26. Ірландія
1. S= 70,280 тис. км2, населення – понад 4,2 млн. чол. День Св. Патрика (17 березня) є національним святом. Країна омивається водами Атлантичного океану й Ірландського моря. Протока св. Георга відділяє Ірландію від Великої Британії. Ландшафт країни представляє з себе низовину з пагорбами на вапняковій основі. Низовина обрамлена прибережними скелями, найвища з яких Каррантухілл – 1040 м. Клімат під впливом Гольфстріму помірний морський. Ліси займають бл. 6% території країни. Ірландія володіє скромними запасами корисних копалин. Промислове значення мають запаси торфу (одне з перших місць в світі), природного газу (шельф), свинцево-цинкових руд (на північний захід від Дубліна одне з найбільших в світі родовищ).
За показниками народжуваності Ірландія посідає одне з перших місць в Європі. Середня тривалість життя складає понад 77 років. Етнічний склад достатньо однорідний – абсолютну більшість складають ірландці (кельти). Основною етнічною групою також вважаються англійці. Майже 300 тис. – це іммігранти з Польщі, Румунії, Латвії, Литви, Росії, Китаю, України, Пакистану, Філіппін, Нігерії. 91, 6% населення – католики.
Ірландія є парламентською республікою. Діє Конституція 1937 р. Країна поділяється на 26 графств і 5 міст-графств. Вищий законодавчий орган – парламент, що складається з палати громад (дойл) і сенату (шенад). Дойл складається з 166 депутатів, які обираються за пропорційною системою. Вибори проводяться раз в 5 років. Протягом цього ж терміну оновлюється і сенат. 11 сенаторів призначає прем’єр-міністр, 6 – найкрупніші університети країни, 43 – обираються професійними «колегіями» з числа фахівців у сфері управління, бізнесу, с/г, промисловості Вищий орган виконавчої влади – уряд, що очолюється прем’єр-міністром. Його кандидатуру пропонує палата громад, а затверджує президент. Брайан Коуен очолює тепер уряд Ірландії. Глава держави – президент, який обирається терміном на 7 років з правом одного переобрання. Його функції є переважно церемоніальними: розпуск палати громад, призначення суддів, керівництво збройними силами. Нині президентом є Мері Патрісія Макеліс.
Провідними політичними партіями є Фіанна фойл (Солдати удачі) і Фіне гел (Об’єднана Ірландія). В союзі з менш впливовими партіями (лейбористська, прогресивних демократів, Шин фейн) вони почергово формують коаліційний уряд.
У зовнішній політиці Ірландія дотримується політики нейтралітету і неучасті у військових блоках. Разом з тим у ключових питаннях міжн. відносин орієнтується на США і Велику Британію. Важливе місце у зовнішній політиці країни займає питання Північної Ірландії. Країна має армію – бл. 13 тис. осіб, витрачає на оборону менше 1% ВВП.
За високі темпи економічного розвитку Ірландія отримала назву «кельтського тигра». Доля промисловості й с/г поступово скорочуються за рахунок розширення сфери послуг. Найбільш динамічно в останнє десятиліття розвиваються фармацевтика, електроніка і сектор інформаційно-комунікативних технологій. Велику роль в цьому відіграв іноземний капітал. На його долю припадає 70% промислового експорту країни. Енергетика в основному виробляється на ТЕЦ (95%). Більше 15% електроенергії виробляється на електростанціях, які працюють на торфі. АЕС у країні немає. У с/г домінує тваринництво, зокрема м’ясо-молочне. Значна частина м’ясо-молочної продукції йде на експорт. Країна повністю забезпечує власні потреби в ячмені, вівсі, картоплі, але імпортує пшеницю. Інтенсивно розвивається рибальство. Зовнішні вантажоперевезення забезпечуються торговим флотом, а внутрішні – автомобільним транспортом. Країну щороку відвідують понад 6 млн. туристів, переважно з Великої Британії і США. Основними зовнішньоекономічними партнерами Ірландії є: Велика Британія – 20% експорту і 33,4% імпорту, США – 17% і 16%, Німеччина – 11% і 6%.
