Тема 2. Психологічна реабілітація

Погляди науковців на зміст поняття «Психологічна реабілітація». Основні напрямки розвитку фахівцями психологічної реабілітації. Теоретичні та практичні проблеми створення системи психологічної реабілітації.

2.1. Погляди науковців на зміст поняття «Психологічна реабілітація».

Сучасна концепція реабілітації хворих та інвалідів бере свій початок з розробки її принципів і практичного застосування в Англії і США під час другої світової війни. Найбільш змістовне й повне визначення реабілітації прийнято на 9-й нараді міністрів охорони здоров'я і соціального забезпечення східно-європейських країн. Згідно, з яким реабілітація є системою державних, соціально медичних, професійних, педагогічних, психологічних та інших заходів, спрямованих на попередження розвитку патологічних процесів, що призводять до тимчасової або стійкої втрати працездатності, на ефективне і раннє повернення хворих та інвалідів (дітей і дорослих) в суспільство і до суспільно-корисної праці. Реабілітація являє собою складний процес, в результаті якого у постраждалого формується активне відношення до порушення його здоров'я і відновлюється позитивне сприйняття життя, сім'ї і суспільства.

Реабілітація включає профілактику, лікування, пристосування до життя і праці після хвороби, але, перш за все - особистісний підхід до хворої людини. У час сьогодення прийнято розрізняти медичну, психологічну, професійну і соціальну реабілітацію.

Психологічна реабілітація включає в себе заходи по своєчасній профілактиці і лікуванню психічних порушень, щодо формування у пацієнта свідомої і активної участі в реабілітаційному процесі.

Розглядаючи психологічну реабілітацію як функцію психотерапії та психологічної корекції, нам доводиться говорити про неї як про психологічне (психотерапевтичне) втручання.

Психотерапевтичне втручання, або психотерапевтична інтервенція - це вид (тип, форма) психотерапевтичного впливу, який характеризується певними цілями і відповідним цим цілям вибором засобів впливу, тобто методів.

Термін психотерапевтичного втручання може позначати конкретний психотерапевтичний прийом, наприклад, роз'яснення, уточнення, стимуляція, вербалізація, конфронтація, навчені, тренінг, поради та пр., а також більш загальну стратегію поведінки психотерапевта, яка тісно пов'язана з теоретичною спрямованістю (перш за все, з розумінням природи того чи іншого розладу, цілями і завданнями психотерапії).

Психологічні інтервенції характеризуються:

1) вибором засобів (методів);

2) функціями (розвиток, профілактика, лікування, реабілітація);

З) цільової орієнтацією процесу на досягнення змін;

4) теоретичною базою (теоретична психологія);

5) емпіричною перевіркою;

6) професійними діями.

Розглянемо основні характеристики реабілітаційно-психологічних інтервенцій.

Методи психологічних інтервенцій - це психологічні засоби, які вибирає фахівець. Вони можуть бути: вербальними або невербальними, орієнтованими більшою мірою або на емоційні, або на поведінкові аспекти і реалізуються у контексті взаємовідносин і взаємодій між клієнтом і психологом.

Типовими психологічними засобами є бесіда, тренування (вправи) або міжособистісні взаємини як фактор впливу. Опції психологічних інтервенцій складаються у профілактиці, лікуванні, реабілітації та розвитку.

Цілі реабілітаційно-психологічних інтервенцій відображають цільову орієнтацію на досягнення певних змін. Реабілітаційно-психологічні інтервенції можуть бути спрямовані як на більш загальні, віддалені цілі, так і на конкретні, більш близькі цілі. Однак завжди психологічні засоби впливу повинні чітко відповідати цілям впливу. Теоретична обґрунтованість реабілітаційно-психологічні інтервенцій полягає в її взаємозв'язку з певними психологічними теоріями наукової психології. Емпірична перевірка клініко-психологічних інтервенцій пов'язана, перш за все, з вивченням їх ефективності, вони повинні завжди здійснюватися професіоналами.

Психологічна інтервенція, здійснювана з метою реабілітації, є психотерапевтичної інтервенцією і відповідає терміну психотерапії.

Не потрібно змішувати психотерапію та реабілітацію. Психотерапія виправляє або коригує недуги, реабілітація допомагає адаптуватися людині у середовищі.

Психологічна корекція представляє собою спрямований психологічний вплив для повноцінного розвитку і функціонування індивіда. Термін психологічна корекція набув поширення на початку 70-х років. У цей період психологи стали активно працювати в області психотерапії, перш за все, груповій.