2.3 Практичні рекомендації щодо розвитку комунікативних навичок
Отже, спілкування – є необхідною умовою існування людини, один з найважливіших чинників її соціального розвитку. Для успішної взаємодії у особистості доцільно сформувати такі психологічні якості, як здатність до емпатії, саморефлексії, ідентифікації, тощо. Саме соціально-психологічний тренінг формує у людини ці якості і навчає її ефективно взаємодіяти з оточуючими людьми. Це один з методів активного навчання і психологічного впливу, який здійснюється в процесі групової взаємодії і спрямований на підвищення компетентності у сфері спілкування, в якому загальний принцип активності доповнюється принципом рефлексії над особистісною поведінкою і поведінкою інших членів групи.
Завдання полягає у формуванні:
- умінь організації позитивної міжособистісної взаємодії у спільноті;
- нових знань стосовно майбутньої професії;
- умінь і навичок виконання різних видів педагогічної діяльності у стандартних і нестереотипних навчально-виховних ситуаціях;
- умінь критичного і творчого мислення у процесі вирішення професійних завдань;
- умінь аналізу і вибору педагогічних дій у навчально-виховних ситуаціях; психологічний особливість спілкування
- особистісних суджень, оцінок стосовно майбутньої професії;
- навичок роботи у команді.
Мета нашої програми полягає у проведенні виконанні вправ, які допомагають у формуванні та розвитку умінь, навичок і настанов ефективного спілкування.
Практичні рекомендації щодо розвитку комунікативних навичок
Спілкування та уміння слухати.
Завдання заняття: сформувати уявлення про спілкування як про психологічне явище. Продемонструвати спотворення інформації при її передачі від людини до людини, важливість зворотних зв'язків у спілкуванні та навичок ефективного слухання.
Структура заняття.
1. Ритуал вітання.
2. Розминка «Привіт собі».
3. Інформаційний блок «Психологія спілкування».
4. Вправа «Малювання по інструкції».
5. Анкета «Чи вмієте ви слухати».
6. Вправа "Слухання в різних позах».
7. Ритуал прощання
1. Ритуал вітання
Встати в коло. Покласти руки один одному на плечі. Привітно подивитися одне на одного і привітатися.
2. Розминка «Привіт собі»
Мета. При виконанні цієї вправи включається ефект «зіпсованого телефону» і «послання» найчастіше приходять у майже невпізнаному вигляді. Це дозволяє продемонструвати спотворення інформації при її передачі від людини до людини і вийти на бесіду про ефективність спілкування. Крім того, гра вносить пожвавлення.
Опис вправи. Група встає в коло, спинами до його центру, і починає неспішно обертатися. Учасник початківець гри, пошепки передає сусідові праворуч яке- небудь повідомлення з одного - двох речень, яке він сам хотів би почути. Наприклад, завдання можна сформувати так: «Прошепочіть сусідові той привіт, який самі хотіли б сьогодні почути». Сусід пошепки передає це повідомлення наступному учасникові, той - наступному і т.п., поки воно не повернеться до відправника. Кожен наступний учасник тим часом відправляє своє повідомлення, коли послання попереднього учасника відійде від нього на 2-3 людини, а не чекаючи. Поки воно пройде все коло. Вправу краще виконувати під музику, гучність якої підібрати з таким розрахунком, щоб сказану пошепки фразу міг розчути тільки той підліток, якому вона безпосередньо адресована.
Обговорення. Що відчували учасники, коли отримували власні послання? Наскільки повернені повідомлення були схожі на вихідні? Що призвело до їх спотворення? А що можна було б зробити, щоб ці спотворення зменшилися?
3. Вправа «Малювання за інструкцією»(6)
Обладнання: картки, ручки, папір.
Мета. Розвиток умінь чітко і однозначно викладати інформацію, уважно слухати і діяти за інструкцією, задавати уточнюючі питання.