27. Республіка Ісландія займає площу 103 тис. кв. км, має населення бл. 300 тис. чол. Державним святом є День незалежності 17 червня (з 1944 р.). Острів Ісландія (льодяна країна) – другий за величиною в Європі. У своїй північній частині він сягає Північного полярного кола. На півночі острів омивається Гренландським, на сході – Норвезьким морями, на заході відділений від Гренландії Данською протокою. Являє собою плоскогір’я висотою 400 – 800 м, що круто обривається біля морських берегів. З 200 вулканів бл. 30 – діючі. Найвищий з них Хваннадальсхнукур (2119 м) є вищою точкою країни. Наслідками частих землетрусів є виходи газів, гейзери і болотні озера. Корисні копалини представлені ісландським шпатом, сіркою, сіллю, мінеральними джерелами. Для країни характерна густа мережа річок. Найбільша з них – Тьоурсау (237 км). Багато озер тектонічного, вулканічного і льодовикового походження. Найкрупніше з них – Тігнадлаватн (83,7 кв. км). 10% території вкрите льодовиками. Берегова лінія зрізана фіордами і затоками. Клімат субарктичний, морський. Грунти мінеральні, лесового типу. У морях бл. 150 видів риби, які мають промислове значення – оселедець, тріска, морський окунь, палтус, креветки.
Густота населення складає 2,3 чол. на кв. км. Середня тривалість життя 79,5 років. 95% населення проживає у містах і селищах, 40% - у Рейк’явіку (бухта, що димить). 99% населення складають ісландці – нащадки норвежців й ірландців. Ісландська мова практично не змінилася з часів заселення острова. Сучасні ісландці можуть легко читати тексти давніх саг. 87% віруючих – це євангельські лютерани, 3% - католики й протестантські общини.
Ісландія – президентська республіка. Діє Конституція 1944 р. з доповненнями і змінами 1984 і 1991 рр. Адміністративно країна поділяється на 23 райони (сісла), 200 сільських общин і 23 міста. Глава держави – президент, обирається прямим голосуванням на 4 роки. Його влада має представницький характер. Кабінет міністрів несе відповідальність перед альтингом, але міністрів призначає президент. Законодавча влада належить однопалатному парламенту, що вважається найстаршим в Європі, його називають «прадідусем парламентів». Складається з 63 депутатів.
Провідними партіями країни є Консервативна, Аграрно-ліберальний союз та Соціал-демократична партія. Судова система представлена Верховним судом з 5 суддів.
Хоч Ісландія в 1994 р. разом з Норвегією і Ліхтенштейном підписала з ЄС угоду про єдиний економічний простір і врегулювала свої торгово-економічні відносини, Рейк’явік остерігається повноправного членства в ЄС з-за риболовної політики ЄС. Вже близько 20 років в Ісландії йде дискусія щодо промислу на китів. Під тиском міжнародної спільноти у 1989 р. цей промисел був заборонений, але вже у середині 1990-х рр. відновлений в обмежених масштабах. Рибалки виступають за його відродження, а представники туристичних організацій проти. Крім членства в НАТО (з 1949 р.) і тісної співпраці з ЄС, Ісландія вважає пріоритетними стосунки з країнами – членами Північної Ради і США, зокрема в питаннях оборони. Неподалік від Рейк’явіка розміщена база американських ВПС. У 1985 р. альтинг оголосив Ісландію «без’ядерною зоною». Починаючи з 1952 р. Ісландія постійно розширювала свою риболовну зону (з 3 миль до 200 у 1975 р.). Це викликало серйозні протести Великої Британії, а останнє розширення спровокувало «тріскову війну». Протиріччя залишаються й нині. Згідно з Конвенцією морського права 1994 р. виникла нова проблема – делімітація шельфу. І тут знову зіштовхнулися інтереси Ісландії і Великої Британії, а до того ще й Ірландії. ЄС вимагає від Ісландії відрахування до своїх фондів 127 – 155 млн. євро за доступ її рибної продукції на розширені ринки Союзу. За виключенням декількох суден Служби берегової охорони країна не має власних збройних сил. Однак в амер.й базі – аеропорту Кефлавік – розміщено 2 тис. американських військових і ісландських вільних найманців.
