- •1.Статистика как наука, ее предмет и метод.
- •17. Ряди динаміки та їх види
- •2. Статистическое наблюдение – 1 этап стат исследования.
- •6.Види стат групувань.
- •21.Середній рівень рд. Методи розрахунку середніх рівнів в моментних рядах динаміки.
- •3. Формы, виды и способы статистического наблюдения.
- •4. Ошибки стат исследования, виды контроля результатов исследования.
- •5. Сутність зведення і групування стат спостереження.
- •7.Ряди розподілу та їх види.
- •8.Способи наочного відображення стат інформації.
- •9.Підмет і присудок таблиці. Види стат таблиць в зал від побудови підмета.
- •10.Абсолютні величини, одиниці їх вимірювання та види.
- •11.Відносні величини, форми їх вираження.
- •12.Види відносних величин. Взаємозв’язок між відносними величинами.
- •13.Середні величини. Види та форми середніх величин.
- •20.Порівняльний аналіз рядів динаміки.
- •24. Поняття про індекси та індексний метод аналізу. Індивідуальні та зведені індекси.
- •28.Індексний метод аналізу динаміки середнього рівня якісного показника.
- •29.Територіальні індекси.
- •26.Розкладання абсолютного приросту результативного показника за чинниками.
11.Відносні величини, форми їх вираження.
Відносну величину отримують в результаті кратного порівняння 2-х величин і вона являє собою узагальнюючий показник, який харак-зує міру співвідношення 2-х порівнюваних величин.
При цьому знаменник наз базою порівняння, а чисельник – рівнюваною величиною.
Форми вираження ВВ: В залежності від бази порівняння: 1)якщо база порівняння приймається за 1-цю, то отримують коефіцієнт. Якщо коеф менше 1-ці, то він економічного змісту не має, його не характеризують.
2) якщо ... за 100, то отримують відсоток.
3) якщо ... за 1000, то отримують проміле. Вона харак-зує значення показника, що знаходиться в чисельнику у розрахунку на 1000 одиниць показника, що знаходиться в знаменнику.
4) якщо ... за 10 тис, то отримують продециміле.
В кожному конкретному випадку для хар-ки вибирають ту чи іншу форму вираження ВВ, притримуючись такого правила: Чим більше є коефіцієнт, тим краще хар-ти саме його, а чим він менший, тим краще хар-ти %, проміле або продециміле.
12.Види відносних величин. Взаємозв’язок між відносними величинами.
Відносну величину отримують в результаті кратного порівняння 2-х величин і вона являє собою узагальнюючий показник, який харак-зує міру співвідношення 2-х порівнюваних величин.
При цьому знаменник наз базою порівняння, а чисельник – рівнюваною величиною.
В залежності від пізнавальної сутності розрізняють наступні види ВВ:
1)відносна величина планового завдання(плановий темп зростання)
, где - рівень показника, запланований на звітний період. Y - рівень показника, який було фактично досягнуто у попередньому періоді, який прийнято за базу порівняння.
2) відносна величина динаміки (фактичний темп зростання). Харак-зує зміну явища у часі. , де - рівень показника, який було фактично досягнуто у звітному періоді.
3) відносна величина виконання плану: . Між цими 3-ма видами ВВ, вираженими у формі коефіцієнтів, існує наступний взаємозв’язок(за умовою спільної бази порівняння): ВВД= ВВПЗ*ВВВП. Ці 3 ВВ можуть виражатись і мати економ зміст у формі коефіцієнта і %.
4)Відносна величина структури. Характеризує питому вагу 1-ї частини цілого у загальному обсязі цілого: d= частина/ціле. Розраховується ВВС у вигляді коеф або %, а економічний зміст має лише у %, причому сума часток завжди повинна = 100%.
5)Відносна величина координації. Хар-зує співвідношення 2-х будь-яких частин 1-го цілого. Вона показує, в скільки разів або на скільки %, 1-на частина більше цілої, або на скільки % 1-на частина менше іншої, чи яку частину від неї становить.
6) Відносна величина порівняння. Хар-зує співвідношення 2-х однойменних показників, взятих за один і той же проміжок часу, але стосовно різних територій чи об’єктів економ інтерпретацію ВВ порівняно має таку саму, як і ВВК.
7) Відносна величина інтенсивності. Хар-зує ступінь розповсюдження явища у визначеному середовищі. ВВІ отримують, коли здійснюється порівняння різнойменних показників. ВВІ показує, скільки одиниці показника, що знаходиться в чисельнику, припадає в середньому на 1 одиницю оказника, що знаходиться в знаменнику.