1.2 Правовий статус органів виконавчої влади

Впорядкованість та ефективність діяльності органів виконавчої влади безпосередньо залежить від чіткого законодавчого закріплення їх правового статусу. Правове становище (або правовий статус) органів виконавчої влади, передбачає, що всі вони діють на основі законів та інших нормативно-правових актів, здійснюють нормотворчу діяльність, дії, покладені на них нормативними актами, мають повноваження (компетенцію), а також володіють оперативною самостійністю, але в межах встановленої компетенції. Характеризуючи правовий статус органів виконавчої влади важливо відмітити, що громадянська правоздатність не є ознакою правового статусу органів виконавчої влади. Крім того категорія юридичної особи є взагалі неприйнятною для їх характеризування, бо вона не здатна відобразити як характер здійснюваної ними державно-управлінської діяльності, так і специфіку державно-владних повноважень, що їм належать. Правовий статус органів виконавчої влади характеризується тим, що ці органи є самостійними та незалежними саме в здійсненні наданих ним повноважень. Вони є лише відповідальними перед Президентом України та підконтрольними та підзвітними Верховній Раді України. Перевищення меж встановленої компетенції означає незаконне присвоєння владних повноважень. Основним способом впливу законодавчого органу на виконавчу владу є прийняття законів. Органи виконавчої влади здіснюють значний вплив на законотворчу діяльність представницького органу влади, зоерема реалізують право законодавчої ініціативи. Спори пов'язані із діяльністю органів виконавчої влади тепер є компетенцією спеціалізованих адміністративних судів. В разі, коли нормативні акти виконавчої влади не відповідають Конституції України, вони можуть бути скасовані Конституційним судом України. Органи виконавчої влади здіснюють виконавчу, розпорядчу, контрольно-наглядову, регулюючу, юрисдикційну та нормотворчу дільність. Правовий статус органів виконавчої влади, які здіснюють важливі функції державного управління у різноманітних сферах, повинен, як правило, встановлюватися у відповідних законах. Правовий статус органів виконавчої влади в Україні визначають в першу чергу Конституція України, закони України ( «Про Кабінет Міністрів України», «Про місцеві державні адміністрації» тощо), акти президента України, постанови Верховної Ради України, а також підзаконими актами вищих органів виконавчої влади щодо нижчих. До правового статусу органу виконавчої влади відноситься також обсяг його компетенції, який визначається законодавством. Компетенція - це певний обсяг державноїдіяльності, покладений на конкретний орган, або коло питань, передбаченихзаконодавством, іншими нормативно-правовими актами, які він має правовирішувати в процесі практичної діяльності (коло питань, що вирішуютьсяміністерством, визначається у положенні про відповідне міністерство;відомством - у положенні про відповідне відомство).

При вивченні питання правового статусу центральних органів виконавчої влади необхідно звернутися до указів Президента України "Про систему центральних органів виконавчої влади" (від 15.12.1999 p.), "Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в Україні" (від 29.05.2001 р.) Для з'ясування статусу центральних органів виконавчої влади необхідно також звернутися до таких нормативно-правових актів, як укази Президента "Про Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України", "Про державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації", Положення про Міністерство оборони України, Положення про Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України, Положення про Міністерство юстиції України, Положення про Міністерство охорони здоров'я України, Положення про Міністерство транспорту України та ін. (див. рекомендовану літературу). Досить важливим є уяснення того, що особливість адміністративно-правового статусу органів місцевого самоврядування проявляється, в першу чергу, у виконанні ними делегованих повноважень органів виконавчої влади (ч. 3. ст. 143 Конституції України). Слід мати на увазі, що в Законі "Про органи місцевого самоврядування в Україні" передбачається перелік таких повноважень. Дане питання вирішується згідно з договором між органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. На сьогоднішній день немає нормативно-правового акту, який би закріплював механізм делегування повноважень. Слід мати на увазі, що при виконанні делегованих повноважень органи місцевого самоврядування підконтрольні відповідним органам виконавчої влади. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування регламентується Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації". У свою чергу, органи місцевого самоврядування також можуть делегувати ряд своїх повноважень місцевим державним адміністраціям і контролювати їх виконання.

Розділ 2. Система органів виконавчої влади