- •1 Об'єкт і предмет країнознавства
- •3 Комплексна країнознавча характеристика
- •4 Типології країн у сучасному світі
- •5 Загальна характеристика фізичної географії пострадянського простору
- •6 Загальна характеристика економічної географії стран пострадянського простору
- •19. Господарство України…
- •20. Геополітичне середовище та зовнішньополітичні пріоритети України.
- •21. Участь України в міжнародних організаціях.
- •22. Демографічний потенціал і національний склад населення України.
- •23. Релігійне життя та міжконфесійні стосунки України.
- •24. Природно-кліматичні умови і сировинні ресурси Російської Федерації.
- •25. Основні етапи історії рф
- •26. Державно-політичний устрій рф
- •29. Чисельність та етнонаціональний склад населення
- •30. Етноконфесійний склад населення та релегійне життя в Росії
- •28. Зовнішня політика рф
- •27. Господарство рф,його галузева і територіальна структура
- •31. Географічне розташування, природно-кліматичні умови, продуктивні сили Республіки Білорусь.
- •32. Особливості історичного розвитку Білорусі.
- •33. Політична система і політичний розвиток Республіки Білорусь.
- •34. Білоруська модель посткомуністичних трансформацій.
- •35. Господарство Білорусі, його потенціал, галузева і територіальна структура.
- •36. Основні напрями і пріоритети зовнішньої політики Республіки Білорусь.
- •83. Специфічні риси „західної” цивілізації.
- •84. Рельєф‚ клімат та географічні регіони Європи.
- •85 Корисні копалини та мінерально–сировинні ресурси Європи.
- •86 Водні та земельні ресурси Європи.
- •87. Етногенез та розселення германських народів Європи.
- •88. Етногенез та розселення романських народів Європи.
- •89. Етногенез та розселення слов’янських народів Європи.
- •90. Особливості історичної долі, етногенезу й розселення угро-фінських народів Європи.
- •91. Військово-політична інтеграція держав Західної Європи та Північної Америки.
- •92. Економічна інтеграція держав Західної Європи.
- •93. Рельєф‚ клімат, географічні регіони Північної Америки.
- •94. Корисні копалини та мінерально–сировинні ресурси Північної Америки.
- •95. Водні та земельні ресурси Північної Америки.
- •96. Економічна інтеграція держав Північної Америки.
- •97. Особливості парламентської монархії у Великій Британії.
- •98. Адміністративно-територіальний поділ Великої Британії.
- •99. Країнознавча характеристика Ірландії.
- •100. Федеративний устрій Канади.
- •102Адміністративно-територіальний поділ та державний устрій сша.
- •103Конституція сша.
- •104Демократична й Республіканська партії в політичному житті сша.
- •105Роль української діаспори у культурному житті сша і Канади.
- •106Державний устрій фрн: поділ компетенцій між центральним урядом і федеральними землями.
- •107Партійна система фрн.
- •108Економічний потенціал фрн.
- •109Федеративний устрій Австрійської Республіки.
- •110Державний лад Швейцарії.
- •111Особливості міжнародно-політичного становища Швейцарії.
- •112Економічний потенціал Франції.
- •Сільське господарство.
- •2) Лісництво
- •3) Рибальство
- •4) Промисловість
- •5) Фінансові послуги та страхування
- •6) Транспорт
- •7) Туристичні послуги
- •8) Третинний сектор (сфера послуг)
- •113П’ята республіка у Франції.
- •114Специфіка державного устрою Французької Республіки.
- •115Зовнішня політика Франції у післявоєнний період.
- •116Політична система Італійської Республіки.
- •117 Розв’язання етнонаціональних проблем в Королівстві Бельгія.
- •118 Країнознавча характеристика Королівства Нідерландів.
- •Велике Герцогство Люксембурзьке в європейській системі міжнародних відносин.
- •120Ісландія. Міжнародне становище
- •121Економічний потенціал Норвегії.
- •122Політична система Фінляндії у післявоєнний період.
