- •1.Становлення та розвиток теорії інновацій.
- •2.Місце та роль інновацій у системі господарювання.
- •3.Сучасні світові тенденції розвитку інновацій.
- •4.Сутність теорії “довгих хвиль” м.Д.Кондратьєва та її зв’язок з інноваційною теорією й.Шумпетера.
- •5.“Теорія економічного розвитку” й.Шумпетера.
- •6.Особливості інноваційних процесів в умовах ринкової економіки.
- •8.Новини, нововведення, інновації, інноваційний процес.
- •9.Основні етапи та фази інноваційного процесу та їх характеристика.
- •10.Система класифікації інновацій.
- •11.Життєвий цикл інновацій. Поняття інноваційного циклу.
- •13.Форми організації наукової діяльності.
- •14.Зарубіжна практика організації нддкр.
- •15.Формування попиту на інновацію (нову продукцію).
- •16.Основні етапи планування виробництва нової продукції.
- •17.Організаційні форми інтеграції науки та виробництва.
- •18.Зарубіжний досвід функціонування науково-технічних парків.
- •19.Особливості функціонування фірм-“інкубаторів”.
- •21.Сутність і складові елементи інноваційної політики підприємства.
- •22.Місце інноваційної політики підприємства в загальній стратегії розвитку.
- •23.Можливості та переваги малих та великих фірм в розробці та впровадженні інновацій.
- •24.Інноваційна діяльність підприємства як засіб досягнення його економічних цілей.
- •24.Етапи розробки інноваційної стратегії.
- •25.Види інноваційної стратегії підприємства та їх характеристика.
- •26.Співвідношення різних типів інноваційних стратегій.
- •27.Нтп: сутність та вплив на інноваційну діяльність підприємства.
- •28.Ендогенний науково-технічний прогрес та його сутність.
- •29.Екзогенний науково-технічний прогрес та його сутність.
- •31.Ключові аспекти оперативного менеджменту інновацій.
- •32.Особливості організаційних структур управління інноваційною діяльністю на підприємстві.
- •33.Сутність, функції та завдання інноваційного менеджменту.
- •34.Види підприємств, що приймають участь в інноваційних процесах.
- •35.Зміст маркетингових досліджень щодо виходу інновації на споживчій ринок.
- •36.Інноваційні підприємства в Україні.
- •38.Інноваційний проект як об”єкт фінансування.
- •40.Види лізингу та склад лізингових платежів.
- •41.Сутність ризикового фінансування інноваційної діяльності на базі венчурного капіталу.
- •42.Сутність та завдання системи фінансування інноваційної діяльності.
- •43.Види фінансування інноваційної діяльності підприємства.
- •45.Методи зниження комерційного ризику інвестицій в інноваційній діяльності.
- •46.Венчурні фірми та їх науково-технічна діяльність.
- •48.Сутність державної інноваційної політики.
- •49.Форми і методи стимулювання інноваційної діяльності на підприємстві.
- •50.Класифікація інструментів державної підтримки інновацій.
- •51.Система регулювання інноваційної діяльності.
- •52.Підтримка державою малого бізнесу як фактор інноваційної політики.
- •53.Прямі та непрямі методи сприяння розвитку інноваційної діяльності з боку держави.
- •54.Правові аспекти інноваційної діяльності.
- •55.Основні принципи вимірювання ефективності інноваційної діяльності.
- •56.Економічна оцінка соціальних результатів інноваційної діяльності.
- •57.Характеристика об’єктів інтелектуальної власності.
- •58.Сутність та ефективність використання “ноу-хау” в діяльності підприємства.
- •59.Патентно-ліцензійна діяльність підприємства за ринкових умов господарювання.
- •60. Організація інноваційної діяльності на підприємстві.
50.Класифікація інструментів державної підтримки інновацій.
Згідно закону України “про основи державної політики у сфері науки і науково технічної діяльності” від 1992р.
основними засобами державної підтримки інноваційної діяльності мають бути:
- національні державні науково-технічні програми, міжнародні науково технічні програми
- держзамовлення у науково технічній сфері
- державна науково технічна експертиза
- бюджетне фінансування науково технічної діяльності
- патентно-ліцензійно діяльність
- стандартизація і сертифікація у науково технічній сфері
- формування науково технічних кадрів
- створення системи науково технічної інформації.
Важливими засобами регулювання державою інноваційної діяльності можуть бути:
1 функціонування державного Інноваційного фонду,
який створено для фінансування та матеріально-технічної підтримки заходів, спрямованих на забезпечення розвитку і використання досягнень науки і техніки в Україні;
2 створення державного резерву технічних і сировинних ресурсів у розмірі 10% від загального обсягу ресурсів , що виділені для потреб науки і техніки;
3 використання в науково технічній сфері держ.контрактів.
Суб’єктами держ. інноваційної політики є:
- Верховна рада
- Кабінет Міністрів України
- Державний комітет України з питань техніки і технологій
- Державний інноваційний фонд.
Верховна Рада:
- здійснює держ. регулювання у сфері науки та науково технічної діяльності
- визначає основні принципи та напрями в державної політики у сфері наукової та науково технічної діяльності
- стверджує пріоритетні напрями розвитку науки і техніки і раціональних програм науково технічного розвитку України.
Повноваження Президента Укр.
- визначає систему органів системи органів виконавчої влади які здійснюють держ. управління у сфері наукової і науково технічної діяльності
- забезпечує здійснення контролю за формуванням та функціонуванням системи держ управління у сфері науки і науково технічної діяльності
- створює консультаційну раду з питань науки і науково технічної політики , яка сприяє формуванню інноваційної політики, визначає пріоритети, сприяє розробці стратегій науково технічного і інноваційного розвитку, розглядає пропозиції ефективного використання коштів держбюджету України.
Повноваження Кабінету Міністрів України :
- здійснення інноваційної і науково технічної політики держави
- надає Верховній Раді пропозиції пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, а також про МТЗ цих напрямів
- забезпечує реалізацію національних науково технічних чи інноваційних програм
- затверджує державні науково технічні програми.
Міністерство України з питань науки і технології :
- розробляє принципи наукового і науково технічного розвитку
- забезпечує розвиток наукового і науково технічного потенціалу країни
- здійснює організацію і координує інноваційну діяльність
- координує розвиток держ.системи науково технічної інформації
- координує діяльність органів виконавчої влади які розробляють інноваційні програми і контролюють їх виконання
- здійснює керівництво системою наукової і науково технічної експертизи
- створює умови для інтеграції вітчизняної науки та світової.
Державний Фонд фунд. досліджень створено для їх підтримки, а також для координації наукової діяльності що здійснюється ВУЗами , науковими організаціями та вченими.Кошти Фонду формуються за рахунок бюджетних коштів + добровільних внесків фіз./юр. осіб. кошти Фонду на розвиток і проведення наукових досліджень розподіляються на конкурсній основі.
Державний інноваційний фонд створено з метою фінансового забезпечення держав.інноваційної політики та заходів спрямованих на розвиток і використання досягнень науки в країні. Фонд підпорядкований Мін-ву Укр. з питань науки та технологій. Фонд на конкурсній основі здійснює підтримку фінансових та матеріально-технічних заходів, спрямованих на впровадження пріоритетних науково технічних розробок у виробництво, а також випуск нових видів конкурентоспроможної продукції. Засоби Фонду формуються за рахунок встановлених законодавством зборів (1% з обороту), а також небюджетних коштів які отримані від повернення позичок , кредитів, інвестиційних вкладів , лізингових платежів, надходження від спільної діяльності з виконавцями інноваційних проектів, а також добровільних внесків фіз./юр. осіб.