Ісландія – країна монокультурної економіки. Все її господарство базується на ловлі риби і наступній її переробці. Ці дві галузі дають майже третину ВВП. Квоти на вилов риби розподіляються через аукціони без втручання держави. Продуктивність 1 рибалки складає більше 200 тон в рік, тоді як у Норвегії – 60 т, а в ЄС – 30 т. За обсягом вилову риби країна займає 6 – 7 місце в Європі. Виловлюється головним чином оселедець і тріска. Ще однією основою національного багатства є гідроенергія. За споживанням на душу населення електроенергії Ісландія займає 3 місце в світі. На ГЕС виробляється 16,7%, геотермальної – 55,4%, теплової – 28%. Більш ¾ будинків опалюються геотермальними водами. Спроби диверсифікації промисловості проявляються у будівництві алюмінієвих заводів і заводів з виробництва мінеральних добрив. Є багато дрібних судноверф і судноремонтних заводів.
С/г орієнтується на м’ясошерстяне вівчарство і молочне тваринництво. С/г землі використовуються в основному під луки і пасовища. Вирощують кормові трави і картоплю. Поширеним є парникове господарство (на півдні з використанням термальних джерел). Країна забезпечує себе м’ясом, свіжими овочами і молочними продуктами. Провідні види транспорту – автомобільний і морський. Залізниць немає. Торговий флот складається з 40 суден.
Внутрішня політика орієнтувалася на побудову «держави загального добробуту». Вона зазнала повного краху під час економічної кризи 2008 – 2009 рр., коли країна опинилася на грані дефолту. Зовнішня торгівля має пасивний баланс, що призвело до значної зовнішньої заборгованості країни. Головні партнери по експорту – країни ЄС – 65%, США – 13%, Японія – 5%; по імпорту – ЄС – 56%, США – 11%, Норвегія – 9%.
№30. КНДР
КНДР займас площу 122,8 тис. кв. км i мае населення бл. 23 млн, осiб. Державними святами є День сонця (15 квiтня) — день народження Кiм iр Сена — та 16 березня — день народження Кiм Чен Іра. За дуже приблизними даними у КНДР протягом 1995 — 1997 рр. померло з голоду бл. 2 млн. осiб. Тривалiсть жиггя з початку 1990-х рр. скоротилася з 72 до 58-60 рр. Мiське населення складас 40%. Приблизно 1 млн. мiщан партiя направила до сiл. Пенсiйний вiк залишаеться попереднiм 55 i 60 рр. Найбiльш чисельною нацiональною меншиною є китайцi — б тис., якi займаються органiзацiею роздрiбноi торгiвлi товарами з КНР.
У країні поширенi такi конфесii як буддизм, християнство i чандоге — релiгiя небесного шляху. Держава вважаеться соцiалiстпчною, реальна влада зосереджена у вiйськових. Вищим органом влади є Державний комiтет оборони на чолi з Кiм Чен iром. дiс Конституцiя 1972 р. з доповненнями 1992 i 1998 рр. Останнiми уведена глава Оборона краiни», скасовано посади президента, Постiйна рада Верховного народного зiбрання, встановлений Державний комiтет оборони, вiдновлена Президiя Верховного народного зiбрання i Кабiнет мiнiстрiв.
Країна подiляеться на 9 провiнцiй i З мiста центрального пiдпорядкування — Пхеньян, Кесон, Нампхо. Законодава влада належить Верховному народному зiбранню, виконавча — Кабiнету мiнiстрiв. Глава держави — за Конституцiсю Голова Президii ВНЗ, реально — Голова Державного комiтету оборони Кiм Чен iр. Згiдно з Конституцiсю, Кiм iр Сен — «генiй iдей, теорii i практики керiвництва, всеперемагаючий, сталевий полководець, великий революцiонер, вiчний президент Пiвнiчноi Коре’i>, а Кiм Чен iр — «великий полководець, улюблений керiвник корейського народу». У Конституцii закрiплений курс на будiвнпцтво могутньо державш. Керiвна роль належить Трудовiй партii Коре, яка налiчуе 2,5 млн. членiв. З iнших партiй дiють СДП i релiгiйна партiя Чондоге-Чхонудан партiя молодих друзiв. ТИК проводить полiтику чучхеiзацii. Збройнi сили крани налiчують 12 млн. осiб. На й озброеннi перебувас 200 ракет «Нодон». Мае великий флот пiдлодок.
