89.Розбалансування організаційного, функціонального та виробничого потенціалів підприємства, як причина системної кризи.

Організаційна криза — тип кризи, за умов якої наявні організаційні важелі впливу (організаційний механізм та структура, процеси, інстру­менти управління тощо) перестають сприяти досягненню поставлених цілей, тобто «не спрацьовують», унаслідок виникнення суперечностей усередині і поза межами організації, які мають хронічний характер та зумовлені невідповідністю організаційних параметрів підприємства умовам його функціонування.

Організаційна криза — результат навмисного чи випадкового пору­шення законів розвитку організації.

Потенціал підприємства – це складна, динамічна, поліструктурна система, що характеризується чотирма основними рисами: 1) потенціал підприємства визначається його реальними можливостями в тій чи іншій сфері економічної діяльності; 2) можливості будь якого підприємства в більшій ступені залежить від наявності ресурсів і резервів не залучених у виробництво; 3) потенціал підприємства визначається не тільки і не стільки наявними можливостями, а ще й навичками різних категорій персоналу; 4) рівень і результати реалізації потенціалу підприємства визначається формою підприємства і адекватною до неї організаційною структурою підприємства.

Виробничий потенціал п-ства – система взаємопов'яза­них ресурсів, що виконують виробничі функції у процесі забезпечення випуску продукції та досягнення інших цілей підприємства.

Організаційний потенціал п-ства - здатність менеджменту створити ефективну систеиу взаємодії між усіма елементами потенціалу.

Здебільшого невідповідність окремих складових системи управління та потенціалу п-ства призводить до розбалансування та формування кризових явищ різного типу.

90.Зміна форми власності та корпоратизація, як джерело кризи та створення можливості її подолання.

Трансформація — процес організаційно-економічних перет­ворень підприємств, за яких змінюється склад юридичних осіб, що беруть участь у перетвореннях, здійснюється реструктуризація організаційно-економічного механізму їх функціонування, включаючи системи управління в цілому та ОСУ зокрема.

ТИПИ ТРАНСФОРМАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВ

Кризові явища, що формуються на підприємстві внаслідок трансформації свідчать про:

1. Наявність недостатньої інформації про середовище функ­ціонування організації,

2. Ігнорування наявних характеристик підприємства, яке підлягає трансформації:

3. Брак знань про форми та методи трансформації:

4. Помилкову стратегію і тактику проведення трансформації:

Завдання подолання організаційної кризи за допомогою органі­заційних заходів, у першу чергу, вибір такої ОСУ, яка найбільшою мірою відповідала б новим цілям та завданням підприємства.

Реорганізація — природний процес, що постійно триває на підприємстві. Вона стосується як виробничої, так й управлінської

підсистем підприємства.

Зміна статусу державних підприємств вимагає демонтажу радянської адміністративно-командної системи управління і заміни його сучасною системою менеджменту з обов'язковим залученням представників трудових колективів до органів управління корпораціями. Така система управління ефективно діє в багатьох країнах.

Корпоратизація державних підприємств дозволить:

1) створити єдину систему корпоративного капіталу України і цілісний національний ринок;

2) поширити дух підприємництва і новаторства на державний сектор економіки;

3) залучити підприємства державного сектора до системи ринкової конкуренції;

4) створити єдині основи і приниципи ціноутворення на продукцію недержавних і державних підприємств.