Міністерство освіти і науки України

Національний університет "Львівська політехніка"

Кафедра політології ІГСН

Політологія

Плани і методичні рекомендації

для самостійної підготовки студентів

для студентів усіх спеціальностей

денної та заочної форм навчання

Національного університету "Львівська політехніка"

Тема 1. ПОЛІТИКА І НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ

У результаті вивчення теми студент повинен знати:

• основні підходи до визначення предмету політології;

• етапи розвитку політології як науки, її роль у житті суспільства;

• систему категорій політології;

• методи і функції політології як науки;

• місце політології в системі гуманітарних дисциплін;

• сутність і основні визначення політики; роль політики в суспільстві;

• аспекти політики;

• поняття “суб’єкт” та об’єкт “політики”;

• типологію суб’єктів політики та форми їх взаємодії.

У результаті засвоєння теми студент повинен вміти:

• характеризувати об’єкт і предмет політології;

• виділяти основні етапи розвитку політології як науки, її методи і функції;

• визначати місце політології в системі гуманітарних наук;

• порівнювати теоретичні підходи до визначення політики;

• визначати роль політики в житті суспільства;

• розмежовувати поняття “суб’єкт” та “об’єкт” політики;

• характеризувати типологію суб’єктів політики;

• з’ясовувати основні форми взаємодії суб’єктів політики.

План

1. Політологія як система знань про політику.

1.1. Предмет, методи та функції політології.

1.2. Структура політичної науки.

2. Політика як суспільне явище.

2.1. Зміст і структура політичної сфери суспільства. Походження політики.

2.2. Теоретичні підходи до визначення політики.

3. Суб’єкти політики.

3.1. Поняття “суб’єкт” та “об’єкт” політики. Класифікація суб’єктів політики.

3.2. Форми взаємодії суб’єктів політики.

Методичні рекомендації

Під час вивчення першого питання слід усвідомити, що кожна наука має свій предмет пізнання або предмет вивчення. Предметом вивчення політології є політична система суспільства як інтегроване поняття, що містить такі важливі складові, а саме: держава, державний устрій, влада, владні відносини, політичні партії та громадсько-політичні організації й рухи, політична діяльність, політична свідомість, політична культура, ідеологія та ін., а об’єктом її дослідження є політична сфера, яку вивчають і аналізують у поєднанні з особливостями її функціонування, розвитку та зв’язками з іншими сферами суспільства (економічною, соціальною, духовною та ін.). Насамперед, політична наука зосереджує свою увагу на дослідженні держави, влади та владних відносин, які розглядає як соціальні феномени й інститути політичної організації суспільства, котрі своєю основною метою мають реалізацію загального інтересу. Необхідно з’ясувати і розкрити зміст загальнонаукових, емпіричних і логічних методів політології, охарактеризувати її функції – описову, пояснювальну, прогностичну, інструментальну, нормативно-орієнтуючу; дати характеристику основним категоріям політології.

Особливу увагу слід приділити сутності різноманітних підходів до розуміння та визначення політичної науки, її сутності та структури, ролі в сучасному суспільстві. Варто наголосити на етапах становлення політології як науки, виділити основні сфери політологічних досліджень, показати її зв’язок із суміжними гуманітарними науками. Необхідно з’ясувати сутність та специфіку складових політичної науки: історії політичних вчень, теорії політики, політичної філософії, вчення про політичні інститути та процеси, теорії міжнародної політики, політичної соціології, політичної антропології тощо [1, 12-57; 2, c. 11-72; 3, с. 12-37; 4, c. 7-15; 5, c. 37-204; 6, c. 11-40; 7, с. 8-33].

Під час розгляду другого питання необхідно з’ясувати місце і роль політики в системі суспільних відносин, розглянути її регулятивну функцію (через взаємодію між виробничою, соціальною, духовною, політичною та родинною сферами життя). Важливо висвітлити трансформацію основних уявлень про політику від античних часів до сьогодення, а також виокремити і розкрити зміст теоретичних підходів до розуміння політики: директивного, функціонального, комунікативного, плюралістичного тощо. При визначенні терміну “політика”, потрібно вказати на багатоаспектність його трактуванні через виділення нормативного, інституційного, процесуального аспектів. Сформоване і цілісне уявлення про сферу політики дасть можливість довести її значення для сучасного процесу державотворення в Україні [1, с. 7-12; 2, c. 5-10; 3, с. 17-20; 4, c. 15-29; 6, c. 40-45; 7, с. 150-155, 158-169].

