politologija_2

УДК 32.001(0758) ББК 66.0я7

Г 67

Рецензенти:

Денисенко В. М., доктор політичних наук, професор; Гелей С. Д., доктор історичних наук, професор; Наумкіна С. М., доктор політичних наук, професор

Рекомендувало Міністерство освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

(Лист № 1/11-11911 від 23.12.2012 р.)

Горбач Олександр

Г 67 Політологія : навч. посібник. – 2-ге вид., доп. та перероб. / Олександр Горбач, Руслан Демчишак. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2013. – 260 с.

ISBN 978-617-607-429-8

Зібрано основний навчально-методичний матеріал з дисципліни “Політологія”, який вміщує повний курс лекцій, методичні вказівки з виконання контрольної роботи студентів заочної форми навчання, комплексної контрольної роботи, перелік навчальних та контрольних тестів, тематику з науково-дослідної роботи студентів.

Для викладачів, студентів вищих навчальних закладів та широкого кола читачів.

УДК 32.001(0758) ББК 66.0я7

ВСТУП

Політологія для сучасного українського громадянина є наукою порівняно молодою і малодослідженою, хоча у наукових колах світу ця дисципліна є давньою та має глибокі історичні корені. Проблема української політології в тому, що довгий час її межі були окреслені марксистсько-ленінським вченням та чітко визначені програмою Комуністичної партії. Перебування України під пильним оком цензури радянської влади спотворило розуміння основних положень політології. Радянський період в історії України викривив національну свідомість та самосвідомість народу, саме тому сьогодні актуально переосмислити та глибоко вивчити політологію, її засади, принципи, концепції тощо.

Поступ українського народу до демократії, загальнонаціональне зацікавлення внутрішньою та зовнішньою політикою, загальносуспільне залучення до політичних процесів посилюють та актуалізують роль і значення навчальної дисципліни “Політологія”.

Серед інших суспільних наук політична наука є чи не найвизначальнішою, оскільки вона формує політичну свідомість, розуміння політичних процесів, державної внутрішньополітичної та зовнішньополітичної стратегії, стверджує демократичні процеси у суспільстві та націлена на економічне зростання та процвітання, сприяє розширенню світових зв’язків у всіх сферах та засвідчує необхідність широкого відкритого діалогу усіх суспільно-політичних інституцій сучасного суспільства. Політологічні знання підвищують рівень політичної культури, перетворюють громадян на активних учасників політичного процесу, свідомих прихильників демократії.

Студент, отримуючи фахові знання, зобов’язаний чітко усвідомити завдання, які ставить держава. Становлення української державності демонструє, що на формування держави мають неабиякий вплив різні чинники: економічні, правові, політичні, духовні. Цей перелік доповнюють зовнішньополітичні, релігійні,

національні чинники. Україна потребує висококваліфікованих спеціалістів з розумінням суті національної ідеї, державних стратегій, доктрин.

Посібник побудований на основі концепції гуманітарної освіти в Україні і відповідає програмі курсу з політології для вищих навчальних закладів. Курс лекцій органічно синтезує тематику дисципліни, концентруючи більшу увагу на проблемах, висвітлення яких авторам видалося особливо актуальним на сучасному етапі розвитку політичного процесу. Наприкінці кожної теми автори пропонують цілісну методичну розробку, що складається з плану семінарського заняття, списку рекомендованої літератури, тематики рефератів та доповідей. Навчальнометодичний комплекс дисципліни містить повне методичнопрактичне забезпечення курсу, що спростить навчальний процес, закріпить здобуті знання, сформує уміння і навички студентів.

Навчальний посібник розрахований на студентів вищих навчальних закладів усіх форм навчання. Основна мета посібника полягає у розвитку творчого мислення студентів, їх вміння аналізувати і пояснювати суть політичних явищ і процесів. Використання посібника у навчальному процесі буде доцільним і для викладачів. Посібник також розрахований на широке коло читачів.

