- •1. Місце і роль соціальної психології в системі наукового знання
- •.1. Сутність, структура, функції, категорії соціальної психології та взаємозв'язки з іншими галузями знання
- •1.2. Предмет і завдання соціальної психології
- •1.3. Формування і розвиток соціально-психологічних знань
- •Передумови виникнення соціальної психології як самостійної галузі знання
- •Розвиток соціальної психології за рубежем
- •Становлення і розвиток вітчизняної соціальної психології
- •1.4. Методологія і методи соціальної психології
- •2. Соціально-психологічні проблеми особистості
- •2.1. Особистість з погляду соціальної психології
- •Особливості взаємозв'язку особистості і суспільства
- •Соціально-психологічні теорії особистості
- •2.2. Специфіка соціально-психологічного підходу до вивчення особистості
- •Соціально-психологічна природа особистості
- •Соціально-психологічні орієнтири дослідження особистості
- •2.3. Соціально-психологічні проблеми соціалізації особистості
- •Сутність соціалізації, її сфер, стадій, інститутів і механізмів
- •Соціально-психологічні особливості соціалізації представників різних вікових категорій
- •Вікові кризи життя і процес соціалізації індивіда
- •Асоціальні прояви особистості
- •2.4. Соціальна установка
- •Сутність соціальної установки
- •Соціальна установка і реальна поведінка
- •2.5. Особистість у групі
- •Самосвідомість особистості як чинник становлення у групі
- •Специфіка входження особистості в групу
- •Індивідуальні особливості людини і зовнішні поведінкові вияви
- •Статусно-рольові характеристики особистості
- •Статево-рольові параметри особистості
- •Поведінка особистості і соціальна напруженість
- •3. Соціально-психологічна характеристика спілкування
- •3.1. Спілкування як феномен соціальної психології
- •Соціально-психологічна специфіка спілкування
- •Особистість у контексті спілкування
- •Основні характеристики спілкування
- •Стратегії конфліктного спілкування
- •Соціокультурні аспекти спілкування
- •3.2. Комунікація в міжособистісних відносинах
- •Сутність міжособистісної комунікації
- •Психологічні особливості вербальної комунікації
- •Сутність рефлексивного слухання
- •Психологічні особливості невербальної комунікації
- •Особливості розміщення учасників взаємодії за прямокутним столом
- •Вияв емоцій
- •3.3. Міжособистісна взаємодія
- •Особливості взаємодії в соціальній психології
- •Основні ознаки і динамічні властивості спільної діяльності та її колективного суб'єкта
- •Форми поведінки особистості у міжособистісній взаємодії
- •Типологія міжособистісних конфліктів
- •Взаємодія і міжособистісний вплив
- •3.4. Сприймання і розуміння людьми одне одного у процесі міжособистісного спілкування
- •Соціальне і міжособистісне пізнання
- •Особливості процесів міжособистісного пізнання
- •Перцептивні механізми та ефекти
- •3.5. Перешкоди на шляху спілкування
- •Труднощі спілкування
- •Деформації спілкування
- •Бар'єри спілкування
- •Види комунікативних бар'єрів
- •4. Соціальна психологія груп і міжгрупової взаємодії
- •4.1. Феномен групи з погляду соціальної психології
- •Класифікація груп
- •4.2. Мала група у контексті соціальної психології
- •Сутнісні ознаки малої групи
- •Основні підходи та напрями у вивченні малої групи
- •Види і структурні характеристики малої групи
- •4.3. Динамічні характеристики малої групи
- •Групова динаміка
- •Концепції і моделі розвитку малої групи
- •Нормативний вплив у групі
- •Керівництво і лідерство у малих групах
- •Відмінності між керівником і лідером
- •Стилі лідерства (керівництва)
- •Прийняття групового рішення
- •Переваги і недоліки групового прийняття рішень
- •Поведінка людей, мотивованих на досягнення успіху і на уникнення невдачі
- •Класифікація групових завдань
- •Рівні, типи розв'язання завдань і ключові навички (за м. Вудкоком, д. Френсісом)
- •Проблема групової згуртованості і груповий конфлікт
- •Основні позитивні і негативні функції конфліктів у групі
- •4.4. Психологія великих соціальних груп і масових явищ
- •Загальна характеристика великих соціальних груп
- •Психологія соціальних класів
- •Психологія етнічних груп
- •Психологія масових явищ
- •Порівняння особливостей міжособистісного спілкування (обличчям до обличчя) і спілкування в умовах масової комунікації (за н. Богомоловою)
- •Психологічні особливості великих стихійних груп
