А.В. СИДОРОВА
Н.О. ЮРІНА
ПРАКТИКУМ
З БАНКІВСЬКОЇ СТАТИСТИКИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
А.В.СИДОРОВА, Н.О. ЮРІНА
ПРАКТИКУМ З
БАНКІВСЬКОЇ СТАТИСТИКИ
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Донецьк, 2006
ББК 65.013я73
C 34
УДК 311: 336 (075.8)
Рецензенти:
МОТОРИН Р.М., д. е. н., професор кафедри статистики Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана
ОМЕЛЯНОВИЧ Л.А., д. е. н., проф., зав. кафедрою фінансів і банківської справи Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського
ПІДГОРНИЙ А.З., к. е. н., проф., зав.кафедри статистики Одеського державного економічного університету
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
як навчальний посібник для студентів
Лист №14/18.2 – 38 від 12.01.2006р.
C 34 Сидорова А. В., Юріна Н. О.
Практикум з банківської статистики: Навчальний посібник. - Донецьк: Каштан, 2006. – 136 c.
ISBN 966-427-013-Х
Практикум побудований згідно методологічним основам статистики банківської діяльності. Містить методичні вказівки, розв’язання типових завдань, тести, завдання для самостійного рішення, глосарій та список літературних джерел. У додатках наведені розрахункові формули, форми банківської статистичної звітності, показники діяльності комерційних банків, статистичні критерії розподілу.
Охоплює усі теми курсу „Банківська статистика” згідно освітньо-професійній програмі.
Для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, аспірантів, викладачів, економістів–практиків, які займаються аналізом банківської діяльності.
65. 013я73
ISBN 966-427-013-Х © Сидорова А. В., Юріна Н. О.
ЗМІСТ
стор.
Вступ |
7 |
1. Предмет, метод, задачі банківської статистики |
8 |
2. Статистика формування ресурсів банків |
8 |
2.1. Методичні вказівки |
8 |
2.2. Рішення типових задач |
8 |
2.3. Задачі для самостійного рішення |
12 |
2.4. Тестові завдання |
17 |
3. Статистика використання ресурсів банків |
19 |
3.1. Методичні вказівки |
19 |
3.2. Рішення типових задач |
19 |
3.3. Задачі для самостійного рішення |
21 |
3.4. Тестові завдання |
24 |
4. Статистика кредитоспроможності клієнтів |
27 |
4.1. Методичні вказівки |
27 |
4.2. Рішення типових задач |
27 |
4.3. Задачі для самостійного рішення |
30 |
4.4. Тестові завдання |
32 |
5. Статистика доходів банків |
34 |
5.1. Методичні вказівки |
34 |
5.2. Рішення типових задач |
34 |
5.3. Задачі для самостійного рішення |
39 |
5.4. Тестові завдання |
43 |
6. Статистика витрат банків |
46 |
6.1. Методичні вказівки |
46 |
6.2. Рішення типових задач |
46 |
6.3. Задачі для самостійного рішення |
51 |
6.4. Тестові завдання |
55 |
7. Статистика прибутку банків |
57 |
7.1. Методичні вказівки |
57 |
7.2. Рішення типових задач |
57 |
7.3. Задачі для самостійного рішення |
63 |
7.4. Тестові завдання |
68 |
8. Статистика ліквідності та платоспроможності банків |
70 |
8.1. Методичні вказівки |
70 |
8.2. Рішення типових задач |
70 |
8.3. Задачі для самостійного рішення |
71 |
8.4. Тестові завдання |
74 |
9. Статистичне забезпечення маркетингової діяльності банків |
76 |
9.1. Методичні вказівки |
76 |
9.2. Рішення типових задач |
76 |
9.3. Задачі для самостійного рішення |
78 |
9.4. Тестові завдання |
82 |
10. Статистика ефективності банківської діяльності |
84 |
10.1. Методичні вказівки |
84 |
10.2. Рішення типових задач |
84 |
10.3. Задачі для самостійного рішення |
91 |
10.4. Тестові завдання |
94 |
Глосарій |
96 |
Форми звітності: |
|
Форма № 1 „Консолідований баланс” |
102 |
Форма № 2 „Консолідований звіт про фінансові результати” |
104 |
Форма № 3 „Консолідований звіт про рух грошових коштів” |
105 |
Форма № 4 „Консолідований звіт про власний капітал” |
107 |
Основні показники діяльності та рейтинг комерційних банків України |
110 |
Статистичні критерії: |
|
Додаток 1. Розподілення Студента |
113 |
Додаток 2. Розподілення Фішера – Снедекора |
115 |
Додаток 3. Таблиця розрахунку значень за рядом Фур’є |
118 |
Розрахункові формули |
119 |
Відповіді на тестові завдання |
134 |
Література |
135 |
70-річчю Донецького національного університету
30 – річчю обліково-фінансового факультету присвячується
ВСТУП
За період реформування економіки України відбулися істотні зміни в організації статистики і формуванні її системи показників. Глибоким змінам піддалася система показників банківської статистики. Це викликало необхідність внесення змін у програму курсу банківської статистики і підготовки навчальної літератури, що відповідає цій програмі.
