1. Передісторія України: археологічна періодизація, еволюція людини та людського суспільства

На кожному етапі антропогенезу паралельно розвивалися кілька різновидів людиноподібних істот. Відповідно до відмінностей у анатомічній будові людини та знаряддях праці склалася загальновизнана археологічна періодизація давньої історії людства. Ця схема поділяє доісторичний період на три етапи: кам'яний, бронзовий та залізний. Першим етапом цієї класифікації є так званий кам'яний вік, який поділяється на палеоліт (давній кам'яний вік), мезоліт (середній кам'яний вік) та неоліт (новий кам'яний вік). Палеоліт поділяють на два періоди: ранній (давній, нижній), що тривав приблизно від З млн. до 40-35 тис років тому, та пізній (верхній), який припадає на час від 40-35 тис. до 10 тис років тому. В свою чергу кожен з цих періодів поділяється на більші або менші відрізки часу ^— епохи.

Перехідною формою між людиноподібною мавпою та примітивною людиною був австралопітек (південна мавпа). Протягом 1 млн. років австралопітеки жили поряд з найдавнішими представниками роду .

Першим представником роду людина вважається (людина вміла). Цей вид існував близько 2—1,5 млн. років тому, представники його виготовляли кам'яні знаряддя з річкової гальки, один кінець якої був загострений грубими сколами. З того часу (2,5 млн. років тому) до 5 тис років тому камінь домінував в людської техніці. Ця культура одержала назву олдувайської (від ущелини Олдувай у Кенії).

Наступною стадією антропогенезу був архантроп , або (пітекантроп), відомий ще під назвою людина прямоходяча (1,9-1,5-0,2 млн. років тому). Архантроп виготовляв ручні рубила - масивні, двобічно оббиті крем'яні знаряддя мигдалеподібної форми. Архантропи були найдавнішими людьми на теренах нинішньої України хоча кістковий матеріал не знайдений, але найдавніші стоянки належать до часу архантропів (стоянка Королеве в Закарпатті, нижні шари якої датуються приблизно 1 мли. років тому, Рокосове у Закарпатті середні шари Королевого, Лука-Врублівецька на Дністрі, Амвросіївка у Донбасі).

Архантропи зникли близько 100 тис. років тому. Починається епоха палеоантропів - неандертальців. До неандертальців належала найдавніша людина на території нинішньої України, існування котрої зафіксоване відкриттям не лише стоянок або жител, а й антропологічного матеріалу Кіїк-Коба (поховання в ямі грота, де покоївся кістяк жінки віком близько 35 років, скорчений на правому боці), Заскальне у Криму (100—40 тис. років тому). Людина сучасного фізичного типу з'явилася, можливо, близько 40 тис. років тому. За першою знахідкою кісток цієї людини у Франції, в печері Ла Кроманьйон, її назвали кроманьйонською. На території сучасної України рештки людей пізнього палеоліту невідомі. Найближчі до території нашої держави поховання кроманьйонців відкриті і Костенках II та XVIII під Воронежем.

Головною соціальною новацією рубежу середнього та пізнього палеоліту було виключення зі статевих стосунків близьких родичів. Близько 100 тис. років тому виникла праобщина палеантропів, де статеві відносини відбувалися із членами не свого колективу чи були повністю заборонені у своєму колективі. Заборона вимагала суспільного регулювання шлюбу, поступово з'являються сім'я та рід.

Під впливом антропологічних, екологічних, технологічних, психосоціальних процесів на етапі пізнього палеоліту набирає силу процес розвитку мови та

фіксується поява мислення. Доказом формування людської свідомості палеоліті є наявність матеріальних пам'яток духовної культури, з'являється палеолітичне мистецтво (стоянки Молодова 1 (Чернівецька область), Мізин, Кирилівська стоянка, Межиріч). Однією з цікавих знахідок на території України є культове святилище Кам'яна Могила поблизу Мелітополя.

Епоха мисливців на мамонтів представлена на території України цікавими зразками житла з кісток мамонтів - стоянка поблизу с. Межиріч на Київщині. Суспільство мисливців на мамонтів зникає 14-13 тис років тому.

Прильодовикова зона, в яку входила територія України, приблизно 10 тис років тому зазнала різкого потепління. Це призвело до зникнення на цієї території величезних стад копитних. Ці радикальні зміни зумовили перехід людства від палеолітичного до мезолітичного етапу розвитку.

Мезоліт( ІХ -V тис. до н.е.) ― епоха лісових мисливців з луком та стрілами поширюється на рибальство та так зване річкове збиральництва. Це час, коли було приручено собаку та почалося приручення інших тварин. Важливою рисою мезоліту на території України було поширення так званих мікролітів - дрібних відщепів та пластин геометричної форми ( проколки, скребки, різці, наконечники стріл). Поруч з крем'яними мікролітами з'являються макроліти з каменю - знаряддя для обробки дерева (перші сокири). Наприкінці мезоліту спосіб життя людей став більш осілим.

Наприкінці мезоліту спостерігаються кардинальні цивілізаційні зміни називають „неолітичною революцією" - поява скотарства та землеробства, великих поселень, а період має назву новий кам'яний вік, або неоліт V-

Ш тис до н.е. В неоліті з'являються перші ознаки суспільно-еконоічного, культурного побутового, психологічного устрою землеробської (селянської) цивілізації. Поява найдавніших неолітичних культур на території України відноситься ще до кінця VI тисячоліття до н. е.

Перехід первісного населення України на новий, неолітичний ступінь культурно-історичного розвитку характеризується помітними змінами в розвитку духовної і матеріальної культури. В неоліті відбувається приручення всіх основних видів свійських тварин, виникає землеробство. Перехід до нових форм господарства був зумовлений недостатньою продуктивністю мисливства, рибальства і збиральництва. В житті неолітичного населення значення набирає рибальство, примітивне землеробство і скотарство.

Одним із найважливіших надбань неолітичної епохи є поява глиняного посуду. Кераміка стала новим штучним продуктом. Неолітична кераміка ще досить примітивна, виготовлена ліпним способом, без гончарського круга. Випал слабкий; часто посуд мав гостре дно, що свідчить про відсутність у побуті людей стола і печі з плоским черенем. Новим видом виробництва стало прядіння, яке, можливо, спонукало до винайдення прясла — маленького колеса. Разом з прядінням виникло ткацтво, результатом якого було створення ще одного штучного продукту — тканини.

Кінець V - початок IV тис. до н. є. позначений переходом населення Південно-Східної Європи від неоліту до енеоліту (мідно-кам'яного віку), основною ознакою якого вважається освоєння людством нового матеріалу - міді - та усталенням відтворюючих форм господарства, що мало велике економічне та соціальне значення.