- •.Шлях в історію та формування історичного мислення громадянина-патріота України.
- •2. Періодизація історії України.
- •3. Слов’янські союзи племен в VII-IX ст. Утворення єдиної Давньоруської держави з центром у Києві.
- •5. Суспільно-політичний устрій та соціально-економічні відносини в Київській Русі.
- •6. Прийняття християнства. Культура Київської Русі.
- •7. Зовнішня політика Київської Русі. Київська Русь в контексті світової цивілізації.
- •8. Причини, передумови та наслідки розпаду Київської Русі.
- •9. Монголо-Татарська навала на південно-західну Русь. Ординське Іго.
- •11. Державотворча діяльність Данила Галицького.
- •12. Місце Гальцько-Волинської Держави в історії України.
- •13. Україна в складі Литви та Польщі: Кревська Унія.
- •14. Люблінська унія 1569 р. Та її наслідки для українських земель.
- •15. Причини та передумови виникнення козацтва.
- •16. Запоріжська січ, як історичний феномен.
- •17. Реєстрове козацтво та його значення.
- •18. Козацько-селянські повстання наприкінці XVI- першої половини XVII ст.
- •19. Передумови, причини і характер національно-визвольної війни під керівництвом б. Хмельницького.
- •20. Постать Богдана Хмельницького в історичній науці.
- •21. Воєнні дії між Україною і Польщею в 1648-1651 рр.
- •22. Зборівський та Білоцерківський мирні договори.
- •23.Організація української державності. Соціально-економічні відносини в Козацькій державі.
- •24. Переяславська угода та її роль і значення в історії України.
- •25. Внутрішня і зовнішня політика і. Виговського.
- •26. Гетьманування ю. Хмельницького.
- •27. Гетьманування п. Тетері.
- •28. Гетьманування і. Брюховецького.
- •29. Боротьба п. Дорошенка за відновлення єдності Козацької держави.
- •30. Гетьман і. Мазепа – політичні цілі та результати його діяльності.
- •31. Конституція Пилипа Орлика.
- •32. Українські гетьмани : і. Скоропадський, к. Розумовський та їх вклад в українотворення.
- •33.Перша і Друга Малоросійські колегії.
- •34. Знищення Катериною іі української автономії.
- •35. Селянські повстання в Правобережній Україні у другій половині хvііі ст.
- •37. Адміністративно-територіальний устрій українських земель в складі Російської та Австро-Угорської імперії.
- •38. Зростання національної свідомості в Західній Україні у і пол. Хіх ст. «Руська Трійця».
- •39. Революційні події 1848-1849 рр. У Західній Україні.
- •40. Кирило –Мифодіївське братство : програмні документи і діяльність.
- •41. Реформи Олександра іі в Російській імперії.
- •42. Політичний та культурницький рух в Наддніпрянській Україні (громади, українофіли, народники, соціал-демократичні гуртки).
- •43. Поява перших українських політичних партій в Наддніпрянській Україні.
- •44. Національно-визвольний рух в Галичині та його напрямки (москвофіли, народовці, соціал-демократи).
- •45. Поява перших українських політичних партій в Західній Україні.
- •46.Революційні події в 1905-1907 рр. В Україні та їх вплив на розвиток українського народного руху.
- •47. Перша світова війна та її наслідки для українського народу.
- •48. Утворення та діяльність Української Центральної Ради.
- •49. Українська держава гетьмана п.Скоропадського.
- •50. Дирикторія унр та її діяльність.
- •51. Історична доля західноукраїнської народної республіки.
- •52. Україна у 1920 р. Остатичне встановлення радянської влади в Наддніпрянській Україні.
- •53. Входження Радянської України до складу срср
- •54. «Нова економічна політика» та її основні напрямки.
- •55. Політика «українізації» та її наслідки
- •56. Індустріалізація в Україні в кінці 20-30-х років хх ст.
- •57. Сталінська колективізація – розкуркулення, репресії, депортації.
- •58. Голодомор 1932-1933 рр. В Україні: причини і наслідки.
- •59. Західна Україна у міжвоєнний період. Організація українських націоналістів.
- •60. Радянсько-німецькі договори 1939р.
- •61. Україна в планах гітлерівської Німеччини.
- •62. Німецький окупаційний режим в Україна.
- •63. Рух Опору в Україна (комуністична і націоналістична течія).
- •64. Воєнні події на Україна 1943-1944 рр. Кінець німецької окупації та її наслідки.
- •65. Відбудова народного господарства після війни.
- •66. Голод 1946-1947 рр. В україні
- •67. Радянізація Західноукоаїнськиї областей.
- •68. Діяльність урср на міжнародній арені після Другої світової війни.
- •69. Лібералізація суспільно-політичного життя в 50 х рр.. Хх ст. Хрущовська «відлига».
- •70. Наростання застійних явищ в економіці урср та їх соціальні наслідки.
- •71. Дисидентський рух в Україні.
- •72. Соціально-економічний розвиток урср в умовах кризи тоталітарного системи.
- •73. Спроба демократизації суспільно-політичного життя в період «перебудови». Зародження багатопартійності.
- •74. «Перебудова» м.С. Горбачова і Україна.
- •75. Декларація про державний суверенітет України.
- •76. Дкнс і Україна. Проголошення незалежності України.
- •77. Формування і функціонування вищих органів деравної влади України в нових історичних умовах.
