11.3 Економічне забезпечення створення і діяльності спільних підприємств
Сфера економічного забезпечення спільного підприємництва досить обширна і багатогранна. Особливу роль в ній грають питання фінансування спільного підприємництва. Це формування його джерел, співвідношення внесків учасників у статутний капітал а також проблеми оподаткування і розрахунків показників ефективності функціонування спільного підприємництва.
Ф
Структуру фінансування капіталовкладень в спільне підприємництво можна подати такою схемою.
Основний і оборотний капітали складають статутний фонд за вартістю. Грошові внески в статутний фонд можуть бути внесені у вигляді:
вартості будинків, споруд, обладнання, інших матеріальних цінностей;
прав користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також у вигляді інших майнових прав;
грошові кошти учасників спільного підприємства.
За домовленістю між учасниками спільного підприємства оцінка їх внесків у статутний фонд може здійснюватися як в національній, так і в іноземній валюті. Внесок вітчизняного учасника у статутний фонд оцінюється у гривнях по договірних цінах з врахуванням цін світового ринку чи в іноземній валюті при перерахунку за офіційним валютним курсом. Внесок іноземного учасника оцінюється в тому ж порядку, з перерахунком вартості внеску у гривні за офіційним курсом.
При оцінці землі партнери виходять з розрахунків, які робляться безпосередньо місцевими органами влади. В деяких випадках партнери домовляються про оцінку земельної ділянки, виходячи з оцінок, які діють в країні-партнері. При цьому беруться до уваги такі характеристики:
географічне положення земельної ділянки;
забезпеченість електроенергією;
віддаленість від постачальників сировини та ринків збуту;
геологорозвідувальні та інші характеристики.
Вартість ліцензій та ”ноу-хау” визначається на основі виду об’єкта, який передається за ліцензією чи його правової охорони, ціни одиниці продукції, яка має випускатися протягом дії ліцензії. Загалом це питання вирішується партнерами на комерційній основі.
Оборотний капітал може бути поданий в гривнях, у вільноконвертовній валюті, в сировині і матеріалах - необхідних для початкової стадії організації виробництва спільного підприємства.
Міжнародна практика показує, що найбільш прийнятна форма фінансування спільного підприємства - проектне фінансування (project finance). Це фінансування окремої економічної одиниці, при якому кредитор виходить з того, що потоки готівки даної економічної одиниці є первинними джерелами коштів для погашення кредитів, а її власні кошти - забезпеченням кредиту.
Фінансування проектів ще називають балансовим фінансуванням, де нестача власних коштів учасників проекту заміщується банківським кредитом. При здійсненні проектного фінансування є можливість маневрувати коштами для задоволення інтересів і кредитора, і боржника, що дозволяє віднести метод проектного фінансування до провідних форм фінансування спільного підприємства. Основою проектного фінансування є кваліфіковані економічні і фінансові розрахунки по проекту, які дозволяють зробити висновок про здатність проекту генерувати виручку в національній і іноземній валютах в обсязі, достатньому для своєчасного погашення кредиту і нарахування процентів, і здійснення інших виплат і прийнятності для кредитора (гаранта) проектних ризиків.
Аналізуючи проблему економічного забезпечення створення і функціонування спільного підприємства слід виділити умови фінансування, які забезпечують успішне становлення та розвиток спільного підприємства:
Ефективне, по можливості, використання грошових коштів (на різних рівнях управління);
Забезпечення економічної зацікавленості колективу в проведенні робіт по створенню і освоєнню виробничих потужностей;
Здійснення чітко організованого фінансового контролю за ефективністю витрат.
Специфіка фінансів спільного підприємства пов’язана з характером і особливостями розподільчих відносин, які виникають в цій сфері. Об’єктом розподілу в рамках спільного підприємництва є виручка від реалізації продукції (послуг). Фінансові відносини спільного підприємництва здійснюються в процесі розширеного відтворення між такими суб’єктами:
держава і спільне підприємство (при здійсненні платежів до бюджету);
органи матеріально-технічного постачання і спільне підприємство (операції з закупки сировини, матеріалів, обладнання, послуг);
фінансово-кредитні органи і спільне підприємство (використання та погашення кредитів);
кадри (робітники і службовці) і спільне підприємство (залучення до роботи в спільному підприємстві та оплата праці).
Основною формою фінансових відносин спільного підприємництва з державою є оподаткування.
Згідно із статтею 20 Закону України “Про режим іноземного інвестування” підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податки на тих же підставах, що й підприємства, які не мають іноземних інвестицій. Для спільних підприємств не існує спеціальних податкових пільг, як це було до прийняття вищезгаданого Закону.