Тема 1. Теорія, онтологія та гносеологія ризику

1. Хто вперше сформулював наукове, математичне визначення поняття «ризик» понад 200 років у праці «Вступ до розрахунку життєвої ренти і право на її отримання»?

а) Здіслав Шиманський;

б) Адам Сміт;

в) Йоганн Ніколаус Тетенс;

г) Алан Віллетт.

2. Недостатня забезпеченість процесу прийняття економічних рішень знаннями стосовно певної проблемної галузі – це:

а) однорідність;

б) альтернативність;

в) суперечливість;

г) невизначеність.

3. Невизначеність трактується та деталізується як:

а) недостовірність, неоднозначність, невідомість;

б) невизначеність, неоднорідність, суперечливість;

в) неоднорідність, конфліктність, недостовірність;

г) усі відповіді вірні.

4. Який вид невизначеності свідчить про повну або часткову відсутність інформації щодо певної проблемної ситуації?

а) недостовірність;

б) неоднозначність;

в) неоднорідність;

г) невідомість.

5. До типів неоднозначності відносять:

а) неадекватність, суперечливість, мінливість, викривлення;

б) неповнота, неінтерпретованість, неструктурованість, несприйнятливість;

в) невідомість, неоднозначність, неоднорідність;

г) стохастична, семіотична, лінгвістична.

6. Вибір з двох чи декількох можливих варіантів рішень, дій – це:

а) однорідність;

б) альтернативність;

в) суперечливість;

г) невизначеність.

Тема 2. Сутність, сприйняття і системний аналіз ризику в економіці та підприємництві

7. Виберіть найбільш повне визначення поняття «ризик»:

а) економічна категорія, яка відображає особливості сприйняття зацікавленими суб’єктами економічних відносин об’єктивно-існуючої невизначеності та конфліктності, іманентно притаманних процесам цілепокладання, управління, прийняття рішень, оцінювання, що обтяжені можливими загрозами та невикористаними можливостями;

б) небезпека втрати ресурсів чи недоодержання доходів у порівнянні з варіантом, що розрахований на раціональне використання ресурсів;

в) небезпека того, що відбудуться певні можливі події;

г) це спосіб дій в умовах невизначеності, що призводить, у кінцевому результаті, до переваги успіху над невдачею.

8. За мірою обгрунтованості ризик виокремлюють:

а) глобальний, локальний;

б) раціональний, нераціональний, авантюрний;

в) індивідуальний, груповий;

г) випереджаючий, своєчасний, запізнілий.

9. До якої класифікаційної групи відносять випереджаючий, своєчасний, запізнілий ризики?

а) за масштабами та розмірами;

б) за аспектами;

в) за ступенем ризиконасиченості рішень;

г) за часом прийняття ризикованих рішень.

10. До фінансового ризику належать:

а) валютний ризик;

б) кредитний ризик;

в) ризик втрачених фінансових зисків;

г) відсотковий ризик;

д) всі відповіді вірні.

11. Фактори, які спричиняють невизначеність результатів, зумовлених певними діями суб’єктів ризику - це:

а) суб’єкт ризику;

б) об’єкт ризику;

в) джерело ризику;

г) внутрішній фактор.

12. Суб’єкт ризику - це:

а) особа або колектив, які зацікавлені в результатах управління об’єктом ризику;

б) умови функціонування,які точно не визначені;

в) категорія пов’язана з подоланням невизначеності;

г) вірної відповіді немає.

13. Аспект справедливості означає:

а) різне ставлення людей до конкретних осіб, які постраждали в небезпечних ситуаціях, і до так званих статистичних (неідентифікованих) жертв;

б) різницю у сприйнятті ризику, зумовленого антропогенними і неантропогенними небезпеками;

в) різне ставлення до небезпечної події чи процесу залежно від того, як розподіляється відповідний ризик між членами суспільства;

г) події, наслідком яких є людські жертви, згруповані в часі і просторі, спричиняють посилене сприйняття ризику порівняно з подіями, жертви яких розсіяні в просторі і часі.

Тема 3

1. Кількісна оцінка ризику базується на:

1. результатах його кількісного та якісного аналізу;

2. результатах його кількісного аналізу;

3. результатах його якісного аналізу;

4. результатах його внутрішнього аналізу.

2. Ма­тематичним виразом варіації відносно середнього як однієї з кількісних оцінок ступеня економічного ризику традиційно приймається:

1. середньоквадратичне відхилення;

2. дисперсія та середньоквадратичне відхилення;

3. дисперсія;

4. коваріація та середньоквадратичне відхилення.

3. Кількісна оцінка ґрунтується на:

1. якісному аналізі ризику;

2. кількісному аналізі ризику;

3. ставленні до ризику його суб’єкта;

4. всі відповіді вірні.

4. Реляційна модель являє собою відображення:

1. предметної області у вигляді множини, що задає сукупність відношень;

2. якісного аналізу у вигляді множини;

3. відношення еквівалентності й порядку множини;

4. правильна відповідь відсутня.

5. Якщо випадкова величина X відображає прибутки і має місце від’ємне відхилення, то зрозуміло, що відповідна оцінка прибутку як реалізація випадкової величини є:

1. вищою, ніж сподівана велилина;

2. нижчою, ніж сподівана величина;

3. незмінною;

4. стохастичною.

6. У відносному вираженні ризик визначається як:

1. величина можливих збитків;

2. загальні витрати ресурсів на певний вид підприємницької діяльності;

3. очікуваний прибуток від даного виду підприємництва;

4. всі відповіді вірні.

7. Коефіцієнт сподіваних збитків (l₁) являє собою показник, що враховує обсяг:

1. втрат стосовно певної величини, котра характеризує прибуток (ЧПВ) об’єкта (проекту);

2. сподіваних доходів стосовно певної величини, котра характеризує прибуток (ЧПВ) об’єкта (проекту);

3. сподіваних збитків стосовно певної величини, котра характеризує прибуток (ЧПВ) об’єкта (проекту);

4. збитків стосовно певної величини, котра характеризує прибуток (ЧПВ) об’єкта (проекту).

8. Коефіцієнт семіваріації, який обчислюється за формулою:

1. ;

2. ;

3. ;

4. .

9. Коефіцієнт семіваріації характеризує:

1. величину варіації несприятливих відхилень, що припадає на одиницю сподіваного доходу

2. величину ризику несприятливих відхилень, що припадає на одиницю сподіваного доходу;

3. величину збитків певної величини, що припадає на одиницю сподіваного доходу;

4. правильна відповідь відсутня.

10.Базовими показниками підприємницького ризику є:

1. показник допустимого ризику;

2. показник критичного ризику;

3. показник катастрофічного ризику;

4. всі відповіді вірні.

11. Внутрішній конфлікт суб’єкта ризику це:

1. множина цілей, множина критеріїв, неоднорідність самого суб’єкта ризику;

2. наявність контрагентів, конкурентів і необхідність для суб’єкта ризику враховувати альтернативні варіанти їх поведінки;

3. загальні витрати ресурсів на певний вид підприємницької діяльності;

4. очікуваний прибуток від даного виду підприємництва;

12. В абсолютному вираженні ризик може визначатися:

1. загальними витратами ресурсів на певний вид підприємницької діяльності;

2. сподіваною величиною можливих збитків, якщо збитки піддаються такому виміру;

3. як очікуваний прибуток від даного виду підприємництва;

4. правильна відповідь відсутня.