Опис вправи. Учасники розбиваються на пари і сідають спиною один до одного. Один учасник в кожній парі отримує картку з зображенням. Його завдання інструктувати другого учасника таким чином, щоб той, не бачачи картки, зміг би відтворити її зображення.
Вправа проводиться у двох варіантах:
• З зворотним зв'язком – учасник, що малює може задавати уточнюючі
питання;
• Без зворотнього зв'язку – ніякі питання ставити не можна.
Потім проводиться порівняння результатів отриманих в першому і в другому випадках. Як правило ці результати переконливо показують перевагу спілкування зі зворотним зв'язком.
Обговорення. Які умови необхідні для того, щоб зміст переданих повідомлень однаково розумівся тими хто говорить і хто слухає?
4. Вправа «Слухання в різних позах»(14)
Мета. Учасники мають переконатися, що ефективність слухання і вироблене на співрозмовника враження залежать не тільки від слухання як такого, а й від взаємного розташування співрозмовників.
Опис вправи. Учасники розбиваються на пари. Один учасник в кожній парі є мовцем, другий – слухачем. Учасники сидять навпроти один одного і по команді ведучого починають розмовляти між собою про що завгодно. Через хвилину по команді ведучого їх взаєморозташування змінюється – той хто говорить встає, а той, що слухає продовжує сидіти. Ще через хвилину слід знову зміна – тепер обидва учасники стоять, повернувшись, один до одного спиною. Потім ролі 19ренінг19вни і слухача змінюються, і вправа повторюється.
Обговорення. При якому розташуванні співрозмовника було легшее говорити? А легше слухати? Як ви думаєте, чому при зміні взаємного розташування змінюється ефективність спілкування?
Висновки до ІІ розділу
В ході нашої роботи було підібрано ряд методів для дослідження комунікативних навичок, зокрема, для учнів 10 класу (кількість 18: 8 дівчат та 10 хлопців): теоретичний аналіз наукових літературних джерел, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, спостереження, анкетування, тестування.
Діагностика проявів комунікативних навичок в юнацькому віці нами проводилась за допомогою:
Теста «Чи комунікабельні ви?», результати якого показали, що 38% учнів мають низький рівень комунікативної активності; 42% - середній; 20% - високий рівень «щира, відверта душа».
Тест «Чи вмієте ви слухати» приніс такі результати:
55% - хороший слухач;
45% - середній.
Можна сказати, що в основному, до хороших слухачів можна віднести дівчаток.
Ефективність спілкування може зростати завдяки практичним методам. Для щодо розвитку комунікативних навичок нами були підібрані: вправи на встановлення «невербального контакту», на розвиток спостережливості, на увагу, на розвиток уміння слухати, вправи на покращення атмосфери в групі, тренінг сенситивності, тренінг партнерського спілкування.
Узагальнюючи, можемо сказати, що можливість навчання спілкуванню підводить до необхідності його організації вже в процесі навчальної діяльності, щоб вплинути на формування самодостатньої, всебічно розвиненої особистості.
Висновки
Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сьогодення – вплив спілкування на формування особистості у юнацькому віці. Вивчення та аналіз ряду літературних джерел із зазначеної теми дали змогу зробити такі висновки і узагальнення.
Спілкування – це універсальна реальність людського буття, яка породжується і підтримується різноманітними формами людських стосунків. В цій реальності формуються і розвиваються як різні види соціальних відносин, так і психологічні особливості окремої людини.
Дослідження показали, що, вступаючи в спілкування з оточуючими його людьми, школяр задовольняє одну з основних соціальних потреб, причому необхідність у задоволенні потреби у спілкуванні збільшується з віком, досягаючи максимуму в ранній юності.
Будучи важливим чинником формування особистості школяра, спілкування містить в собі величезні педагогічні можливості. У теж час будучи багато в чому процесом стихійним, воно таїть у собі і певні небезпеки, бо може сприяти деякому спотворення домінуючих у суспільстві норм і цінностей в процесі інеріорізаціі їх особистістю, завдяки екрануючій і трансформує характером впливу найближчого оточення особистості.
