4. Види цін залежно від основних факторів ціноутворення
4.1. У системі господарювання застосовується багато видів цін, які відрізняються за різними класифікаційними ознаками (або без таких ознак). Основні види цін і тарифів, відокремлюваних за певними класифікаційними ознаками, показано на рис.1. "Види цін і тарифів"
рис. 1 Види цін і тарифів
Роздрібна ціна – це ціна, за якою здійснюється розрахунок з кінцевим споживачем товару.
Оптова ціна – це ціна, за якою торгове підприємство здійснює розрахунок з постачальником товару.
Оптова ціна промисловості – являє собою ціну, за якою підприємства та організації - споживачі закуповують продукцію у постачальницько-збутових організацій. Вона крім оптової ціни підприємства, включає постачальницько-збутову (оптову) націнку або знижку на податок на додану вартість збутових і транспортних організацій.
За оптовими цінами виробника підприємство продає свою продукцію іншим підприємствам, а також підприємствам оптової торгівлі (постачальницько-збутовим організаціям). Ці ціни використовуються на підприємствах при плануванні, врахуванні й аналізі товарної і реалізованої продукції, прибутку й інших вартісних показників діяльності підприємства, а також у розрахунках економічної ефективності виробництва, інвестиційних проектів його технічного переустаткування, доцільності одержання кредитів тощо.
Ціни оптової торгівлі включають оптову ціну виробника, а також витрати і прибуток постачальницько-збутової організації, що здійснює оптовий продаж товарів. До витрат таких організацій відносяться: навантаження, розвантаження, складування, збереження, сортування, доведення продукції до вимог споживачів (нарізка різьблення, розкрій, заточення тощо), амортизація основних засобів, витрати на опалення, освітлення, енергетичні витрати на технологічні потреби тощо.
Роздрібні ціни включають оптові ціни, витрати і прибуток торговельних організацій. Якщо товар надходить у торговельні організації безпосередньо від виробника, то роздрібна ціна складається з оптової ціни виробника і торговельної націнки.
Якщо канал прямування товару від виробника до кінцевого споживача проходить через постачальницько-збутові організації, то вона складається з ціни оптової торгівлі і роздрібної торгової націнки. За роздрібними цінами організації роздрібної торгівлі і продавці на вільному ринку реалізують товари кінцевому споживачу - населенню. Особливим різновидом роздрібних цін є ціни комісійної й аукціонної торгівлі.
Базові ціни встановлюються на попередні види продукції визначеного призначення з фіксованими параметрами якості. При постачанні товару з параметрами, відмінними від базових, рівні ціни визначаються за допомогою націнок і знижок до базової ціни, що враховують зміни в якості товару.
4.2. За ступенем самостійності підприємства в ціноутворенні ціни (тарифи) можуть бути вільними (самостійно встановлюваними), договірними (контрактними), регульованими і фіксованими.
Вільні ціни в ринкових умовах установлюються виробником товару (послуги) самостійно, відповідно до прийнятої на підприємстві цінової політики. Регулятором вільних цін є тільки попит і пропозиція на товари визначеної якості.
Різновидами вільних цін є прейскурантні ціни і ціни каталогу (проспекту).
Прейскурантні ціни застосовуються при купівлі-продажу товарів як на внутрішньому ринку, так і в міжнародній торгівлі, і утримуються в прейскурантах, що видаються підприємствами (фірмами). Вони відносяться до категорії довідкових цін, що публікуються продавцем. Прейскуранти фірм є інформацією неперіодичного характеру, достатньо деталізованого і достовірного. Ці ціни широко використовуються в автомобільній промисловості, сільськогосподарському машинобудуванні, виробництві електронно-обчислювальної техніки тощо.
Ціни каталогу (проспекту) - це офіційні ціни, що публікуються в каталогах і проспектах фірм, підприємств і організацій оптової торгівлі. Вони є різновидом цін довідкового характеру, що публікуються нерегулярно, як правило, продавцем. Використовуються як на внутрішньому ринку, так і в міжнародній торгівлі.
До цієї ж категорії цін відносяться ціни покупця, продавця, нетто.
Ціни покупця - це фактична грошова сума покупки товару на ринку, за якою здійснюються угоди купівлі-продажу або за якою покупець готовий придбати товар. Формування ринкової ціни як ціни покупця (на ринку покупця) означає, що фактична ціна товару укладається на зниженому рівні, що відображає економічні інтереси покупця.