Вивчення третього питання варто розпочати із з’ясування змісту понять “суб’єкт” і “об’єкт” політики і, на цій основі, дати визначення суб’єкта політики. Важливо усвідомити різні рівні політичної суб’єктивності індивіда – від пересічного пасивного громадянина до політичного лідера, а також визначити фактори, які впливають на політичну активність особи. Окремо слід зупинитися на класифікації суб’єктів політики, виділити й охарактеризувати індивідуальні та групові суб’єкти політики (первинні, вторинні і базові). Розгляду потребує і поняття “приховані суб’єкти політики”: кліки, родинно-земляцькі угруповання, мафіозні утворення тощо. З огляду на актуальність теми доцільно проаналізувати особливості діяльності та структуру суб’єктів політики в Україні. Іншим важливим моментом є визначення і розкриття змісту основних форм взаємодії учасників політичного процесу: конфлікту і консолідації. Варто не лише виділити причини соціальних і політичних конфліктів, а й засвоїти їхні функції (сигнальну, інформаційну, диференціювальну, інтегрувальну, динамічну), типи (конфлікт інтересів, ціннісні конфлікти, конфлікти ідентифікації) та технологію розв’язання. Консолідацію суспільства необхідно розглядати через поняття консенсусу як важливої умови політичної стабільності [2, c. 257-276; 3, с. 202-224; 4, c. 103-123; 5, c. 459-478; 6, c. 83-86, с. 180-181, 193-198; 7, с.155-158, 209-220].

Питання і завдання для самоконтролю

1. Розкрийте поняття “предмет політології”.

2. Охарактеризуйте методи політології.

3. Розкрийте зміст основних функцій політології.

4. Розкрийте зміст і порівняйте основні теоретичні підходи до визначення змісту політики: директивний, комунікативний, функціональний.

5. Порівняйте основні форми взаємодії суб’єктів політики: конфлікт і консенсус.

6. Назвіть приклади первинних, вторинних і безпосередніх суб’єктів політики. Які функції вони виконують у політичному житті?

Тести

1. Об’єктом політології є вивчення політичного життя суспільства:

а) так; б) ні.

2. Наведіть приклади категорій політології запропонованих видів:

а) базових __; б) таких, що відображають історичні особливості політичних вчень __; в) таких, що стосуються окремих напрямів чи дисциплін політичної науки __.

3. Виділіть загальнонаукові методи політології:

а) порівняльний; б) історичний; в) аналіз і синтез; г) опитування; ґ) аналіз статистичних даних; д) системний; є) структурно-функціональний; ж) бігейвіористський.

4. Інструментальна функція політології дає відповідь на запитання: що треба зробити, які прийняти рішення, як їх впроваджувати в життя, щоб досягнути бажаного результату політичної діяльності:

а) так; б) ні.

5. Яка із названих дефініцій найбільш точно відтворює поняття “політика”:

а) політика – це постійне змагання одних за панування над іншими і мистецтво володарювання; б) політика – це розподіл обов’язків і повноважень у цілісному суспільному організмі за умови їх узгодження; в) політика – це специфічний засіб взаємодії, за допомогою якого з’ясовується мета спільноти, загальні інтереси суб’єктів взаємодії, розробляються спільні і обов’язкові правила поведінки; г) політика – це суспільна діяльність, що передбачає суперництво і співробітництво при здобутті і здійсненні влади.

6. Зазначте базові суб’єкти політики:

а) нації; б) класи; в) політичні лідери; г) політичні партії; ґ) етнічні та релігійні групи; д) владні структури.

7. Типами політичних конфліктів є:

а) конфлікт інтересів; б) ціннісний конфлікт; в) конфлікт ідентифікації; г) міжнародний конфлікт.

Список рекомендованої літератури

1. Гелей С. Д. Політологія: Навч. посіб. – 7-ме вид, перероб і доп. / С. Д. Гелей, С. М. Рутар. – К.: Знання, 2008. – 415 с.

2. Політологія: Посіб. [для студ. ВНЗ] / Бабкіна О. В., Безродний Є. Ф., Горбатенко В. П. [та ін.]; за ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – К.: Академія, 1998. – 368 с.

3. Політологія: Підручн. / [За ред. М. М. Вегеша]. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 384 с.

4. Політологія: Навч. посіб. / О. О. Волинець, М. П. Гетьманчук, В. В. Гулай [та ін.]: за ред. М. П. Гетьманчука. – Серія «Дистанційне навчання». – Львів: НУ «Львівська політехніка», 2005. – 360 с.

5. Політологія. Навчально-методичний комплекс: Підручн. / Ф. М. Кирилюк, А. Є. Конверський, В. Ф. Білик [та ін.]; за ред. Кирилюка Ф. М. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 704 с.

6. Політологія / А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина [та ін.]; за ред. А. Колодій. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

7. Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручн. / П. П. Шляхтун. – К.: Либідь, 2002. – 576 с.