Це викликає необхідність для педагогіки досліджувати об'єктивно, закладені в спілкуванні позитивні і негативні потенції. Педагогіці необхідно визначити можливість управління спілкуванням школярів з метою стимулювання його позитивного впливу на особистість і нівелювання негативних мотивів. Реалізація цих можливостей необхідна для підвищення ефективності виховного процесу в цілому. Дана робота дозволяє виділити ряд загальних психологічних моментів у організації спілкування, сприяють досягненню оптимальних міжособистісних контактів, які можна застосувати також і до ситуації педагогічного впливу.
По-перше, спілкуються повинні мати здатність сприймати і адекватно психологічно інтерпретувати поведінку один одного безпосередньо в кожен момент спілкування, фіксувати зміни в пізнавальних процесах, почуттях і вчинках партнерів по спілкуванню, визначати причини, які ці зміни викликають.
По-друге, в які спілкуються має бути сформований набір оціночних еталонів, які дозволяли б їм порівнювати характер змін, наступаючих в вербальному і невербальному поведінці кожного учасника спілкування, і своєчасно робити з приводу їх істоти правильні висновки.
По-третє, одні учасники спілкування постійно повинні віддавати собі звіт в те, як сприймають і психологічно інтерпретують їх вигляд і поведінка решта учасників цього спілкування.
По-четверте, спілкуються повинні розташовувати, по можливості глибокими знаннями про типові помилки в міжособистісному сприйнятті, які не рідко допускаються при оцінюванні зовнішнього і внутрішнього вигляду людей, а також при психологічному поясненні спостерігається картини їхньої поведінки. Таким чином, спілкування є одним з основних видів діяльності людей, воно не тільки сприяє розвитку пізнавальних процесів, емоційно -вольової сфери, а й впливає на формування особистості в цілому.
ДОДАТКИ
Додаток А
Тест «Чи комунікабельні ви?
Інструкція. На кожне з 16 запитань потрібно відповісти «так», «інколи» або «ні».
У вас призначена звичайна ділова зустріч. Чи вибиває вас із колії її очікування?
Чи не відкладаєте ви візит до лікаря до того часу, коли вже не можна буде терпіти біль?
Чи викликає у вас ніяковість і незручність доручення виступити з доповіддю, повідомленням, інформацією на будь-яких зборах, нараді, чи подібному заході?
Вам пропонують поїхати у відрядження в місто, у якому ви ніколи не були. Чи докладете ви максимум зусиль, що уникнути цієї поїздки?
Чи любите ви ділитися своїми переживаннями з ким-небудь?
Чи дратуєтеся ви, коли незнайома людина на вулиці звертається до вас із проханням (показати дорогу, сказати час)?
Чи вірите ви, що існує проблема батьків і дітей, і що людям різних поколінь тяжко зрозуміти одне одного?
Чи посоромитеся ви нагадати знайомому, що він винен вам гроші, які позичив місяць тому?
У ресторані чи їдальні вам подали неякісну їжу – чи промовчите ви, лише розсерджено відсунувши тарілку?
Залишившись один на один з людиною, ви не вступите з нею у розмову і відчуватимете незручності, якщо вона заговорить першою?
На вас наводить жах довга черга, де б вона не була (магазин, кіно бібліотека). Ви скоріше відмовитесь від свого наміру ніж станете у хвіст черги?
Чи боїтеся ви брати участь у будь-якій комісії з розгляду конфліктних ситуацій?
У вас є власні індивідуальні критерії оцінки літературних героїв творів мистецтва, культури, і ніяких чужих думок на цей рахунок ви не приймаєте. Це так?
Почувши десь у кулуарах помилкові висловлювання з добре відомої вам ситуації, чи промовчите ви і не станете сперечатися?
Чи викликає у вас прикрість чиєсь прохання допомогти розібратись в тому чи іншому питанні або навчальній темі?
