Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
маркетинг 1-122.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
15.04.2019
Размер:
826.37 Кб
Скачать

67. Конкуренти як ціноутворюючий фактор маркетингу: сутність та характеристика

Сутність ринкової економіки полягає у конкуренції. Для того, щоб вижити і добитися успіху, підприємства повинні знати своїх конкурентів і їх успіхи, особливо, коли мова йде про ключові критерії. Оскільки конкуренти прямо і опосередковано впливають на збут продукції і прибуток підприємства, необхідно ретельно вивчити їх під час аналізу ринку. При ідентифікації конкуренції визначальними є 5 питань:хто є конкурентом; яка їх стратегія;які їхні сили і слабкості;який спосіб їх реакції на зміну зовнішніх умов; які їхні цілі. Можна визначити 4 рівня конкуренції: 1. Підприємство оцінює тих, хто пропонує подібний товар у тій же ціновій зоні.2. Підприємство поширює визначення конкурента на всіх продавців такого ж товару. 3. Підприємство поширює визначення конкурента на всі фірми, що задовольняють одну і ту ж потребу.4. Підприємство включає в число своїх конкурентів підприємства, які продають товари такого ж призначення.Існує також 4 типи конкурентів: бажання-конкуренти, товарно-родові конкуренти, товарно-видові конкуренти, марки-конкуренти.

68. Посередники як ціноутворюючий фактор маркетингу: сутність та характеристика

Існують фірми,які допомагають компанії в просуванні,збуті й поширенні її товарів серед клієнтури.До них відносяться торгові посередники,фірми-організатори товароруху,агентства з надання маркетингових послуг і кредитно-фінансові установи.Торгові посередники-це фірми,які допомагають компанії підшукувати клієнтів або безпосередньо продавати її товари.Вони можуть забезпечити замовникам більш зручне місце,час та процедури придбання товару з меншими витратами,ніж змогла б це зробити фірма.Зручність місця торгові компанії створюють шляхом накопичення запасів в місцях знаходження самих клієнтів, зручність часу-за рахунок експонування і забезпечення наявності товарів у період,коли споживач захоче їх купити.Зручність процедури придбання полягає в продажі товару з одночасною передачею права володіння ним.Вибір торгових посередників і організація роботи з ними-важке завдання.Виробник часто співпрацює з великими постійно зростаючими посередниками.Все більше продукції продається через торгові підприємства великих фірмових мереж,через великих оптовиків і роздрібних торговців. Це потужні об'єднання,і вони можуть диктувати свої умови,а то і взагалі не допускати проникнення виробника на деякі ринки.

69. Законодавство як ціноутворюючий фактор маркетингу: сутність та характеристика

У всіх країнах з ринковою економікою існують ті чи інші цінові обмеження,тобто узаконені умови, згідно з якими розраховуються і регулюються ціни на товари чи послуги.Державному регулюванню,як правило,підлягають ціни на товари першої необхідності із низькою ціновою еластичністю та на продукцію підприємств-монополістів.Основна мета цінового регулювання - захист споживачів та підтримання нормальних умов конкуренції.

Розрізняють макро- та мікрорівневе державне регулювання цін. Макрорівневе регулювання-це економічна та фінансова політика держави, спрямована на збільшення темпів економічного зростання, створення умов для стабільного розвитку економіки, державна політика оподаткування, яка забезпечує соціально справедливий розподіл національного доходу, політика в галузі торгівлі,інвестицій,курсу національної валюти,розрахунків та ін. Мікрорівневе регулювання цін полягає у створенні системи антитрестових законів,у підтримуванні державою окремих галузей,забезпеченні соціальних потреб,збереженні і примноженні природних ресурсів тощо. Прямі форми державного регулювання: — «заморожування» (блокування) — збереження існуючого рівня цін або заборона їх підвищення протягом певного часу;— установлення урядом фіксованих цін або їх мінімального чи максимального рівня;— установлення всіх економічних параметрів діяльності галузей — монополістів (обсягу інвестицій, тарифних ставок оплати праці, цін на продукцію тощо);— установлення «цін втручання», тобто мінімальних закупівельних цін на сировину.Непрямі форми державного регулювання:

— визначення загальних принципів формування цін;— заборона різного роду домовленостей між фірмами щодо спільного формування цінової політики;— вплив на рівень цін через монополію держави і державні підприємства;— установлення антидемпінгового мита на імпортні товари;— ратифікування цін, тобто обов’язкове інформування відповідних державних органів про наміри товаровиробника підвищити ціни;— установлення фіксованих норм прибутку чи рентабельності продукції;— узгодження політики цін завдяки використанню «контрактів стабільності» (підприємство отримує право підвищувати ціни на одні товари, одночасно знижуючи ціни на інші), «програмних контрактів» (держава сприяє такій еволюції цін, які забезпечують підприємству досягнення конкурентоспроможності продукції на зовнішніх ринках).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]