- •78. Політичні структури суспільства в незалежній Україні.
- •79. Основні напрями зовнішньої політики сучасної України.
- •80. Прийняття Конституції України в 1996 р. Спроби конституційної реформи.
- •81. Соціально-економічний розвиток України за роки незалежності.
- •82. Походження української символіки: герб і прапор. Український гімн.
- •83. Шлях українських реформ: хід та наслідки.
- •84. Державницька діяльність Президента України л.Кучми.
- •85. Помаранчева революція 2004 р. Президентство в.Ющенка.
- •86. Політична криза в Україні та шляхи її подолання.
- •87. Наука і культура в сучасній україні.
- •88. Демографічні і етносоціальні зміни в Україні за роки незалежності.
- •89. Торгово-економічні зв’язки України в 90-х рр. Хх – на початку ххі ст.
- •90. Церква в незалежній Україні.
- •91. Проблеми охорони природи в сучасному українському суспільстві.
- •92. Національна ідея в розбудові незалежної держави.
11. Державотворча діяльність Данила Галицького.
Князь Галицько-волинської землі ДАНИЛО РОМАНОВИЧ(1201 - 1264), увійшов в історію під іменем ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ. Це був, за одностайною думкою істориків, один з найвидатніших українських князів. А Галицько-Волинський літопис навіть називає Данила Романовича другим Соломоном
Данило належав до знаменитої великокнязівської династії Рюриковичів, був прапраправнуком Володимира Мономаха. Даниловому батькові Роману Мстиславичу вдалося 1199 р. об'єднати волинські й галицькі землі в єдину Галицько-Волинську державу.
Галицько-Волинський літопис, який досить детально висвітлює життя та діяльність Данила Галицького, містить декілька епізодів, пов'язаних з нашим краєм і його тодішньою столицею - Бакотою. Перша згадка в літописі про Бакоту датується 1240 роком. А пов'язана вона з противником Данила Романовича - галицьким боярином, поповим онуком Доброславом Суддичем, який тоді "укняжився був і грабував усю землю, а ввійшовши в Бакоту, все Пониззя забрав без княжого повеління".
1241 року Данило Галицький послав у Бакоту свого печатника (тобто, охоронця княжої печаті, або, інакше кажучи, канцлера - начальника княжої канцелярії) Кирила "списати грабунки нечестивих бояр". Кирило швидко заспокоїв край, а також прогнав болохівських князів, що нападали того року на Бакоту, і чернігівського князя Ростислава Михайловича, що прагнув відняти Галич і Бакоту в Данила. "Мудрістю та силою" Кирила Бакоту з Пониззям було втримано за Галицьким князівством. Деякі дослідники вважають, що це був той самий Кирило, який згодом став митрополитом київським (1246-1281 рр.).
Помер князь Данило Галицький 1264 р. у Холмі, де його поховали в кафедральному соборі Богородиці. Окрім Холма (нині це польське місто Хелм), Данило заснував ще й Львів, назвавши це місто на честь свого сина Лева. До речі, коли 2001 р. Україна відзначала 800-річчя з дня народження Данила Галицького, Українська народна партія "Собор" провела просвітницько-спортивну експедицію за маршрутом "Холм - Кам'янець-Подільський", сполучивши тим самим останню столицю Данила Галицького з останньою столицею (1919 -1920 рр.) Української Народної Республіки - Кам'янцем на Поділлі.
На жаль, старовинну Бакоту заради новітнього Дністровського водосховища вже давненько затоплено. Тож називати там щось чиїмось іменем просто неможливо. То нехай хоч у Кам'янці, який перейняв у Бакоти звання столиці Поділля, вулиця Данила Галицького нагадує нам про героїчні та сумні сторінки нашої історії.
12. Місце Гальцько-Волинської Держави в історії України.
Система управління Галицько – Волинського князівства має ряд відмінності від управління Київської Русі, оскільки умови існування цих держав були значно різні. Хоча при цьому все ж таки варто констатувати факт того, що Гальцько - Волинське князівство успадкувало державницьку модель колишньої Київської Русі.
Спираючись на сильну князівську владу, варто відмітити надзвичайно могутній боярський вплив на управління державою. Це постійне протистояння пом’якшилося лише в період влади Данила Галицького, який зміг зменшити вплив бояр на державне управління. За своїм територіальним устроєм Гальцько – Волинська держава зберігала всі риси притаманні Київській державі.
Найбільш інноваційним в системі адміністрування цього періоду, на мою думку було введення двірсько – вотчинної системи управління. Це фактично було впровадження державної служби, що позитивно зазначалося на механізмі взаємодії державного керівництва.
Стосовно виконавчої системи влади, варто зазначити, що в цьому питанні Галицько – Волинське князівство відображало загальноєвропейські тенденції. Поява таких посад як печатник, стольник, покладник, створювала різноманітно розмежену виконавчу систему і це значним чином відбивалося і на ефективності управління. Створення такої системи було обумовлено значним впливом західних країн на систему адміністрування Гальцько – Волинського князівств, що відобразилося в фактичному присвоєнні Гальцько – Волинському князівстві статус королівства.
Отже, можна стверджувати, що Гальцько – Волинське князівство, успадкувавши традиції державного управління Київської Русі спромоглося створити власну адміністративну систему, яка орієнтувалася на західні тенденції в управлінні.