Вам легше висловити свою точку зору в письмовій формі чи в усній?
Опрацювання відповідей
За кожну відповідь «так» зарахуйте собі 2 бали, «інколи» - 1 бал, «ні» - 0 балів.
Результати
30-32. Ви не комунікабельні, і це ваша біда, оскільки від неї страждаєте більше всього ви самі, а також ваші близькі Спробуйте стати комунікабельнішим, контролюйте себе.
25-29 балів. Ви замкнені, небалакучі, надаєте перевагу самотності і тому у вас, напевно, мало друзів. Думки про те, щоб змінити роботу, або необхідність нових контактів змушує вас панікувати і надовго виводить з рівноваги. Ви знаєте цю особливість свого характеру і буваєте незадоволені собою. Але не обмежуйтеся лише незадоволеністю – у ваших силах змінити ці особливості характеру.
19-24 бали. Ви достатньою мірою комунікабельні й в незнайомій ситуації відчуваєте себе досить впевнено. Нові проблеми вас не лякають. Але з новими людьми ви сходитеся обережно; У суперечках та дискусіях берете участь неохоче. У ваших висловлюваннях, часом багато сарказму, без усякої на те причини. Ці недоліки можна виправити.
14-18 балів. Ваша комунікабельність у нормі. Ви із задоволенням слухаєте цікавого співбесідника; достатньо терплячі у спілкуванні з іншими; відстоюєте свою точку зору без запальності. Без неприємних переживань ідете на зустріч з новими людьми. У той же час не любите гамірливих компаній; екстравагантні вчинки і багатослів’я викликають у вас роздратованість.
9-13 бали. Ви достатньо комунікабельні (часом навіть занадто).Любите висловлюватися з різних приводів, викликаючи роздратування в оточуючих. Любите бути в центрі уваги; нікому не відмовляєте в проханнях, хоч не завжди можете їх виконати. Інколи вибухаєте гнівом, але швидко відходите. Вам не вистачає посидючості, терпіння і відваги при зіткненні із серйозними проблемами, хоча, ви можете змусити себе не відступати.
4-8 бали. Про вас кажуть -«щира, відверта душа». Комунікабельність б’є з вас ключем. Ви завжди у курсі всіх справ. Любите брати участь у всіх дискусіях, хоча серйозні теми вам скучні. Не завжди доводите розпочате до кінця. Задумайтесь.
Додаток Б
Тест : « ЧИ УМІЄТЕ ВИ СЛУХАТИ?»
Інструкція: «Відзначте ситуації, що викликають у вас незадоволення чи досаду і роздратування при бесіді з будь-якою людиною - будь то Ваш товарищ, товариш по службі, безпосередній начальник, керівник чи просто випадковий співрозмовник».
Варіанти ситуацій.
Ситуації, що викликають досаду.
1. Співрозмовник не дає мені шансу висловитися, у мене є що сказати, але немає можливості вставити слово.
2. Співрозмовник постійно перериває мене під час бесіди.
3. Співрозмовник ніколи не дивиться в обличчя під час розмови, і я не упевнений, чи слухає він мене.
4. Розмова з таким партнером часто викликає почуття порожній
витрати часу.
5. Співрозмовник постійно метушиться, олівець і папір займають його більше, ніж мої слова.
6. Співрозмовник ніколи не посміхається. У мене виникає почуття
незручності і тривога.
7. Співрозмовник завжди відволікає мене питаннями і коментарями.
8. Що б я ні висловив, співрозмовник завжди осаджує мій запал.
9. Співрозмовник завжди намагається спростувати мене.
10. Співрозмовник пересмикує зміст моїх слів і вкладає в них інший зміст.
11. Коли я ставлю запитання, співрозмовник змушує мене захищатися.
12. Іноді співрозмовник запитує мене, роблячи вид, що не розчув.
