- •1.Визначники другого та третього порядку,їх властивості.
- •6. Розвязування системи матричним методом
- •7. Ранг матриці та способи його обчислення
- •16. Границя функції,границя послідовності.
- •17. Правила граничного преходу
- •20. Теореми про функції,неперервні на замкненій множині.
- •23. Логарифмічна похідна
- •24.Правило Лопіталя.
- •27 .Частинна похідна.
16. Границя функції,границя послідовності.
Число а називається границею послідовності , якщо для будь-якого , яке б мале воно не було, існує номер N такий, що для всіх номерів виконується нерівність .
Позначення або .
Для стислого запису означення границі використаємо квантори: — для будь-якого, будь-який; — існує, знайдеться; : = дорівнює за означенням, означає. Тоді означення границі послідовності за допомогою цих символів запишеться так:
Число b називається границею функції при , якщо для будь-якого існує число , таке що при виконується нерівність
Коротко це означення можна записати так:
17. Правила граничного преходу
Для того щоб знайти границю елементарної функції, коли аргумент прямує до значення, що належить області визначення функції, треба замість аргумента в вираз підставити граничне значення аргументу. Це правило називається правилом граничного переходу.
Запам’ятайте деякі важливі границі:
- Границя частки одиниці і х дорівнює нулю, якщо х прямує до нескінченності.
- Границя частки синуса х і х дорівнює одиниці, якщо х пярмує до нуля.
Границі функції застосовують для знаходження асимптот графіка функції:
Пряма х = А є вертикальною асимптотою, якщо границя цієї функції дорівнює нескінченності при аргументі, що прямує до А.
Пряма у = В є горизонтальною асимптотою, якщо границя цієї функції дорівнює числу В при аргументі, що прямує до нескінченності.
Пряма y = kx + b є похилою асимптотою, якщо границя відношення функції до її аргументу дорівнює числу k при аргументі, що прямує до нескінченності і якщо границя різниці функції і kx дорівнює числу b при аргументі, що прямує до нескінченності.
Функція називається неперервною в деякій точці, якщо ця функція визначена в якому-небудь околі даної точки, і якщо границя приросту функції дорівнює нулю, коли приріст аргументу прямує до нуля.
Сума скінченного числа функцій, неперервних у деякій точці, є функцією, неперервною в цій точці.
Різниця скінченного числа функцій, неперервних у деякій точці, є функцією, неперервною в цій точці.
Добуток скінченного числа функцій, неперервних в деякій точці, є функцією, неперервною в цій точці.
Відношення двох функцій, неперервних у деякій точці, є функцією, неперервною в цій точці, якщо дільник не дорівнює нулю.
18. Перша визначна границя. .Друга визначна границя
Перша особлива границя
Границі — наслідки першої особливості границі:
1. 2.
3. 4.
Зауваження. За допомогою першої особливої границі можна досліджувати невизначеності для виразів з тригонометричними функціями.
Для того щоб скористатися першою особливою границею, потрібно виконати таку заміну змінної х, щоб нова змінна прямувала до нуля, наприклад
.Друга визначна границя.
Друга особлива границя
Границі — наслідки другої особливої границі:
1. . 2. .
3. .
4. .
Зауваження: За допомогою другої особливої границі та її наслідків можна досліджувати невизначеності
.
19. Неперервність функції. Дії над неперервними функціями.
Функція називається неперервною в точці якщо
Виходячи з означення границь функції, поняття неперервності функції в точці можна зобразити так:
Звідси випливає, що для неперервності функції в точці мають виконуватися такі умови:
а) точка х = х0 належить області визначення функції тобто існує;
б) деякий окіл точки х = х0 входить до області визначення функції, наприклад
в) границя при дорівнює значенню функції в точці х = х0, тобто дорівнює .
Позначимо через приріст аргументу, а через — приріст функції (рис. 3.15).