- •Поняття та ознаки науково-правничої школи в Україні
- •2. Науково-правничі школи в Україні, які досліджують питання земельного права та земельного законодавства ( м. Київ)
- •3. Науково-правничі школи в Україні, які досліджують питання земельного права та земельного законодавства ( м. Харків, Львів, Одеса)
- •4. Проблеми поняття землі як інтегрованого та диференційованого об'єкта правового регулювання.
- •5. Проблеми класифікації земельних правовідносин.
- •6. Проблеми методів правового регулювання земельних правовідносин
- •7. Проблеми реалізації принципів земельного права.
- •8. Місце зем права як галузі права в пр системі Укр..
- •9. Проблеми сучасного земельного права України.
- •10. Проблеми реалізації норм Земельного кодексу України.
- •11. Проблеми законодавчого врегулювання земельних відносин в умовах сьогодення.
- •12. Проблеми 1 законодавчого врегулювання земельних відносин в контексті необхідності розмежування правового регулювання відносин, об'єктами яких виступають земельні ділянки та нерухоме майно.
- •13. Проблеми співвідношення законів та підзаконних актів у сфері регулювання земельних відносин.
- •14. Рішення Конституційного суду.
- •15. Стандарти та інші науково-технічні документи.
- •16. Право власності на землю:проблеми поняття, ознаки, функції.
- •Глава 17 – обмеження, які регулюють відносини добросусідства;
- •Глава 18 – обмеження прав на землю;
- •17. Проблеми форм права власності на землю
- •18. Право власності на землю Українського народу.
- •19. Проблеми суб’єктно-об’єктного складу та проблеми реалізації приватної форми права власності на земельну ділянку.
- •20. Проблеми суб'єктно-об'єктного складу та реалізації державної форми права власності на землю.
- •21. Проблеми суб'єктно-об'єктного складу та реалізації комунальної форми права власності на землю.
- •22. Проблеми змісту права власності на землю.
- •23. Проблеми набуття права власності на земельні ділянки за різними правовими формами
- •24. Проблеми приватизації земельних ділянок.
- •25. Проблеми приватизації земельних ділянок із земель державної та комунальної власності (повна модель приватизації).
- •26. Особливості придбання земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод.
- •27. Особливості продажу земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.
- •28. Проблеми набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю.
- •29. Перехід права власності на земельну ділянку при переході права власності на будівлю і споруду.
- •30. Проблеми розмежування земель державної та комунальної власності.
- •31. Проблеми припинення права власності на земельну ділянку.
- •32. Проблеми механізму гарантування права власності на землю.
- •33. Право землекористування: проблеми поняття та видів.
- •34. Проблеми закон-го регулювання викор-ня земель на праві постійного землекористування.
- •35. Особливості та проблеми земельних орендних відносин.
- •36. Проблеми набуття та реалізації права оренди земельної ділянки.
- •37. Проблеми земельних сервітутних відносин.
- •38. Особливості права на користування чужою зем. Ділянкою для сільськогосп потреб (емфітевзис)
- •39. Особливості права на користування чужою зем. Ділянкою для забудови ( суперфіцій).
- •40. Проблеми управлінських відносин у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •41. Проблеми організаційно-правового забезпечення управління в галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •42. Проблеми функціонально-правового забезпечення використання, відтворення та охорони земель.
- •43. Проблеми розподілу і перерозподілу земель як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •44. Проблеми планування використання земель як функції управління у галузі икористання відтворення та охорони земель.
- •45. Проблеми здійснення землеустрою як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •46. Проблеми здійснення моніторингу земель та моніторингу грунтів' як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •47. Проблема ведення держ зем кадастру як ф-ії управл у галузі викор, відтвор та охор земель.
- •48. Проблеми здійснення контролю за використанням та охороною земель як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •49. Проблема розгляду земельних спорів як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •Глава 25 зк. Органи, що вирішують земельні спори
- •50. Проблеми відповідальності як засобу реалізації земельного права: поняття і форми.
- •51. Проблеми видів юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •52. Особливості застосування різних видів відповідальності за земельні правопорушення.
- •54. Науково-методологічні підходи до поняття земель с/г призначення.
- •55. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення.
- •56. Проблеми поняття та особливості правового режиму земель населених пунктів (житлової та громадської забудови).
- •57. Особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •58. Проблеми поняття та склад земель іншого природоохоронного призначення.
- •59. Особливості правового режиму земель оздоровчого призначення.
- •60. Особливості правового режиму земель рекреаційного призначення.
- •61. Проблеми поняття та особливості правового режиму земель історико-культурного призначення.
- •62. Особливості правового режиму земель лісогосподарського призначення.
- •63. Проблеми правового режиму земель водного фонду.
- •64. Проблеми та особливості правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого несільськогосподарського призначення.
- •65. Проблеми та особливості правового режиму земель транспорту.
- •66. Проблеми та особливості правового режиму земель енергетики.
- •67. Проблеми та особливості правового режиму земель оборони.
40. Проблеми управлінських відносин у галузі використання, відтворення та охорони земель.