Практикум з банківської статистики, що пропонується, складений відповідно до діючої програми дисципліни, передбачає можливість роботи з формами державної статистичної звітності про банківську діяльність, вивчення системи показників, а також комплексу статистичних методів аналізу банківської діяльності, розробку нових методологічних підходів до розрахунку економіко-статистичних показників з урахуванням міжнародних стандартів і рекомендацій Державного комітету статистики України.
За структурою практикум охоплює десять тем, кожна з яких включає методичні вказівки, розв’язання типових задач, задачі для самостійного рішення, тестові завдання з відповідями, список рекомендованої для вивчення літератури. Більшість прикладів, що включені в практикум, базуються на фактичних даних, що поміщені у додатку. Розрахункові формули відповідають сучасному банківському, фінансовому і податковому законодавству.
У кожному розділі відбиті як загальні положення статистики банківської діяльності, так і специфіка формування методики розрахунку системи статистичних показників за окремими видами операцій банків. Більш успішній роботі над курсом буде сприяти наявність глосарію і додатків, що містять формули, необхідні для розв’язання задач, і таблиці з похідними даними і статистичними критеріями.
Структура навчального посібника дозволить студентам одержати уявлення про проходження і розробку звітності банків, про формування системи показників банківської статистики, методику аналізу, моделювання і прогнозування банківських процесів.
Тема 1. Предмет, метод і задачі дисципліни «банківська статистика»
Під час вивчення даної теми необхідно засвоїти функції банків у сучасних умовах і тенденції їхнього розвитку, предмет, метод і задачі банківської статистики, її інформаційне забезпечення. Необхідно визначити місце банківської статистики в системі дисциплін підготовки фахівців. Засвоїти задачі статистичного аналізу банківської діяльності і методи, що при цьому використовуються. Варто вивчити систему показників банківської статистики, що застосовуються для характеристики ресурсів банку та їх використання, доходів і витрат, прибутку і рентабельності, оцінки кредитоспроможності позичальників, ліквідності і платоспроможності банку, ефективності банківської діяльності.
Тема 2. Статистика формування ресурсів банків
Вивчення теми варто почати зі з'ясування сутності й економічної характеристики ресурсів комерційних банків, їхньої структури, вивчення сутності і структури пасивних операцій комерційних банків, статистичного аналізу складу і динаміки власних, залучених і позикових коштів банків, їх внутрірічних коливань. Необхідно навчитися оцінювати зміни в структурі за допомогою спеціальних коефіцієнтів структурних зрушень у часі, ступінь концентрації капіталу банку за допомогою структурних характеристик (мода, медіана, квартилі, децилі), коефіцієнтів квартальної і децільної диференціації розподілу банків за ресурсами, коефіцієнту Джині, використовувати для цих цілей криву Лоренца. Важливим напрямком аналізу є виявлення тенденції банківських ресурсів і на цій основі прогнозування їх обсягів. Під час вивчення взаємозв'язків між ресурсами банків і іншими економічними показниками використовувати дисперсійний аналіз.
Рішення типових задач
Приклад 1.Розподіл банків за розміром капіталу наступне:
Групи банків за розміром капіталу, млн. грн. |
До 180 |
180-240 |
240-300 |
300- 360 |
360-420 |
420-480 |
Разом |
Кількість банків, од.
|
100 |
25 |
15 |
10 |
40 |
10 |
200 |
Визначте: 1) середній розмір банківського капіталу; 2) розмір капіталу у більшості банків, розмір капіталу у половини банків; 3) коефіцієнти квартильної і децильної диференціації банків за розміром капіталу; 4) коефіцієнт Джині; 5) побудуйте криву Лоренца для розподілу банків за розміром капіталу. Зробіть висновки щодо концентрації і нерівномірністі розподілу банківського капіталу.
Рішення
Всі допоміжні розрахунки наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Розподіл банків за розміром капіталу
Групи банків, млн.грн. |
Кількість банків, од.
|
Закриті інтервали, млн.грн. |
Дискретний
ряд,
млн.грн. |
|
|
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
До 180 |
100 |
120-180 |
150 |
15000 |
100 |
180-240 |
25 |
180-240 |
210 |
5250 |
125 |
240-300 |
15 |
240-300 |
270 |
4050 |
140 |
300-360 |
10 |
300-360 |
330 |
3300 |
150 |
360-420 |
40 |
360-420 |
390 |
15600 |
190 |
420-480 |
10 |
420-480 |
450 |
4500 |
200 |
Разом |
200 |
- |
- |
47700 |
- |
1) середній розмір капіталу, що припадає на один банк:
млн.
грн.
У середньому на один банк приходиться 238,5 млн. грн. капіталу.
2)
розрахуємо середній розмір капіталу
у більшості банків, тобто моду: модальний
інтервал – це інтервал з найбільшою
частотою [120-180], тоді
млн.грн.
Більшість банків мають у середньому 154,3 млн.грн. капіталу.