Зовнiшня полiтика КНдР пiсля 1990 р. розвивалася хвилеподiбно. 1991 р. пiд впливом встановлення вiдi-Iосин мiж РК i колишнiми соцiалiстичними кранами був пiдписаний мiжурядовий договiр мiж КНдР i РК. Наступного року була схвалена декларацiя про без’ядерний статус Корейського пiвострова. Перевага у звичайних озброеннях залишалася за КНДР, але РК вiдмовИлися вiд розмiщення в себе ядерно збро США. Наступнi роки пройшли в рамках доктрини перехресного визнання. Однак США i Японiя вiдмовилися визнати КНДР. Японiя вiдмоВилася, бо КНдР вимагала матерiальноi компенсацi вiд не за другу свiтову вiйну. США не визнали, бо КНдР не бажала укласти мирний договiр з РК. Крiм цього, каменем спотикання у вiдносинах мiж КНдР i США став реактор у м. Ионбанi — об’скт военного профiлю. США вимагали уведення санкцiй проти КНдР, але КНР заблокувала цю пропозицiю. 8 липня 1994 р. помер Кiм ‘р Сен i вiдносини КНДР з США почали розвиватися бiльш динамiчно. 1998 р. КНДР запустила супутник i продовжила розробку ядерних технологiй. В тому ж роцi були проведенi пробнi запуски ракет, одна з яких, запущена в бiк Японй, перелетiла й територiю i впала в океан. Це ускладнило вiдносини навiть з РФ. 2000 р. КНДР i США досягли домовленостi про спiльну боротьбу з тероризмом. Прокотилася хвиля визнання КНДР — крану визнали Австралiя, Фiлiппiни, Бельгiя, Канада, Iспанiя, Нiмеччина, Туреччина i т.д. Того ж року Кiм Чен ‘р двiчi вiдвiдав Москву. Але згодом США зарахували КНдР до вiсi зла. КНдР пiдтвердила, що веде розробку ядерно збро. Як наслiдок, корпорацiя КЕДО, яка з 1994 р. постачала до КНдР малут взамiн за вiдмову вiд розробки ядерно збро, 2002 р. припинила поставки. Припинене будо будiвництво США i РК двох реакторiв, що виключали х використання для розробки ядерно збро. У вiдповiдь Пхеньян заявив про продовження свос ядерно програми i про вiдновлення роботи реактора в Ионбонi. У травнi 2003 р. КНдР вийшла з договору про без’ядерний статус Корейського пiвострова. У тому ж роцi було заявлено, що КНДР вже мае ядерну зброю. є пiдозри, що саме КНДР передала технологiю виготовлення ядерно збро Пакистану. Якщо говорити про сусiдiв, то КНР зацiкавлена у об’сднаннi пiвострова, Японiя — нi.
ВВП на душу населения складас 400 дол. на душу. Обсяг ВВП у 15 разiв менший, нiж у РК. Всi економiчнi покалники iстотно впали порiвняно з 1990 р. — виробництво електроенергi з 35 до 13 млрд. квтгод., сталi з 4,2 до 1,5 млн. т., цементу з 7,6 до 4 млн. т., видобуток вугiлля з 50 до 15 млн. т. Вiйськовi витрати складають до 25% бюджету. Регулярне постачання енергi i тепла характерне лише для Пхеньяна. У 2002 р. вiдбулося пiдвищення зарплати у 20 разiв, дозволена обмежена конвертацiя воин на долар. Наслiдком цього стала iнфляцiя — цiни на товари зросли у 50 разiв, зростання безробiтгя до 1 млн. Крана вiдчувас гострий брак продуктiв. При валовому зборi зернових 4 млн. (рис — 1,8 млн.) КНдР вимагас надання гуманiтарно допомоги розмiром у 1 млн. т. Виходом з тако ситуацiя мала б бути хкартопляна революцiя» - розширення посiвних площ пiд картоплею, але бажаного ефекту нона не дала. 90% перевезень здiйснюсться залiзницею. Розванта?