Проблеми: співвідношення держ управління та держ регулювання в галузі земельних відносин. Ця дискусія бере свій початок з теорій адмін права, де склались такі підходи –
1. Ці поняття розгляд як синоніми;
2. З точки зору регулювання як функції управління;
3. Як понятійні елементи, які тісно пов’язані між собою та органічно доповнюють один одного.
Так, на думку проф. Рабіновича – основний критерій розмежування управління та регулювання – як різних засобів державного впливу – полягає у видах, спрямованості, та обсязі повноважень компетент держ органів стосовно об’єктів впливу. Змістовне навантаження державного регулювання як цілісної категорії має виходити із загальних ознак держ управління, оскільки ці понятійні елементи тісно пов’язані між собою та органічно доповнюють один одного. Через призму земельного права - немає єдиного підходу.
Ознаки упр-их відносин – виникають на основі норм законуабо приписів відпов. органів; мають владно-виконавський х-ер; суб склад – спец уповноважені органи державні, громадські, самоврядні; об’єктний склад – безпосередній об’єкт, має комплексний х-ер і залежить від ф-ій управління; може бути діяльність фіз. і юр осіб, земельнокадастрова документація, правопосвідчуючі документи; опосередкованим об завжди буде земельна ділянка з її правовим режимом.
Проблема – відсутність єдиного підходу щодо визначення об’єкта управління. Земельні ділянки, землі, земельний фонд, землевласники та землекористувачі, діяльність землевласників та землекористувачів. Держ упр носить соціальний характер, тобто пов’язане із впливом на людей, а не на об’єкти матеріального світу. Разом з цим – зміна стану об’єктів матеріального світу в необх для суспільства напрямку здійснюється не безпосередньо, а опосередковано, через волю та свідомість людей, тобто керовану соціальну систему, а відтак обгрунтов позиція, що треба віділяти в упр відносинах як безпосер так і опосередков об’єкт.
Держ регуль зем відносин – це законод забезпечена на нац. Регіон. Місц. Рівнях діяльністьОДВ та ОМС щодо реалізації функцій держ. і закріплених у законах повноважень у сфері викор та охорони землі як об’єкта правовл. укр народу та осн. Нац. багацтва
ч
41. Проблеми організаційно-правового забезпечення управління в галузі використання, відтворення та охорони земель.
Організаційно-правове забезпечення управління – через х-ку органів і через способи правового закріплення цієї системи (необхідно дати загальну характеристику органів загальної компетенції).
В спец літерат зал-но від обсягу компетенції
- органи заг компетенції(не обиежена ні галуззю ні напрямком – ВРУ, КМУ, ВР АРК)
- органи міжгалузевої компетенції – компетенція яких охоплює певний напрямок (Мін екології та прир ресурсів, Міноборони, Мінагрополітики та продовольства).
- галузеві органи – Держ агенство зем рес-ів. , Держ агенство ліс рес, Держ агенство вод ресурсів.
- спец уповноважені органи - Держ агенство зем рес-ів
ПРОБЛЕМИ:
= держ аген зем ресурсів раніше підпор КМУ а зараз Мін агро політ і продовольства + йому ж підп держ аген ліс ресурсів
= відсутність чіткого розмежув повноважень ОДВВ щодо здійсн розподілу та перерозподілу земель за межами насел пунктів (п. 12 Перех положень)
= постійна реструктуризація органів галузевої компетенції: з 31 січня 2007 року по 13 лютого 2008 року Держ агенство земельних ресурсів, яке було позбавлене повноважень за здійсненням контролю за викор та охор земель. Виникла парадоксальна ситуація. З 13 лютого 2008 року – Держ аген зем ресурсів вже має повноваження стосовно функції контролю.
= тривалий час діяльність Держ аген зем рес керувалась і спрямовувалась Мін екології та прир ресурсів
= Міністерство будівництва, архітектури та … господарства було реорганізовано і створено два міністерства: Міністерство регіонального розвитку та будівництва України та Міністерство з питань житлово-комунального господарства, а потім Указом ПУ знов створено одне 09.12.2010 року №1085;
Існування разом з територ органами Держ аген зеи рес у різних містах ще і Управлінь зем ресурсів які створюються міськ радами і які виконують ф-ії центр ОВВ в галузі зем відносин
= проблеми організаційно-правового забезпечення. Не внесені зміни до пп. 29 п. 4 Положення про Держкомзем (Постанова КМУ № 204). Відповідно до даного пункту Дер аген зем рес здійснює продаж земель с/г призначення, а також встановлює види використання земель, призначених для продажу відповідно до його повноважень, визначених законом (пов’язано із рішенням КСУ щодо визнання статей ЗУ «Про державний бюджет на …» неконституційними);
= дублювання повноважень Держ аген зем рес та Міністерства екології та природних ресурсів при здійсненні функції контролю за використанням та охороною земель;
= відсутність розмежування повноважень органів Держ аген зем рес, Міністерства екології та природних ресурсів, Мін агро політики та продовольства , Української академії аграрних наук щодо здійснення моніторингу ґрунтів;
= не прийнято положення про гром інспекторів за викор і охор земель, відповідно до ст 190 ЗК (станом на листопад 2010)