3. Поняття інтернет, його сервіси та служби.

Службою інтернет називають взаємодію двох програм для обміну інформації між ними. Майже всі служби працюють за принципом "клієнт-сервер". Одна програма - "клієнт" формує запит та надсилає другій "серверу". Сервер обробляє запит та формує і надсилає клієнту відповідь. Якщо сервіс - послуга, то сервер - той, що надає послуги.

Існує велика кількість служб інтернету. в основному вони поділяються на стандартні (публічні) та спеціальні (долступні обмеженому колу користувачів).

Служба WWW

Найбільше всесвітнє багатомовне сховище інформації в електронному вигляді: десятки мільйонів пов'язаних між собою документів, що розташовані на комп'ютерах, розміщених на всій земній кулі.

Електронна пошта (англ. e-mail, або email) — популярний сервіс в інтернеті, що робить можливим обмін даними будь-якого змісту.

VoIP (англ. voice over IP — технологія передачі медіа даних в реальному часі за допомогою сімейства протоколів TCP/IP. .

Службу UseNet називають службою новин або телеконференцією. Повідомлення надсилаються, а на спеціалізований сервер так, щоб їх міг отримати кожний, хто виконає підписку на ті чи інші новини.

Служба FTP призначена для пересилання файлів між комп'ютерами.

Служба Gopher дає змогу шукати, отримувати та відображати потрібну інформацію у текстовому форматі. Це давня служба, сьогодні вона майже не розвивається.

Службу Telnet використовують для віддаленого доступу до ресурсів інших комп'ютерів.

Останнім часом популярними стали нові служби Інтернету: інтерактивний чат, аудіо- і відеоконференції, де користувачі можуть спілкуватися в режимі реального часу, інтернет-радіо, інтернет-телебачення, мобільний інтернет тощо.

4. Стандатизація в Інтернет. Інтернет є складною мережею, таким же і є складним завданням організації взаємодії між пристроями у мережі. Для вирішення цієї проблеми використовується розбиття складного на декілька простих. 80рр організації розробили стандартну модель взаємодії відкритих систем OSI – полягає в узагальненому представлені засобів мережевої взаємодії.

Стандартизація є формалізованим описом апаратних компонентів, їх функціонування, взаємодії, експлуатації, особливих характеристик.

Консорціум World Wide Web (W3C) - некомерційна організація, що займається розвитком Інтернету.

Консорціум World Wide Web (W3C) - некомерційна міжнародна організація, організована в 1994м році для розробки технологій, що дозволяють повною мірою реалізувати весь економічний, науковий і соціальний потенціал Web.

5. Протоколи TCP/IP. ТСР/IР - це сiм'я протоколiв. Частина з них забезпечує виконання низькорiвневих мережевих функцiй для багатьох додаткiв, таких, як робота з апаратними протоколами, пiдтримка механiзму доставки пакета за адресою призначення через багато мереж i хостiв, забезпечення достовiрностi i надiйностi з'єднань та iн. Iнша частина протоколiв призначена для виконання прикладних завданнь, таких як передача файлiв, мiж компiютерами, вiдправлення електронної пошти або читання гiпертекстової сторiнки WWW-сервера.

Фактично TCP/IP не один протокол, а декілька. Саме тому ви часто чуєте, як його називають набором, або комплектом протоколів, серед яких TCP і IP — два основних. Фактично TCP/IP представляє цей базовий набір протоколів, відповідальний за розбивання вихідного повідомлення на пакети (TCP), доставку пакетів на вузол адресата(IP) і збирання (відновлення) вихідного повідомлення з пакетів (TCP

6. Протоколи Інтернет прикладного рівня. Протоколи прикладного рівня зорієнтовані на конкретні прикладні програми.

SMTP- це протокол, який використовується для пересилання електронної пошти до поштового сервера або з клієнта-комп'ютера, або між поштовими серверами. ел. Пошти.

POP3 - це протокол, що використовується клієнтом для доступу до повідомленнь електронної пошти на сервері.

FTP - Протокол передачі файлів

TFTP-для реалізації текстового інтерфейсу по мережі.

HTTP-передачі гіпертексту по мережі.

DNS-система доменних імен.

IMAP- мережевий протокол прикладного рівня для доступу до електронної пошти.

SNMP - це протокол керування мережами зв'язку на основі архітектури TCP/IP.

SSH — мережевий протокол, що дозволяє проводити віддалене управління комп'ютером і передачу файлів.

7. Абсолютна адресація в Інтернет. Так само як і адреса будинку в поштовій службі, адреса кожного комп'ютера в Інтернеті має бути визначена однозначно. Для запису адрес використовуються два рівноцінні формати IP (ай-пи) і DNS - адреси. Унікальний код комп'ютера в мережі Інтернет (IP -номер) складається з чотирьох чисел зі значеннями від 0 до 255, розділених точками (ххх.ххх.ххх.ххх.). IP-адреса складається з чотирьох чисел, розділених крапками (це, звичайно, тільки для полегшення людського сприйняття - насправді це всього лише 32-бітова послідовність). Така схема нумерації дозволяє мати в мережі більше чотирьох мільярдів комп'ютерів. Коли локальна мережа або окремий комп'ютер уперше приєднується до мережі Інтернет, спеціальна організація (провайдер) привласнює їм IP -номер, гарантуючи його унікальність і правильність підключення. Початок адреси визначає мережу, в якій розташований комп'ютер, що адресується, а крайній правий блок, - комп'ютер в цій мережі. Інтернет знає, де шукати вказану мережу, а мережа знає, де знаходиться цей комп'ютер.Для зручності комп'ютерам в Інтернеті окрім цифрових адрес привласнюються власні імена. При цьому також, як і у випадку з IP -адресами, потрібна унікальність цього імені.З цією метою була створена спеціальна система адресації - доменна система імен (Domain Name System) або скорочено DNS. DNS -адрес замість цифр містить букви, що розділяються точками на окремі інформаційні блоки (домени).