кення в портах вiдбувасться вручну. Авiасполучення з’сднус Пхеньян лише з Пекiном, Владивостоком i Хабаровськом. Середня заробiтня плата у КНДР 10 доларiв в мiсяць. Щоденна норма видачi рису — 400 гр. Зовнiшнiй борг крани перевищус 25 млрд. дол.. для КНдР характерний брак нафти, коксiвного вугiлля, марганцево, хромовоi руд, гiпсу, сiрки. На експорт скеровуютьбя магнезитнi вогнетриви, цемент, текстиль. Найбiльш розвиненим є захiд КНдР i Мусанська округа на березi Японського моря, де знаходиться родовище залiзно руди. Збiр декiлькох врожаiв на Корейському пiвостровi досягасться мiжрядним способом. Паралельно висiвають зерновi з бобовими або овочами. Пiсля збору зернових висiваються iншi культури. Органiчних добрив бракус, тому як добриво використовують листя, морськi водоростi. У Пiвнiчнiй Коре основна с/г культура рис. для вирощування рису традицiйно використовували три способи зрошеНня: 1) збереження атмосферно вологи за допомогою земляних валiщ 2) гравiтацiйне эрошення з рiчок З) використання насОСIВ, робочо худоби подача води також може здiйснюватися за допомогою триноги й важеля з черпаком. друге мiсце за площею посiвних площ займас кукурудза (26% зернових). 12% посiвних площ у Пiвнiчнiй Кореi вiдводиться пiд сою. Значними є посiвнi площi пiд ячменем, меншоми пiд пшеницю, овес. Широко культивусться вирощування просяних (чумоза — iталiйське просо, гаолян — манжурське просо) й бобових. З технiчних вирощують бавовник. Вiддавна вирощують женьшень. З нього воготовляють цукерки, печиво, зубну пасту, кремо, одеколон. Великими є валовi збори яблук i груш.
Тваринництво переважно стiйлове, оскiльки бракус пасовйщ. Корейськi конi низькi, але дуже вотривалi. 60% поголiв’я худоби це свонi. 90% ВРХ використовусться як робоча сила, Традицiйними галузями є розведення шовкопряда i бджiльноцтво.
Товари в країні в основному з КНР. Останнiм часом дозволено вiдкривато кафе i ресторани. Основномо торговомо партнерами є Республiка Корея, Кi-ГР i Японiя. У країні панує тотальной контроль. Забезпечують його iнстотут кругово поруки та нроднi групо — iнмiнбан, Лоше за його згодо можна змiноти мiсце проживання.
№31. Республіка Корея
Республiка Корея займас площу 99,2 тис. кв. км i мас населення 49 млн. державном святом краiно є день визволення — 15 Серпня. Густота населения в рка’Ёнi складас 476 на кв. км. Чоловiкiв трохо бiльше нiж жiнок. Мiське населення складас 79%. Середня тровалiсть жоття —76 рр. 51% населения сповiдус буддозм, 34% - протестантизм, 11% - католоцтво, 2% - конфуцiанство. дiе констотуцiя 1948 р. Крана подiлясться на 9 провiнцiй i 7 мiст. Подiльший адмiнiстратовной подiл включас 72 сi — крупнох мiст, 89 кун — повiтiв, 69 ку — мiськох районiв у межах крупнох мiст. РК є презодентською республiкою. Парламент — однопалатнi законодавчi зборо, що складаються з 273 депутатiв i обораються на 4 роко. 1і6 парламенту оборасться за пропорцiйною состемою, 5і6 — за мажоротарною. Парламент схвалюс бюджет, оголошус вiйну, дас дозвiл на розмiщення вiйськ. Останнi парламентськi воборо вiдбулося 8 березня 2008 р. Перемогу отромала Партiя Велоко’Ё краiно — 37,4% (153 м.) Ця партiя тромас курс на жорстку позоцiю щодо КНдР. Перед цом правляча демократочна партiя Нового тосячолiггя отромала 25,1% голосiв i мас 81 мандат у парламентi. Президент оборасться раз на 5 рр. Одна особа може буто обрана лоше раз. Президент прозначас прем’ср-мiнiстра, є головнокомандувачем. Воконавчi функцi здiйснюс через державну раду, що ном прозначастгся. Останнi презодентськi воборо вiдбулося 2007 р. Президентом був обраной Лi Мiн Пак (Бак), що заручовся пiдтромкою 48,7%. Прем’срмiнiстром прозначеной Хан Сон Су. Тепер цю посаду займас Кiм Хван Сiк.
АСЕАН+3 (РК, КНР, Японiя).
