- •Поняття та ознаки науково-правничої школи в Україні
- •2. Науково-правничі школи в Україні, які досліджують питання земельного права та земельного законодавства ( м. Київ)
- •3. Науково-правничі школи в Україні, які досліджують питання земельного права та земельного законодавства ( м. Харків, Львів, Одеса)
- •4. Проблеми поняття землі як інтегрованого та диференційованого об'єкта правового регулювання.
- •5. Проблеми класифікації земельних правовідносин.
- •6. Проблеми методів правового регулювання земельних правовідносин
- •7. Проблеми реалізації принципів земельного права.
- •8. Місце зем права як галузі права в пр системі Укр..
- •9. Проблеми сучасного земельного права України.
- •10. Проблеми реалізації норм Земельного кодексу України.
- •11. Проблеми законодавчого врегулювання земельних відносин в умовах сьогодення.
- •12. Проблеми 1 законодавчого врегулювання земельних відносин в контексті необхідності розмежування правового регулювання відносин, об'єктами яких виступають земельні ділянки та нерухоме майно.
- •13. Проблеми співвідношення законів та підзаконних актів у сфері регулювання земельних відносин.
- •14. Рішення Конституційного суду.
- •15. Стандарти та інші науково-технічні документи.
- •16. Право власності на землю:проблеми поняття, ознаки, функції.
- •Глава 17 – обмеження, які регулюють відносини добросусідства;
- •Глава 18 – обмеження прав на землю;
- •17. Проблеми форм права власності на землю
- •18. Право власності на землю Українського народу.
- •19. Проблеми суб’єктно-об’єктного складу та проблеми реалізації приватної форми права власності на земельну ділянку.
- •20. Проблеми суб'єктно-об'єктного складу та реалізації державної форми права власності на землю.
- •21. Проблеми суб'єктно-об'єктного складу та реалізації комунальної форми права власності на землю.
- •22. Проблеми змісту права власності на землю.
- •23. Проблеми набуття права власності на земельні ділянки за різними правовими формами
- •24. Проблеми приватизації земельних ділянок.
- •25. Проблеми приватизації земельних ділянок із земель державної та комунальної власності (повна модель приватизації).
- •26. Особливості придбання земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод.
- •27. Особливості продажу земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.
- •28. Проблеми набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю.
- •29. Перехід права власності на земельну ділянку при переході права власності на будівлю і споруду.
- •30. Проблеми розмежування земель державної та комунальної власності.
- •31. Проблеми припинення права власності на земельну ділянку.
- •32. Проблеми механізму гарантування права власності на землю.
- •33. Право землекористування: проблеми поняття та видів.
- •34. Проблеми закон-го регулювання викор-ня земель на праві постійного землекористування.
- •35. Особливості та проблеми земельних орендних відносин.
- •36. Проблеми набуття та реалізації права оренди земельної ділянки.
- •37. Проблеми земельних сервітутних відносин.
- •38. Особливості права на користування чужою зем. Ділянкою для сільськогосп потреб (емфітевзис)
- •39. Особливості права на користування чужою зем. Ділянкою для забудови ( суперфіцій).
- •40. Проблеми управлінських відносин у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •41. Проблеми організаційно-правового забезпечення управління в галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •42. Проблеми функціонально-правового забезпечення використання, відтворення та охорони земель.
- •43. Проблеми розподілу і перерозподілу земель як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •44. Проблеми планування використання земель як функції управління у галузі икористання відтворення та охорони земель.
- •45. Проблеми здійснення землеустрою як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •46. Проблеми здійснення моніторингу земель та моніторингу грунтів' як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •47. Проблема ведення держ зем кадастру як ф-ії управл у галузі викор, відтвор та охор земель.
- •48. Проблеми здійснення контролю за використанням та охороною земель як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •49. Проблема розгляду земельних спорів як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •Глава 25 зк. Органи, що вирішують земельні спори
- •50. Проблеми відповідальності як засобу реалізації земельного права: поняття і форми.
- •51. Проблеми видів юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •52. Особливості застосування різних видів відповідальності за земельні правопорушення.
- •54. Науково-методологічні підходи до поняття земель с/г призначення.
- •55. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення.
- •56. Проблеми поняття та особливості правового режиму земель населених пунктів (житлової та громадської забудови).
- •57. Особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •58. Проблеми поняття та склад земель іншого природоохоронного призначення.
- •59. Особливості правового режиму земель оздоровчого призначення.
- •60. Особливості правового режиму земель рекреаційного призначення.
