28. Загальні та спеціальні принципи нормотворчості центральних органів виконавчої влади.

. Основними принципами нормотворчого процесу є здійснення народовладдя, законність, колегіальність(для

колегіальних органів), гласність, урахування громадської думки, планування, наукова обгрунтованість.

Принципи нормотворчої діяльності

1. Нормотворча діяльність здійснюється на засадах:

1) визнання людини найвищою соціальною цінністю;

2) гарантування прав та свобод особи і громадянина;

3) верховенства права;

4) конституційності та законності;

5) демократизму;

6) системності;

29. Процес нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади.

Основи нормотворчого (правотворчого) процесу

Глава 4. Вихідні положення

Стаття 35. Нормотворчий (правотворчий) процес - це

спеціальна правова діяльність повноважних суб"єктів по

підготовці, прийнятті нормативних актів та введенні їх у дію.

Стаття 36. Нормотворчий процес регулюється Конституцією

України, цим Законом, нормативними актами про статус суб"єктів

нормотворчості, їх регламентами та іншими нормативними актами.

Стаття 37. Основними принципами нормотворчого процесу є

здійснення народовладдя, законність, колегіальність(для

колегіальних органів), гласність, урахування громадської думки,

планування, наукова обгрунтованість.

Стаття 38. (1) Нормотворчий процес здійснюється за певною

процедурою, що складається із стадій - самостійних, логічно

завершених етапів і організаційно-технічних дій щодо прийняття

нормативних актів, якими є:

а) нормотворча ініціатива і розробка проектів нормативних актів;

б) розгляд та обговорення проектів нормативних актів;

в) прийняття нормативних актів і введення їх в дію.

Стаття 39. (1) Нормотворча діяльність здійснюється

безпосередньо суб'єктами прийняття нормативних актів, визначеними

у статті 3 цього Закону.

(2) Крім суб"єктів прийняття норматиних актів у нормотворчій

діяльності беруть участь також органи і структурні підрозділи

суб'єктів прийняття нормативних актів, інші державні органи,

громадяни та їх об'єднання, спеціально утворювані для розробки

проектів нормативних актів тимчасові комісії і робочі групи,

науково-дослідні установи, науковці, експерти та інші особи.

Стаття 40. (1) Суб'єкти прийняття нормативних актів повинні

мати короткострокові, середньострокові та довгострокові

(перспективні) плани підготовки нормативних актів.

(2) Плани не виключають можливості підготовки і прийняття

нормативних актів поза їх межами.

(3) Суб'єкти прийняття нормативних актів планують

послідовність і час прийняття нормативних актів, проекти яких

розроблено і внесено на розгляд.

30. Види та форми результатів нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади (види підзаконних нормативно-правових актів).

Поняття і види нормативно-правових актів

1. Нормативно - правовий акт (далі нормативний акт) - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом у визначеній формі та за встановленою процедурою, який спрямований на регулювання суспільних відносин і містить загальнообов'язкові правила поведінки (норми права), що розраховані на багаторазове застосування.

2. Нормативні акти приймаються у формі:

1) рішень референдумів;

2) законів;

3) підзаконних нормативних актів.

3. Нормативними актами в Україні є:

1) рішення референдумів:

a) рішення всеукраїнського референдуму;

b) рішення місцевого референдуму;

2) закони:

a) Конституція України – Основний Закон України;

b) закони України;

3) підзаконні нормативні акти:

a) постанови Верховної Ради України;

b) укази Президента України у сфері оборони, безпеки та зовнішньої політики, в тому числі укази Президента України, які вводять в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України;

c) рішення Ради Національного банку України;

d) постанови Правління Національного банку України;

e) постанови Кабінету Міністрів України;

f) накази міністрів;

g) постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

h) постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

і) рішення голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

j) рішення обласних, районних, міських, районних у місті, селищних, сільських рад;

k) рішення виконавчих комітетів міських, районних у місті, селищних, сільських рад та рішення сільських голів як одноособового виконавчого органу ради.