Для визначення капіталу у половини банків, тобто медіани, попередньо визначимо накопичені частоти (табл. 2.1., гр.5.). Медіанним є інтервал [120-180], тому що йому відповідає перша накопичена частота, що перевищує половину обсягу сукупності. Медіана дорівнює:
млн.
грн.
Висновок. Половина банків має середній розмір капіталу, що не перевищує 180 млн. грн, а у іншої половини банків розмір капіталу - вище 180 млн. грн.
3) для розрахунку коефіцієнтів квартильної і децильної диференціації необхідно розрахувати перший і третій квартилі, а також перший і дев'ятий децилі відповідно.
Інтервал,
у якому знаходиться перший квартиль є
[120-180], тому що йому відповідає перша
накопичена частота, що перевищує
,
тобто 100>50; а інтервал, у якому знаходиться
третій квартиль, буде [300-360], тому що йому
відповідає перша накопичена частота,
що перевищує
.
Тоді відповідні квартилі дорівнюють:
млн.грн;
млн.
грн.
Розмір капіталу, що не перевищує 150 млн. грн., мають 25% дрібних банків, а капітал, що не перевищує 360 млн. грн., не менш 75% усіх банків.
Тоді коефіцієнт квартильної диференціації дорівнює:
Це означає, що мінімальний розмір капіталу у 25% найбільших банків в 2,4 рази перевищує максимальне значення банківського капіталу для 25% найдрібніших за обсягом капіталу. Отже, для обстежених 200 банків характерною є не дуже висока концентрація ресурсів.
Інтервали децилей визначаються аналогічно. Так, інтервал, у якому перебуває перший дециль є [120-180], а інтервал, у якому перебуває дев'ятий дециль [360-420]. Тоді відповідні децилі дорівнюють (млн. грн.):
;
.
У 10% найдрібніших за обсягом капіталу банків максимальний розмір банківського капіталу становить 132 млн. грн., а серед 10 % найбільших банків мінімальний його розмір складає 405 млн. грн. Або інакше: для 90% (без 10% самих великих) банків 405 млн.грн. є максимальною величиною банківського капіталу, що зосереджена у одному банку. Тоді коефіцієнт децильної диференціації дорівнює:
,
тобто мінімальний розмір капіталу у
10% найбільших банків перевищує
максимальний банківський капітал для
10% найдрібніших банків в 3,1 рази. Отже
ступінь концентрації банківського
капіталу не дуже високий.
Оцінка ступеня концентрації банків за розміром капіталу доповнюється розрахунком коефіцієнту концентрації Джині: (допоміжні розрахунки представлені в табл. 2.2.).
Таблиця 2.2.
Кумулятивні показники розподілу банків за розміром капіталу
Капітал банку, млн. грн. |
Кількість банків, одиниць |
Загальна сума капіталу, млн.грн. |
|
|
|||||
інтерва-льний розподіл |
дис-крет-ний розподіл, х |
за гру-па-ми, |
час-тість,%,
|
нако-пиче-на
час-тість |
млн.
грн.,
|
у
% до під-сум-ку,
|
нако-пиче-ний
% до під-сумку,
|
||
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
До 180 |
150 |
100 |
50,0 |
50,0 |
15000 |
31,5 |
31,5 |
0,1575 |
0,1575 |
180-240 |
210 |
25 |
12,5 |
62,5 |
5250 |
11,0 |
42,5 |
0,0531 |
0,0138 |
240-300 |
270 |
15 |
7,5 |
70,0 |
4050 |
8,5 |
51,0 |
0,0383 |
0,0064 |
300-360 |
330 |
10 |
5,0 |
75,0 |
3300 |
7,0 |
58,0 |
0,0290 |
0,0035 |
360-420 |
390 |
40 |
20,0 |
95,0 |
15600 |
32,7 |
90,7 |
0,1814 |
0,0654 |
420-480 |
450 |
10 |
5,0 |
100,0 |
4500 |
9,3 |
100,0 |
0,0500 |
0,0047 |
Разом |
- |
200 |
100,0 |
- |
47700 |
100,0 |
- |
0,5093 |
0,2512 |
=
.
Отриманий коефіцієнт свідчить про невисокий ступінь концентрації банківського капіталу.
Аналіз концентрації або нерівномірності розподілу банків за капіталом зображується у виді кривої Лоренца. Під час ії побудови на ось ОХ треба нанести дані графи 4, а на ось ОУ-дані гр.7. Діагональ прямокутника свідчить про рівномірний розподіл банків. Пунктирна лінія відбиває відхилення фактичного розподілу від рівномірного. Чим нижче „провисає” пунктирна лінія відносно діагоналі, тим більше відхилення фактичного розподілу від рівномірного.
xкум, %
fкум,%
лінія фактичного
розподілу банків за розміром капіталу
лінія
рівномірного розподілу капіталу
Рис.2.1.Крива Лоренца розподілу банків за обсягом капіталу
Крива розподілу банків за обсягом капіталу показує незначне відхилення фактичного розподілу від рівномірного (діагональ прямокутника).