3 Власність та її роль в економічному розвитку

СУСПІЛЬСТВА

3.1 Економічний зміст власності

В системі виробничих відносин суспільства основоположними виступають відносини власності. Чим визначається така їх роль? Річ у тім, що будь-яка виробнича діяльність людей починається з відносин власності. Так, щоб розпочати виробництво, необхідно спочатку оволодіти (привласнити) об’єктивними умовами виробництва: землею, засобами та предметами праці. Хто привласнив засоби виробництва, той стає господарем продуктів виробництва, розподіляє їх і обмінює в своїх інтересах. Тому, коли говориться про власність, мова йде про те, кому належать засоби виробництва та вироблений продукт. Що розуміється під власністю?

Західна економічна наука бере до уваги лише юридичний аспект (правоволодіння, користування, розпорядження), зводить поняття власності до її речових об’єктів і визначає власність як відношення людини до речей (об’єктів власності).

Марксистська політекономія робить наголос на економічній основі (поділ праці, купівля, продаж, спадщина об’єктів власності), визначає власність як певні економічні відносини між людьми з приводу привласнення ними матеріальних благ.

Розглядаючи власність як об’єктивні відносини між людьми з приводу привласнення ними об’єктів власності, в її економічному змісті сучасні економісти розрізняють два аспекти:

- матеріально – економічний (відношення людей до об’єктів власності);

- соціально – економічний (відношення між людьми в зв’язку привласненням ними об’єктів власності);

Зумовлено це тим, що в господарській діяльності тісно переплітаються стосунки між людьми з приводу об’єктів власності з відносинами людей до самих об’єктів власності, їх використання з найбільшою для себе вигодою. Така вигода може бути досягнена лише тоді, коли господарюючий суб’єкт має право розпоряджатися об’єктом власності, користуватися результатами його функціонування. Тому, розкриваючи економічний зміст власності, можна дати таке її визначення.

Власність – це сукупність виробничих відносин між людьми з приводу привласнення ними об’єктів власності, в першу чергу засобів виробництва, які породжують право володіння, користування й розпорядження цими об’єктами та результатами їх функціонування.

Проте значення власності визначається не лише тим, що вона породжує право володіння, розпорядження й користування, - це її зміст у вузькому розумінні. В широкому плані значення власності полягає в створенні середовища, в якому функціонує суспільне виробництво. Конкретно вона визначає:

1) умови поєднання робітника з засобами виробництва;

2) відносини між людьми з приводу привласнення засобів і результатів виробництва;

3) умови розпорядження й використання факторів виробництва.

Отже власність, особливо на засоби виробництва, є основоположною економічною категорією. Саме вона визначає соціально-економічну структуру суспільства, економічне й політичне становище класів, соціальних груп людей і взаємовідносини між ними, або складає основу всіх виробничих відносин суспільства та визначає їхню суть.

Економічні відносини власності закріплені в нормативних актах, мають юридичний характер. Юридичні відносини власності виявляються як права. Тільки власник має право користуватися об’єктом і передавати його в користування чи володіння іншими суб’єктами, визначаючи умови. Власник також може передати об’єкт у спадок, подарувати або продати його і навіть знищити, якщо це не заборонено законом.