35. Проблемні питання формування та використання власних коштів у бюджетних установах.

Бюджетні установи в процесі своєї діяльності отримують кошти як з бюджету, так і з інших джерел.

Власні кошти, які бюджетні установи та організації отримують понад асигнування, що виділяються їм з державного та/або місцевих бюджетів, називаються позабюджетними коштами.

Позабюджетні кошти (кошти спеціального фонду) поділяються за принципом походження та використання на:

·спеціальні кошти;

· суми за дорученнями;

· депозитні кошти;

· інші власні надходження (інші позабюджетні кошти).

Вони використовуються суворо за цільовим призначенням.

Спеціальні кошти – це доходи бюджетних установ та організацій, які вони отримують від надання платних послуг, виконання робіт, реалізації продукції чи іншої діяльності, яка здійснюється відповідно до затверджених нормативно-правових актів, і використовують за цільовим призначенням згідно з кошторисом доходів і видатків установи.

Суми за дорученнями – це кошти, які бюджетні установи та організації отримують від підприємств, організацій, фізичних осіб та благодійних фондів для виконання певних доручень та/або використання за цільовим призначенням, що визначено стороною, яка надає ці кошти.

Депозитні суми – це кошти, які надходять у тимчасове розпорядження бюджетних установ та організацій і з настанням відповідних умов підлягають поверненню.

Інші власні надходження – це власні надходження, які не входять до складу спеціальних коштів, сум за дорученнями та депозитних сум.

Всі ці кошти окрім депозитих сум, входять до складу спеціального фонду.

На сьогодні досить актуальним э питання достатності надходження власних коштів у бюджетні установи, що звісно перешкоджаэ вмконанню покладених на них функцій. Також, на жаль, досить часто власні кошти бюджетних установ використовуються не за цільовим призначенням, а це суперечить самій їх природі.

36. Склад та структура видатків місцевих бюджетів.

Видатки місцевих бюджетів – це економічні відносини, які виникають у зв’язку з розподілом централізованих коштів, що перебувають у розпорядженні відповідних органів влади, та де централізованих коштів, які не є власністю органів влади. Склад і структура видатків місцевих бюджетів визначається їх економічним змістом та роллю в розподілі національного доходу.

Видатки різних бюдж. розподіл. на поточні видатки та видатки розвитку.

Поточні видатки-витрати бюджету на фінанс-ня мережі підприємств,установ,що діють напочаток бюджет. періоду і на фінанс-ня заходів щодо соц. захисту населення,утримання апарату управління,на соц.обслуговування населен.

В основ побуд.поточн.бюдж. покладений принцип забезпеч.достатн.рівня розвитку регіона,стабільн.надходж.коштів,пріоритетн.розвиток соц.-культур.сфери,наукова обгрунтованість,обов”язк.характер виконан.поточного бюджету.

До видат.розвитку належ.витрати на фінансуван.інвестиц. та іноваційної діяльності,реаліз.програм соц.-економічн. розвитку міста, капітал. будівництво, придбання обладнання та ін.техніки,та ін.видатки пов’язані з розширеним відтворенням.

Основними принципами бюдж.розвитку є тісний зв”язок з поточ.бюдж.,зміна бюдж-их пріоритетів,виконан.в міру надходж.коштів,напрями використання бюдж.розв. можуть змін.у відповідності зі змінами плану соц.і економіч.розвитку міста.

Співвіднош. між поточн.бюдж.та бюдж.розвитку нестабільне і в основному залежить від досягнутого рівня екон.і соціал.розвитку регіона.