- •4.5. Соціальна психологія міжгрупових відносин
- •Розвиток соціально-психологічних уявлень про міжгрупові відносини
- •Специфіка міжгрупової взаємодії та міжгрупового сприймання
- •5. Особливості прикладної соціальної психології
- •5.1. Загальна характеристика прикладної соціальної психології
- •Предмет і завдання прикладної соціальної психології
- •Особливості прикладних досліджень у соціальній психології
- •5.2. Основні сфери застосування прикладної соціальної психології
- •Прикладна соціальна психологія у сфері економіки і виробництва
- •Прикладна соціальна психологія у сфері політики
- •Прикладна соціальна психологія і управління
- •Прикладна соціальна психологія у сфері освіти і науки
- •Прикладна соціальна психологія і охорона здоров'я
- •Прикладна соціальна психологія і сім'я
- •Прикладна соціальна психологія у правовій сфері
- •Рекомендації, поради, методики Загальні правила успішного спілкування
- •Пізнання самого себе під час взаємодії з іншими
- •Особисті успіхи і невдачі у спілкуванні з партнером
- •Значення і роль уваги у ділових стосунках з іншою людиною
- •Ключ до встановлення діагнозу
Прикладна соціальна психологія у сфері політики
Прикладні соціально-психологічні дослідження у сфері політики зумовлені демократичними процесами у суспільстві, важливою роллю людського чинника, суспільної думки в державно-політичних процесах, намаганнями одних політичних сил утримати владу, інших — здобути її, необхідністю прийняття ефективних політичних рішень в умовах політичної конкуренції та ін. Дослідження соціально-психологічних явищ у сфері політики, а відповідно і робота психолога-спеціаліста розгортаються за такими напрямами: — психологія політичного лідерства. Передбачає вивчення природи політичного лідера, що є передумовою його політичної поведінки, створення іміджу політики і політика, аналіз психологічних портретів опонентів, психологічне забезпечення переговорів; — психологія політичних конфліктів і деформацій. Охоплює суперечності, кризи, соціально-психологічні аспекти деформації у сфері політики і шляхи їх розв'язання, вивчення соціально-політичної напруженості, політичної боротьби, політичної злочинності. Завданням соціального психолога є передбачення можливості виникнення конфлікту або напруженння у зв'язку з прийняттям (неприйняттям) політичного рішення, під час політичної боротьби тощо, накреслення шляхів їх усунення; — психологія підготовки і прийняття політичних рішень. Полягають у проведенні соціально-психологічної експертизи прийнятих рішень, вимірюванні їх ефективності, прогнозуванні й урахуванні психологічних наслідків. Це зобов'язує соціального психолога до прогнозування сприймання політичного рішення різними прошарками населення та відповідної його корекції. Обґрунтованості такого прогнозу сприяють попереднє вивчення стану масової свідомості, очікувань громадян. До цієї роботи психологи залучають соціологів (у сфері економічної політики — й економістів); — соціально-психологічна характеристика способів політичного впливу, вивчення та формування громадської думки. Йдеться про здійснення політичної пропаганди та агітації, політичної реклами. Для цього соціальний психолог використовує традиційні для соціології методи вивчення громадської думки (опитування, інтерв'ю та ін.), з'ясовуючи її особливості щодо загальних і конкретних питань; — участь у вивченні комплексних соціально-психологічних проблем організації й організації виборчих кампаній. У таких ситуаціях соціальна психологія зосереджується на попередньому вивченні суспільно-політичної ситуації, моніторингу громадської думки; — безпосереднє соціально-психологічне консультування політичних діячів. Найчастіше політичні лідери вдаються до консультацій соціальних психологів напередодні публічних виступів, дбаючи про формування власного іміджу. Така робота є досить делікатною, адже психолог-консультант має забезпечити необхідне сприймання замовника іншими людьми (зовнішності, міміки тощо). Робота психолога-практика у сфері політики потребує високої соціально-психологічної компетентності і професіоналізму. Він повинен не лише знати особливості здійснення експертизи, консультування, а й бути ґрунтовно обізнаним у соціально-політичних проблемах, знати і прогнозувати моделі поведінки виборців у конкретних ситуаціях, рекомендувати конкретні дії.