхньої розробки належить Гальтону.