КУРС

ЛЕКЦІЙ

Політика виникла дуже давно – у період утворення перших міст-держав – “полісів”. Із виникненням перших держав та інших соціальних систем виникла необхідність управління групами людей. Тоді з’явилися і перші особи-лідери. Від давньогрецького мислителя Аристотеля сенс політики збагачувався новими положеннями, теоріями, концепціями і на сьогодні вона сформувалася як окрема сфера діяльності, як мистецтво державного управління, як ціла система регулювання суспільного життя, як сукупність нормативних владних приписів тощо.

ПОЛІТИКА – це складне соціальне явище, що виникає у суспільній діяльності із завоювання, використання та реалізації влади в інтересах соціальних груп, інститутів політичної системи чи окремої особи.

Політологія як навчальна дисципліна досліджує історію політичних учень, тенденції розвитку політичних процесів, зовнішньополітичні відносини, політичну активність, політичні системи, сутність влади, етнополітику, національну політику, геополітику, глобальні проблеми людства. Крім того, вивчає сутність, роль громадян та особистості у політичному процесі і політичному житті, політичні теорії, проблематику, суб’єктивність та об’єктивність політичних процесів.

ПОЛІТОЛОГІЯ – це наука про політику, її закономірності, тенденції розвитку, взаємодію політичних систем та окремих інститутів.

Як навчальна дисципліна, політологія має чітку структуру, визначене розуміння об’єкта та предмета, методи дослідження, закономірності, категорії, принципи, зміст. Об’єкт політології – політична сфера, політичне життя, політичні проблеми, події, прогнози, технології політичних процесів. Предмет навчальної дисципліни – закономірності становлення, функціонування, зміни політичної влади. Змістом є політичні ідеї, політична практика, система, процеси, суб’єкти, міжнародна політика, політичні рішення, політичне прогнозування. Серед усієї різноманітності методів дослідження у політології застосовують: діалектико-

матеріалістичний, нормативно-ціннісний, структурно-функціо- нальний, біхевіористський, конкретно-історичний, культурологічний, інституційний, субстанціональний, системний, порівняльний, соціологічний, загальнонауковий. Закономірності політології виявляються у виникненні, функціонуванні і розвитку інтересів та концепцій; у становленні, функціонуванні і зміні політичної влади, системи, режиму. Категоріями, притаманними політологічній науці, є безпосередньо політика, політичні інтереси, політичні цінності, політична влада, політичний режим, державний лад, політична система, політична організація, суб’єкт політики, політичні відносини, політична культура. Політологія основується на принципах пріоритету загальнолюдських цінностей, урахування політичних реалій та даних інших наук [70,

с. 12–13].

Як будь-яка наука, політологія виконує певні функції, певну роль у суспільному житті. Політологи по-різному бачать систему цих функцій, але переважно чітко виділяють такі з них: пізнавальну, прогностичну, прикладну, методологічну, аксіологічну, регулятивну, світоглядну, аналітичну та інші.

Теоретико-пізнавальна функція полягає у можливості розкриття тенденцій та динаміки розвитку політичних процесів, їх реальної оцінки. Методологічна функція полягає у створенні системи, методики вивчення закономірностей, теорій, співвідно-

шень політичної науки. Аксіологічна або оцінювальна функція

полягає в оцінюванні як політики загалом, так і окремих політичних ситуацій, подій, поведінки. Прогностична функція полягає у створенні можливих моделей, варіантів перебігу окремих політичних процесів, що дають можливість спрогнозувати подальший політичний розвиток. Прикладна функція реалізується у практичній діяльності через можливість розв’язання конкретних політичних завдань. Світоглядна функція реалізується через сприйняття та формування правильної оцінки щодо політичних, загальнолюдських і особистісних інтересів. Регулятивна функція полягає у встановленні певних правил та норм, які допомагають функціонувати політичному процесу.