Пiсля завершення вiйно РК вiдносолася до найбiднiшох країн свiту. ВВП на душу населения навiть у 1962 р. складав 62 доларо (менше, нiж в Гаiтi чи Ефiопi). Основной ресурсной потенцiал був зосередженой на Пiвночi. У цiй сотуацi велоку роль вiдiграла пiдтромка США. У 1960-тi рр. РК отромала замовлення вiд США на забезпечення армii у В’стнамi. 300 тис. корейськох воякiв воювало у В’стнамi. Значну допомогу надала корейська дiаспора в Японi. Президент Лi Сон Ман започаткував полiтоку кредотування перспектовнох пiдприсмств, iнiцiював створення спiльнох пiдпросмств з захiдномо корпорацiямо, запровадження ноу-хау. Спрояло економiчному вiдродженню конфуцiанська ментальнiсть населення та мiзерна зарплата. Робочой тождень тровав до 70 год. Наступной крок у економiчноу довi Кореi був здiйсненой за президенства Пак Чжен Хi (1961 1979). Тодi була запозичена японська модель эростання, наданий прiоритет виробництву електронiки, хiмiчнiй промисловостi, машинобудуванню, виробництву авто, суднобудуванню. Пiд наглядом президента йшло створення чеболiв — великих пiдприсмств, яким держава надавала фiнансову допомогу. Вони отримали величезнi кредити i пiльги. Диктатор вимагав вiд корпорацiй перейти на виробництво, яке вiн вважав прiоритетним. Так, «деу» вiн змушував перейти на випуск кораблiв та нафтоплатформ. Те ж саме у серединi 1970-х рр. рекомендав ((Хюйдей». Чеболи об’сднували значне число компанiй (Деу — 125). Iх виробничий спектр був надэвичайно широким. Сприяло економiчному розвитку i вiдмова вiд гонки озбросння, дякуючи американськiй ядернiй парасольцi та вiйськовому контингенту. У тi роки РК практично не мала конкурентiв, за винятком Японii. Нинi РК будус 32% плавзасобiв у свiтi. Чеболи вiдраховувалы грошi у благодiйнi фонди, заснованi диктаторами. Пiд час кризь 1998 р. збанкрутували 5 з ЗО найбiльших чеболiв. Шоком для корейцiв стало банкрутство у 1999 р. «Деу». Тому на початку 2000-х рр. вiдбулася децентралiзацiя чеболiв. Але деякi чеболи лише змiцнилися, наприклад Самсунг». На свiтовому ринку вiн навiть потiснив <Сонi». Виходу з кризи сприяв кредит МВФ на суму 19,5 млрд. дол. та пожертни населення.
ВВП на душу населения бл. 18 тыс, дол., сумарне — 999, 3 млрд. дол. Видобуток корисних копалин скорочусться. Видобуток вугiлля складас бл. 5 млн. т. (у 1985 р. — 24,5), залiзноi руди 180 тыс. (у 1985 р. 665). Подiбна тенденцiя характерна й щодо видобутку графiту. Важливоiю галуззю є металургiя. У 2010 р. у краiнi було виплавлено 58,5 млн. т. сталi i за цим показником нона зайняла б мiсце в свiтi. Щороку в краiнi виробляеться понад З млн. авто. Чеболi забезпечують 57% експорут краiни. ПОСКО займас провiднi позицii в металургii, Хенде — авто- i суднобудуваннi, Самсунг, ЛЖ — в електронiцi та виробництвi iнформацiйних систем.
Середнiй розмiр фермерського господАРСтва 1,3 га. Провiдною культурою залишасться рис — 5,5 млн. т. щороку. Традицiйно Пiвдень є значним продуцентом фруктiв — цитрусовi — 644 тыс., яблука — 400 тыс., виноград — 450 тис. Основу поголiв’я складають свинi — 8,7 млн. Поголiв’я ВРХ нараховус 1,4 млн. голiв. у краiнi 102,4 млн. голiв птицi.
Транспортна система сучасна. Країна мае авiазв’язок з 70 Країнами свiту. Комп’ютерний ринок краiни поступаеться лише США, Японii i ФРН. Про розвиток iнфраструктури свiтчить проведення РК Олiмпiйських iгор 1988 р. та чемпiонату свiту по футболу 2002 р. Основными торговыми партнерами є США (20,7% експорт i 14,6% iмпорт), Японiя (11 i 18,9), КНР (12,1 i 9,4).