Ціни продавця формуються в умовах перевищення попиту над пропозицією (ринку продавця). Така ціна є стимулом для розширення виробництва даного товару і відображає економічні інтереси продавця, що хоче продати його дорожче.
Ціни нетто не включають знижки і надбавки, пов'язані з розходженням базисних умов постачання. Це чиста ціна товару, його купівлі-продажу. Ціна нетто є для покупця сумою фактично сплаченою продавцю, а для продавця - фактичним виторгом від продажу товару за відрахуванням витрат, понесених у зв'язку з виконанням угоди.
Договірні ціни встановлюються в договорі між продавцем і покупцем за узгодженням сторін. Коли такий договір існує між суб'єктами різного громадянства, а платежі відбуваються в іноземній валюті, він називається контрактом, а ціни, зазначені в ньому, -контрактними. Договірні (контрактні) ціни ще називаються цінами купівлі-продажу (цінами реалізації, ринковими цінами); вони визначаються умовами постачання товару.
Фіксовані ціни затверджуються державними або місцевими органами влади як постійні, і діють протягом визначеного часу.
Особливим видом цін на послуги транспорту, зв'язку, на електричну, теплову енергію тощо є тарифи. Розмір їх визначається виходячи з загальних принципів ціноутворення.
4.3. Види цін залежно від транспортних витрат. Відносини продавців і покупців не обмежуються тільки визначенням ціни товару (роботи, послуги). Необхідно узгодити базисні умови постачання, що визначають основні права й обов'язки учасників угоди при транспортуванні, упаковуванні та маркіруванні товарів із страхування вантажів і оформлення комерційної документації, а також визначають місце і час переходу права власності від продавця до покупця і те, як ці умови відображаються в ціні товару.
Всі додаткові витрати можуть або взагалі не включатися в ціну, або включатися частково чи цілком. Все зазначене входить у поняття "франкировка", тобто економічні і правові умови, що визначають порядок входження в ціни тих або інших витрат, пов'язаних із транспортуванням, вантажно-розвантажувальними роботами, збереженням і страхуванням вантажів. Франкировка регламентує правові зобов'язання сторін у зв'язку з постачаннями товарів у внутрішній і зовнішній торгівлі.
У внутрішній торгівлі ціни залежно від умов постачання товарів відрізняються за видами франко. Франко (у перекладі з італ. "вільний") - цей комерційний термін означає, що визначена частина витрат з транспортування або навантаження товару входить у ціну виробника. Кожний вид франко свідчить, до якого пункту на шляху прямування товару від продавця до покупця додаткові витрати включені у ціну за договором купівлі-продажу. Існує шість видів франко. Варто пам'ятати, що в усіх випадках, ці витрати в кінцевому рахунку оплачує покупець.
Ціна франко-складу постачальника не включає ніяких витрат з переміщення товару від продавця до покупця (з навантаження на складі постачальника, перевезення до станції відправлення, розвантаження). Всі ці витрати покупець оплачує понад ціну товару.
Ціна франко-станції відправлення враховує ціну товару і витрати продавця на переміщення товару від свого складу до станції відправлення. Усі подальші витрати, пов'язані з доставкою товару на склад покупця, оплачуються окремо.
Ціна франко-вагон станція відправлення відрізняється від попередніх тим, що включає додаткові витрати на подачу вагона на під'їзні шляхи і навантаження товару у вагони на станції відправлення.
Ціна франко-вагон станція призначення, крім ціни товару, включає витрати на його переміщення від складу продавця до станції призначення без розвантаження з вагонів. Витрати на подальше транспортування товару до свого складу покупець оплачує понад ціну, окремо.
Ціна франко-станція призначення включає транспортні витрати від складу постачальника до станції призначення з урахуванням витрат із розвантаження продукції з вагонів.
Ціна франко-складу покупця враховує ціну товару і усі витрати з його переміщення від складу продавця до складу покупця.
Ціна, зазначена в контракті, включає абсолютно усі витрати продавця. Понад ціну покупець оплачує витрати не передбачені конкретними умовами постачання.
За класифікаційною ознакою рівня встановлення та регулювання застосовують централізовано-фіксовані й регульовані, договірні та вільні ціни. Централізовано-фіксовані ціни встановлює держава на ресурси, що впливають на загальний рівень і динаміку цін; на товари і послуги, які мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію (послуги), виробництво (надання) якої зосереджено на підприємствах (в організаціях), що займають монопольне становище на ринку.