2

Вступ

Економічна реформа, здійснювана в нашій країні, вимагає кардинального перегляду не лише господарського механізму, а й вироблення нових поглядів на побудову товарної, цінової, збутової та комунікаційної політики підприємств.

Ринковий успіх є головним критерієм оцінки діяльності підприємств, а їхні ринкові можливості багато в чому зумовлюються правильно розробленою і послідовно здійснюваною стратегією підприємства. Концепція стратегічного планування дозволяє виробити комплекс засобів і методів, що забезпечують адаптацію підприємств до ринкових умов господарювання.

З метою підвищення ринкових можливостей в умовах гострої конкурентної боротьби підприємству стають необхідні: стратегічне планування, маркетингові дослідження, імітаційне моделювання та інші сучасні методи і прийоми роботи, що дозволяють управляти процесами виробництва і реалізації товарів.

У системі маркетингу фірма, яка діє на ринку, розглядається не сама по собі, а з урахуванням всієї сукупності відносин і інформаційних потоків, що пов'язують її з іншими суб'єктами ринку. Умови навколишнього середовища, в якому діє фірма, прийнято називати маркетинговим середовищем фірми. Маркетингове середовище фірми складається з мікросередовища і макросередовища. Мікросередовище представлене силами, що мають безпосереднє відношення до самої фірми і її можливостей по обслуговуванню клієнтури, тобто постачальниками, маркетинговими посередниками, клієнтами, конкурентами і контактними аудиторіями. Макросередовище представлене силами більш широкого соціального плану, які впливають на мікросередовище (фактори демографічного, економічного, природного, технічного, політичного і культурного характеру).

Таким чином, конкуренти є важливою складовою маркетингового мікросередовища фірми, без обліку та вивчення якої неможлива розробка прийнятною стратегії і тактики функціонування фірми на ринку.

Конкуренти - це суб'єкти маркетингової системи, які своїми діями впливають на вибір фірмою ринків, постачальників, посередників, формування асортименту товарів і на весь комплекс маркетингової діяльності (що й спричиняє за собою необхідність їх вивчення). Конкуруючими фірмами називаються фірми, що мають повністю або частково збігається фундаментальну нішу. Під фундаментальної ринковою нішею тут розуміється сукупність сегментів ринку, для яких підходять товар і (або) послуга, вироблені даною фірмою.

Актуальність теми у тому, що наявність конкуруючих фірм породжує таке явище в економіці як конкуренція. З економічної точки зору, конкуренція - економічний процес взаємодії, взаємозв'язку боротьби продуцентів і постачальників при реалізації продукції, суперництво між окремими виробниками або постачальниками товару і (або) послуги за найбільш вигідні умови виробництва. Таким чином, конкуренція в загальному сенсі може бути визначена, як суперництво між окремими особами і господарюючими одиницями, зацікавленими в досягненні однієї і тієї ж мети. Якщо цієї мети конкретизувати з точки зору концепції маркетингу, то ринковою конкуренцією називається боротьба фірм за обмежений обсяг платоспроможного попиту споживачів, що ведеться фірмами на доступних їм сегментах ринку.

Мета роботи - вивчити поняття конкурентної боротьби і основних методів вивчення фірм-конкурентів.

Для вирішення поставленої мети належить вирішити такі завдання:

- Вивчити поняття конкуренції;

- Вивчити методи вивчення фірм-конкурентів;

Науково-методична основа роботи - літературні джерела та публікації з питань маркетингу і планування економіки підприємства.

1. Поняття конкуренції

Слово конкуренція виникло від латинського «concurrere», що в перекладі означає стикатися. Ожегов С.І. трактує конкуренцію як суперництво, боротьбу за досягнення великих вигод, переваг. [13, c .272] Розглянемо найбільш часто зустрічаються визначення терміна конкуренція (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1 - Визначення терміна конкуренція

Автор визначення	Визначення
Азоев Г.Л., Зав'ялов П.С., Лозівський Л.Ш., Порше А.Г., Райзберг Б.А. [9, c. 175]	Економічний процес взаємодії, взаємозв'язку і боротьби між виступаючими на ринку підприємствами з метою забезпечення кращих можливостей збуту своєї продукції, задоволення різноманітних потреб покупців.
Кіперман Г.Я. [17, c.147]	Процес взаємодії, взаємозв'язку і боротьби виробників і постачальників при реалізації продукції, економічне суперництво між відокремленими товаровиробниками або постачальниками товарів (послуг) за найбільш вигідні умови збуту.
Макконнел К.Р., Брю С.Л. [7, c .452]	Наявність на ринку більшої кількості незалежних покупців і продавців і можливість для покупців і продавців вільно входити на ринок і залишати його.
Маршалл А. [10, c.126]	Змагання однієї людини з іншим, особливо при продажі або покупці чого-небудь.
Спиридонов І.А. [18, c. 59]	Економічний процес взаємодії, взаємозв'язку і боротьби між виступаючими на ринку підприємствами з метою забезпечення кращих можливостей збуту своєї продукції, задоволення різноманітних потреб покупців і одержання найбільшого прибутку.
Перцовський Н.І. [11, c. 14]	Економічний процес взаємодії, взаємозв'язку і боротьби між виступаючими на ринку підприємствами з метою забезпечення кращих можливостей збуту своєї продукції, задоволення потреб покупців і одержання найбільшого прибутку.
Фатхутдінов Р.А. [19, c. 41]	Це процес управління суб'єктом своїми конкурентними перевагами для досягнення перемоги або інших цілей у боротьбі з конкурентами за задоволення об'єктивних чи суб'єктивних потреб у рамках законодавства або в природних умовах.