- •61. Проблеми поняття та особливості правового режиму земель історико-культурного призначення.
- •62. Особливості правового режиму земель лісогосподарського призначення.
- •63. Проблеми правового режиму земель водного фонду.
- •64. Проблеми та особливості правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого несільськогосподарського призначення.
- •65. Проблеми та особливості правового режиму земель транспорту.
- •66. Проблеми та особливості правового режиму земель енергетики.
- •67. Проблеми та особливості правового режиму земель оборони.
20. Проблеми суб'єктно-об'єктного складу та реалізації державної форми права власності на землю.
Проблема державної форми права власності на землю. «У державній власності перебувають усі землі крім земель приватної та комунальної власності». Нічийних земель не буває. Які органи реалізують право державної власності на землю?:
Кабінет міністрів України;
Рада міністрів АРК;
Місцеві державні адміністрації;
Державні органи приватизації.
Раніше такою компетенцією наділявся і Держкомзем,
Відсутність на законодавчому рівні чіткого розмежування компетенції ОВВ щодо всіх форм розподілу та перерозподілу земель (користування, власність). п.12 Перехідних положень - це повноваження здійснюють ОВВ, але не сказано які,
спори між ОМС і ОДВ щодо розпорядження земельними ділянками у зв’язку із відсутністю встановлення меж у всіх населених пунктах в межах території України. Дані Держкомзему 1.01.2010 із 29835 населених пунктів встановлені межі у 19252 населених пунктах. В Києві теж не встановлено, адже проект землеустрою,
Відсутність чіткого розмежування повноважень при продажу ЗД на конкурентних засадах, при продажу ЗД у порядку ст. 128 ЗК, при передачі земельних ділянок в оренду (ст. 4 ЗУ «Про оренду землі»). Відсутнє розмежування повноважень органів виконавчої влади і в п. 12 Перехідних положень ЗК.
Необхідно знати, які землі державної власності не можуть передаватися у приватну власність – ч. 4 ст. 84 ЗК. землі атомної енергетики та космічної системи; під держ залізницями, об'єктами держ власн повітряного і трубопровідного транспорту; оборони; під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особл екол, оздор, наук, естетичну та історико-культурну цінність; лісогосподарського призначення; водного фонду; які викор-ся для забезп діяльності ВРУ, ПУ, КМУ, ін ОДВ, НАН Укр, держ галузевих академій наук; з\д зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; з\д, які закріплені за держ проф-тех навч закладами; з\д, закріплені за ВНЗ держ і комун форм власності.....
Ст. 14 Конституції передбачає набуття права власності державою. Разом з тим, законодавець чітко визначає для якої мети набуваються такі земельні ділянки у власність – ст. 85 ЗК (наприклад: з метою видобування корисних копалин не можуть передаватися земельні ділянки у власність іншої держави). Необхідний міжнародних договір.
21. Проблеми суб'єктно-об'єктного складу та реалізації комунальної форми права власності на землю.
Вперше термін комунальна власність на землю з’явився у Конституційному договорі між Президентом України та ВР від 08 червня 1995 року, - «Про основні начала організації функціонування державної влади і місцевого самоврядування в України на період до прийняття нової Конституції України».
Конституція, ЗУ «Про місцеве самовр-ня», ЗУ «Про розмежування земель держ та комун власності», ЗК). Суб’єктами є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо (місцевий референдум, загальні збори), або через органи місцевого самоврядування.
Земельні ділянки, які не можуть передаватися у комунальну власність – ч. 3 ст. 83 ЗК, ЗУ «Про розмежування земель державної та комунальної власності».
Стаття 83. Право власності на землю територіальних громад
1. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
2. У комун власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та держ власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комун власності.
3. До земель комун власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:
а) заг користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);
б) під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;
в) під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екол, оздор, наук, естетичну та історико-культурну цінність;
г)землі лісогосподарського призначення;
ґ) землі водного фонду;
д) земельні ділянки, які викор-ся для забезпечення діяльності ОМС.
Закон про поховання та похоронну справу – землі поховання – тільки комунальна власність.
Причини, чому досі не розмежовані ЗД:
відсутність стимулу та інтересів в органах місцевого самоврядування;
відсутність матеріальних ресурсів, які необхідні для розмежування;
до цього часу також не затверджений державний акт на право власності на земельну ділянку.
Водночас існують дуже багато рішень органів місцевого самоврядування стосовно такого розмежування. Наприклад: рішення Київської міської ради № 39/96 «Про питання розроблення проекту розмежування земель державної та комунальної власності у м. Києві.