1.3. Характеристика напряму підготовки 6.051103 „Авіоніка”.Основні вимоги до авіаційних фахівців.

Галузеві кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльності випускника вищого навчального закладу з певних спеціальності, освітньо-кваліфікаційного рівня та державні вимоги до властивостей та якостей особи, яка здобула певний освітній рівень відповідного фахового спрямування встановлює освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ).

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника вищого навчального закладу є державним нормативним документом (СТАНДАРТОМ), в якому узагальнюється зміст освіти, тобто відображаються цілі освітньої та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі господарства держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей.

Цей стандарт є складовою галузевої компоненти державних стандартів вищої освіти, в якій узагальнюються вимоги з боку держави, світового співтовариства та замовників випускників до змісту освіти і навчання. ОКХ відображає соціальне замовлення на підготовку фахівця з урахуванням аналізу професійної діяльності та вимог до змісту освіти і навчання з боку держави та окремих замовників фахівців.

Стандарт використовується при:

• прогнозуванні потреби у фахівцях відповідної спеціальності і освітньокваліфікаційного рівня та при плануванні їх підготовки;

• обгрунтуванні переліків спеціальностей та спеціалізацій вищої освіти;

• визначенні кваліфікації фахівців;

• укладанні договорів або контрактів щодо підготовки фахівців;

• професійній орієнтації здобувачів фаху;

• визначенні критеріїв професійного відбору;

• визначенні об’єкта, цілей освітньої та професійної підготовки;

• розробці та коригуванні освітньо-професійної програми підготовки фахівців певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів;

• визначенні змісту навчання як бази для опановування новими спеціальностями, кваліфікаціями;

• розробці засобів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки фахівця;

• атестації випускників вищих навчальних закладів та сертифікації фахівців;

• визначенні первинних посад випускників вищих навчальних закладів та умов їх використання;

• визначенні змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації;

• розподілі та аналізу використання випускників вищих навчальних закладів.

Цей стандарт поширюється на органи управління вищою освітою, вищі навчальні заклади, а також міністерства, відомства, асоціації, підприємства, організації різних форм власності, де готуються або використовуються фахівці освітньо-кваліфі-каційного рівня „Бакалавр“

напряму підготовки – 6.051103 Авіоніка,

освітнього рівня – базова вища освіта,

кваліфікації – бакалавр з авіоніки,

з узагальненим об’єктом діяльності – електронне, електрифіковане та приладове обладнання повітряних суден, системи обробки та відображення інформації у бортових комп`ютеризованих комплексах, обробка даних, їх підготовка та ведення,

з нормативним терміном навчання (денна форма) – 4 роки.

Закінчуеться навчання за бакалавратом здачею тестового державного екзамена та захистом випускової роботи. Присвоення кваліфікації „бакалавр з авіоніки“ здійснює Державна екзаменаційна комісія вищого навчального закладу.

Тому студенти, які навчаються на кафедрі авіоніки повинні знати цю інформації та використовувати її в процесі навчання.

В ОКХ показані види економічної діяльності, до роботи по яких підготовлений бакалавр з авіоніки, а також наведена номенклатура первинних посад, які він може займати:

Авіакомпанії:

– інженер відділу інженерної підтримки;

– інженер-авіонік відділу інженерної підтримки;

– інженер-авіонік відділу технічного обслуговування;

– інженер з оперативного контролю центру управління технічним обслуговуванням повітряних суден;

– інженер з підготовки виробництва служби матеріального забезпечення;

– інженер з замовлень і логістики служби матеріального забезпечення;

– інженер відділу ремонту знімного та наземного обладнання;

– інженер групи польотної інформації;

– інженер відділу планування і контролю;

– інженер з планування відділу планування та забезпечення виробництва;

– інженер з забезпечення виробництва відділу планування та забезпечення виробництва.

Аеропорти:

– інженер відділу технічного обслуговування;

– інженер відділу матеріально-технічного забезпечення;

– інженер з логістики.

Авіаційні заводи – виробники авіційної техніки та ремонтні:

– інженер-технолог;

– інженер (майстер) виробничого цеху;

– інженер заводської лабораторії;

– інженер конструкторського відділу;

– інженер відділу головного технологу;

– інженер з випробувань.

Проектні організації, конструкторські бюро:

– інженер з випробувань;

– інженер-техолог;

– інженер-конструктор;

– інженер-дослідник;

– інженер з виробництва друкованих плат;

– інженер з моделювання комплексів.

Навчальні заклади:

– інженер лабораторії;

– начальник лабораторії;

– викладач.

Основні вимоги до авіаційних фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів витекають з функціональних обов’язків, які він повинен виконувати в процесі своеї діяльності. Основними функціональними обов’язками бакалавра з авіоніки є:

- підготовка повітряного судна (ПС) та його бортового обладнання к польоту;

- технічне обслуговування (ТО) авіаційного і радіоелектронного обладнання (АіРЕО) ПС після польоту;

- технічне обслуговування АіРЕО за періодичними формами;

- ремонт АіРЕО ПС;

- аналіз технічного стану та надійності АіРЕО ПС;

- діагностування технічного стану АіРЕО ПС;

- підготовка виробництва;

- виготовлення і ремонт обладнання до ТО АіРЕО ПС;

- ТО при збереженні запасних частин і в цілому авіатехніки (АТ);

- випробування авіадвигунів та систем, які їх обслуговують;

- випробування ПС та його бортового обладнання;

- контроль працездатності функціональних систем ПС в польоті;

- оформлення експлуатаційної документації;

- проведення технічного навчання;

- складання замовлень на запасні частини та інші.