- •123Особливості державного устрою та політичної системи Королівства Швеція.
- •124Шведська модель суспільства загального добробуту: соціально–економічні та політичні аспекти.
1 Об'єкт і предмет країнознавства
Країнознавство є наукою і навчальною дисципліною, яка комплексно вивчає країни і регіони світу, досліджує, систематизує й узагальнює дані про їхню природу, населення, внутрішні просторові відмінності. На сучасному етапі країнознавчі дослідження мають переважно природно-історичне і соціально-економічне спрямування, що зумовлюється особливостями історико-географічного розвитку людства в першій половині XXI ст. У цих дослідженнях природу все ще розглядають як ресурсну основу, середовище проживання та господарської діяльності людей, водночас все більше уваги приділяють вивченню екологічних проблем. У переважно інформаційних, позбавлених науково-методологічного підґрунтя публікаціях, країнознавство розглядають лише як організаційну форму об'єднання всієї суми найрізноманітніших знань про ту чи іншу країну або регіон світу. Останнім часом, у зв'язку з диверсифікацією міжнародних відносин України в галузі країнознавства, все більше переважають дослідження, у яких на перший план виступає різнобічний аналіз найважливіших проблем тих країн, з якими наша держава має тісні зв'язки. Такі проблемно орієнтовані дослідження тісно пов'язані з практикою дво - і багатосторонніх відносин між країнами світу. При цьому пріоритети здебільшого надаються моделюванню ситуацій і прогнозуванню розвитку подій та явищ. Проблемна орієнтація сприяє зростанню практичної значимості країнознавства і водночас створює умови для розвитку його методологічної бази. Вона теж пов'язана з упровадженням системного підходу, вимагає розгляду найважливіших проблем на глобальному рівні. Це ще більше надає країнознавству передбачуваної прогностичної спрямованості. Прогноз у країнознавстві, як конкретне передбачення стану певного явища в майбутньому на основі спеціального наукового дослідження, набуває у XXI ст. особливого значення, тому що конкретна цінність правильного, науково обґрунтованого передбачення у сфері міждержавних відносин стрімко зростає. Вміння передбачати ситуацію з урахуванням усезростаючої кількості різновекторних чинників стає головним і найдорожчим "товаром" аналітиків у країнознавстві. Об'єктом вивчення країнознавства є країни як основні одиниці сучасної соціально-політичної організації світу, а також їх великі частини (райони, штати, області, провінції тощо) і різні міждержавні регіональні та глобальні угрупування. Очевидно, що країни і регіони світу вивчає не лише країнознавство. Країни і регіони світу є об'єктом вивчення також і історії, і географії, і філософії, і культурології, суспільствознавства, соціології, геології та безлічі інших наук і навчальних дисциплін. Кожна з них досліджує лише певну складову об'єкта, тобто його конкретні властивості, явища, процеси і відношення. Отже, та складова об'єкта дослідження, на яку найбільшою мірою й спрямована увага тієї чи іншої науки і називається її предметом. Предметом країнознавства є країни і регіони світу як єдині системи, що складаються з різнорідних, але взаємопов'язаних елементів, які діють як єдине ціле на світовій політичній арені. Отже, на відміну від інших наук і навчальних дисциплін, які цікавляться лише певними аспектами діяльності країн, країнознавство інтегрує в собі універсальні знання про країни, відображаючи цілісну картину буття основних одиниць соціально-політичної організації світу. 2. Методи та джерельна база країнознавчих досліджень.
Загальнонаукові та особливі методи досліджень (системний, індукції і дедукції, описовий, порівняльний історичний, статистичний, картографічний, літературний, соціологічний методи, методи прогнозування і т.п.). Синтез як провідний метод країнознавчих досліджень. Джерельна база країнознавчих досліджень: словники, енциклопедії, статистичні збірники, довідники, наукової монографії і статті, публіцистика, матеріали наукових конференцій, повідомлення засобів масової інформації, комп'ютерні бази даних та ін.