13. Співрозмовник, не дослухавши до кінця, перебиває мене лише потім,
14. Співрозмовник при розмові зосереджено займається стороннім:
грає сигаретою, протирає скла і т.д., і я твердо упевнений, що він
при цьому неуважний.
18. Співрозмовник робить висновки за мене.
19. Співрозмовник завжди намагається вставити слово в моє оповідання.
20. Співрозмовник завжди дивиться на мене дуже уважно, не мигаючи.
21. Співрозмовник дивиться на мене, як би оцінюючи. Це турбує.
22. Коли я пропоную що-небудь нове, співрозмовник говорить, що він
думає так само.
23. Співрозмовник переграє, показуючи, що цікавиться бесідою,
занадто часто киває головою, ойкає і підтакує.
21. Коли я говорю про серйознє, а співрозмовник уставляє смішні історії, жарт, анекдоти.
22. Співрозмовник часто дивиться на годинник під час розмови.
23. Коли я входжу в кабінет, він кидає всі діла і всю увагу звертає на мене.
24. Співрозмовник поводиться так, начебто я заважаю йому робити що-небудь важливе.
25. Співрозмовник вимагає, щоб усі погоджувалися з ним. Будь-яке його висловлення завершується питанням: «Ви теж так думаєте?» чи «Ви не згодні?»
Обробка і інтерпретація результатів
Підрахуйте відсоток ситуацій, що викликають досаду і роздратування.
70%-100% — Ви поганий співрозмовник. Вам необхідно працювати над собою і учитися слухати.
40%-70% — Вам присутні деякі недоліки. Ви критично відноситеся до висловлень. Вам ще бракує деяких достоїнств гарного співрозмовника, уникайте поспішних висновків, не загострюйте увагу на манері говорити, не прикидайтеся, шукайте схований зміст сказаного, не монополізуйте розмову.
10%-40% — Ви гарний співрозмовник, але іноді відмовляєте партнеру в повній увазі. Повторюйте чемно його висловлення, дайте йому час розкрити свою думку цілком, пристосовуйте свій темп мислення до його мови і можете бути упевнені, що спілкуватися з Вами буде ще приємніше.
0%-10% — Ви відмінний співрозмовник. Ви вмієте слухати, Ваш стиль спілкування може стати прикладом для навколишніх.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Бодалев А.А. Личность и общение, М.: Педагогика, 1983 г.
В.Ф. Ряховский. http://www.altermed.by/index.php?item=test&pst=klv
Вікова психолог_я_Вчення про рівень актуального та зони найближчого розвитку Л.С.Виготського_Україна_Сп-_к.-2_конт__РЛ-1.6.6-С5Н-2-Та.doc
Грехнев В.С. Культура педагогического общения, М.: Просв., 1990
Ильин Е.Н. Искусство общения, М.: Педагогика, 1982 г.
Іщенко Р. І. Розвиток комунікативних навичок учнів : [програма тренінгу]
Лекция по педагогике. Развитие, социализация и воспитание личности
Лисина М.И. Проблемы онтогенеза общения. М., " Педагогика", 1986.
Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.,1984
Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.,1984
Мясищев В.М. Психологія відносин: Вибрані психологічні праці (за ред. Бодалева А. А) - М.: МОДЕК МПСІ, 2004.
Общение и оптимизация совместной деятельности / под ред. Г.М. Андреевой
Педагогика: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, Е. Н. Шиянов; Под ред. В.А. Сластенина
Р. І. Іщенко. – Миргород, 2010. – 28 с. http://www.ipe.poltava.ua/file/psychologist/pcuxolog_slygba/5.11.pdf
Сластенин В.А. и др. Педагогика: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, Е. Н. Шиянов; Под ред. В.А. Сластенина
Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, Е. Н. Шиянов; Под ред. В.А. Сластенина
Шапарь Виктор Борисович http://www.e-reading.org.ua/chapter.php/64593/112/Shapar'_-_Zanimatel'naya_psihologiya.html