Політичні партії та громадські рухи.

План.

1. Походження і сутність політичних партій.

2. Функції політичних партій.

3. Класифікація політичних партій.

4. Партійні системи.

5. Громадсько – політичні організації та рухи.

6. Молодіжний рух.

1. Походження і сутність політичних партій.

Політичні партії та громадські об'єднання займають важливе місце в політичній системі сучасного суспільства. Вони активно впливають на діяльність органів державної влади, економіку, соціальні процеси, міждержавні відносини.

Право на об'єднання громадян у політичні партії та громадські організації закріплені в Конституції України.

Термін „партія” походить від латині „partio” – ділю, розділяю; у перекладі означає „частину якоїсь великої спільноти”.

Політична партія – це найбільш активна частина суспільства, члени якої об'єднуються з метою вибороти владу в державі та утримати її.

Перші згадки про політичні партії зустрічалися ще у Арістотеля (групи панівного класу протиборствували між собою, трудящі маси боролися проти них).

XII-XV ст. між собою ворогували гвельфи (прихильники світської влади Папи Римського) та гібеліни (прибічники сильної королівської влади). В цілому партії того періоду були тимчасовими та малочисельними.

Прототипи сучасних політичних партій з'явились у період ранніх буржуазних революцій.

Політичні партії у сучасному розумінні остаточно сформувалися лише в середині XIX ст. в результаті розширення виборчих прав і розвитку робітничого руху. У сучасному світі налічується понад 800 партій, членів партії – 100 млн.

Перші наукові уявлення про партії пов'язані з політичними діячами – Ш. Монтеск'є, Ж. Ж. Руссо, Джордж Вашингтон, Е. Берк. В XX ст. велику увагу проблемам політичних партій приділяли М. Вебер, В. Паретто, Г. Моска, Р. Міхельс.

Чинники, які викликають утворення політичних партій:

• Наявність у певних соціальних груп специфічних інтересів, реалізація яких вимагає утворення партії;

• Різні погляди щодо політичного устрою суспільства та інших політичних питань;

• Незадоволення частини суспільства своїм становищем та наявність потреби діяти, щоб змінити його;

• Наявність міжнаціональних конфліктів та міжконфесійних протиріч, коли партії формуються насамперед навколо національних та релігійних ідей.

Виникнення партії не є випадковим явищем, їхня поява зумовлена об'єктивними потребами розвитку суспільства; вони є центром кристалізації політичних інтересів; засобом контролю діяльності уряду; розвитку демократії формування громадської думки.

Способи виникнення політичних партій:

Вебер в історії становлення партії вирізняв три етапи:

1. Аристократичного групування;

2. Політичного клубу;

3. Масової партії:

• Партії виростали з депутатських клубів і фракцій у парламенті;

• Політичні партії утворюються внаслідок об'єднання гуртків і груп одного спрямування, які виникли в різних місцях країни;

• Через розкол однієї партії чи об'єднання двох і більше партій в одну;

• В надрах масових рухів;

• Під впливом міжнародної партійної системи;

• Як своєрідне відродження партій, які існували раніше;

• Як наслідок діяльності лідерів, які організовували партії „під себе”;

• 3 ініціативи профспілок (лейбористська партія у Великобританії);

Утворення партій і громадсько-політичних рухів відбувається на

установчих з'їздах або конференціях, реєструються державними органами.

Уявлення про ту чи іншу партію дають:

• Мета партії – завоювання і здійснення влади;

• Характер організації партії;

• Зміст ідеології партії;

• Діяльність партії щодо забезпечення соціальної підтримки збоку населення;

• Певні методи і засоби діяльності.

Структура партії:

• Лідери партії;

• Партійний апарат;

• Ідеологи партії;

• Рядові члени.

Істотну роль у визначенні політичного впливу партії відіграє партійний електорат – виборці, які голосують за партію, симпатики, меценати. Свої програмні цілі політичні партії проводять у життя через:

• Ідейно-політичну

• Організаційну

• Пропагандистську

• Державну діяльність, виробляючи стратегію і тактику своєї поведінки на різних історичних етапах розвитку і за різних політичних умов.