Наявність конкуренції на ринку товарів чи послуг, на якому діє підприємство, вимагає від нього забезпечення певної конкурентоспроможності або, в іншому випадку, загрожує витісненням його з даних ринків.

Професор Гарвардської школи бізнесу М. Портер припустив, що стан конкуренції в галузі можна охарактеризувати п'ятьма конкурентними силами:

1. Суперництво між продавцями всередині галузі.

2. Спроби компаній з інших галузей завоювати покупців

своїми товарами = субститутами.

3. Можливість появи нових конкурентів усередині галузі.

4. Здатність постачальників сировини і деталей, що використовуються фірмою,

диктувати свої умови.

5. Здатність споживачів продукції фірми диктувати свої

умови. [16, c .21]

Модель п'яти сил конкуренції Портера є інструментом при систематичній діагностиці основних конкурентних сил, що впливають на ринок, і визначенні ступеня впливу кожної з них. Ця модель не тільки найбільш широко використовується, але і досить проста в застосуванні.

Суперництво між галузями. З усіх п'яти конкурентних сил найбільше впливає конкурентна боротьба між змагаються фірмами, що представляють однотипні товари і послуги. Конкуренція виникає у зв'язку з тим, що в однієї або декількох фірм з'являється можливість краще задовольнити потреби споживачів. Незалежно від того, чи йде запекла конкурентна боротьба або рівень конкуренції невисокий, для кожної компанії необхідним є розробка успішної стратегії, яка забезпечить перевагу над конкурентами і зміцнить позиції перед покупцями.

Існує кілька факторів, які в будь-якій галузі впливають на інтенсивність конкуренції [2, c .72]:

Конкуренція посилюється зі збільшенням числа конкуруючих фірм, у міру того як вирівнюються їх розміри та обсяги виробництва.

Зазвичай конкуренція сильна, коли попит на продукцію зростає повільно. На динамічному ринку місця вистачає всім.

Конкуренція посилюється, коли умови господарювання в галузі штовхають фірми на зниження цін або на застосування інших засобів збільшення обсягів продажів і обсягів виробництва.

Конкуренція посилюється, коли витрати покупців при переході із споживання однієї марки на споживання іншої невеликі.

Конкуренція посилюється, коли одна або кілька компаній не задоволені своєю часткою ринку і намагаються її збільшити за рахунок частки конкурентів.

Конкуренція посилюється пропорційно зростанню прибутку від успішних стратегічних рішень.

Конкуренція стає інтенсивною, коли витрати на те, щоб покинути ринок вище, ніж на те, щоб залишитися на ньому і взяти участь у конкурентній боротьбі.

Хід конкуренції тим менш передбачуваний, чим більше розрізняються пріоритети фірм, їхня стратегія, ресурси, особисті якості їх керівників та країни, де вони зареєстровані.

Конкуренція посилюється, коли великі компанії, що діють в інших галузях, набувають якусь разоряющихся фірму в даній галузі і приступають до здійснення рішучих і добре фінансованих заходів по перетворенню купленої ним фірми в лідера ринку.

Залежно від масштабу конкурентоспроможності фірми може бути представлений наступний варіант класифікації рівнів конкурентоспроможності (таблиця 1.3).

Таблиця 1.3 - Класифікація рівня конкурентоспроможності фірми (за критерієм масштабу)

Здатність конкурувати	Рівень конкурентоспроможності
Здатність конкурувати на світовому ринку	Світовий рівень
Здатність конкурувати на рівні окремої країни	Великомасштабний рівень
Здатність конкурувати на рівні регіону окремої країни	Регіональний рівень
Здатність конкурувати на рівні окремої галузі народного господарства	Галузевий рівень
Здатність конкурувати на рівні міста	Міський рівень
Здатність конкурувати на рівні району	Локальний рівень

Таким чином, в умовах ринкових відносин конкурентоспроможність характеризує займану підприємством, організацією, фірмою позицію по відношенню до конкурентів в конкретній галузі та дозволяє розробляти власну конкурентну стратегію, враховуючи профіль діяльності, цілі, можливості, навички та ресурси.