9.3 Попит на працю на досконало конкурентному ринку

Особливості ціноутворення на чисто конкурентному ринку праці пов’язані з основними характерними рисами такого ринку:

1) багато фірм конкурують між собою за використання конкретного виду праці;

2) велика кількість працівників однакової кваліфікації незалежно один від одного постачають цей вид послуг праці;

3) ні фірми, ні трудові спілки не мають змоги контролювати ринкову ставку заробітної плати (ціну праці).

Приймаючи рішення щодо найму додаткових працівників, фірма порівнюватиме граничний продукт праці у грошовому виразі MRP_L та граничні витрати на ресурс праці MRC_L. Якщо вироблений продукт продається на конкурентному ринку, то MRP_L дорівнює добутку граничного продукту праці MP_L на ціну продукту Р:

MRP_L = MP_L  P

Водночас на конкурентному ринку праці граничні витрати на ресурс праці - витрати на залучення додаткового працівника - це просто ринкова ставка заробітної плати W:

MRC_L = W

Спадний характер кривої попиту на працю відображає обернену залежність між ставкою заробітної плати та кількістю найманих працівників.

Ринковий попит на працю - це сума обсягів попиту на працю усіх галузей. Натомість, визначаючи галузевий попит на працю, треба враховувати вплив зміни ціни продукції галузі унаслідок зміни ціни праці і спричинену цим зміну попиту на працю з боку фірм. Крива галузевого попиту на працю, здебільшого, крутіша, ніж це було б у разі звичайного додавання кривих попиту окремих фірм. Нахил кривої галузевого попиту на працю прямо пропорційний еластичності попиту за ціною продукту, який виробляють у цій галузі.

Як і для будь-якого іншого ресурсу, попит на працю залежить від її продуктивності: що вища продуктивність праці, то вищий попит на неї. Граничний продукт праці визначається якістю праці, кількістю та якістю інших факторів виробництва, рівнем технологій і ефективністю управління. Підвищення освітнього та фахового рівня працівників, ефективне використання природних ресурсів, нагромадження капіталу і застосування найсучасніших, технологій забезпечують зростання продуктивності праці. Саме ці чинники зумовлюють підвищення попиту на працю і, як наслідок, високу заробітну плату у країнах з розвиненою економікою.

9.4 Пропозиція праці. Рівновага на конкурентному ринку праці

Пропозиція праці в економіці країни залежить від декількох основних чинників:

1) чисельності населення;

2) економічної активності, тобто готовності працювати, різних груп населення - жінок, людей похилого віку, підлітків тощо;

3) кількості відпрацьованих годин та якості виробничих зусиль працівників.

Рішення щодо того, скільки працювати і чи працювати взагалі, індивіди приймають, зважаючи головно на величину годинної ставки заробітної плати.

Процес прийняття індивідуальних рішень стосовно кількості відпрацьованих годин доцільно розглянути з позицій теорії корисності Загальна корисність часу для особи складається з корисності робочого часу (упродовж якого заробляють дохід для придбання будь-яких бажаних товарів та послуг) і часу дозвілля. Розподіляючи свій „бюджет " часу між роботою та дозвіллям, людина прагне максимізувати його загальну корисність. Основним чинником цього вибору є ставка заробітної плати, яка і визначає тривалість робочого часу.

Зростання ставки заробітної плати зумовлює дію ефектів заміщення та доходу . З одного боку, з'являється стимул скоротити час дозвілля і працювати довше, бо кожна відпрацьована година тепер дає змогу придбати більше благ, ніж раніше (ефект заміщення). Водночас вищий рівень заробітної плати дозволяє збільшити споживання товарів і послуг за незмінної або навіть меншої тривалості робочого часу (ефект доходу). Поки ефект заміщення переважає ефект доходу, пропозиція праці індивіда зростатиме з підвищенням ставки заробітної плати. Якщо ж за певного високого рівня заробітної плати вагомішим стане ефект доходу, пропозиція праці може зменшитися ( рис. 9.2 ).

Рисунок 9.2 - Пропозиція праці індивіда

Як свідчать дані емпіричних досліджень, незначне переважання ефекту доходу характерне за високої заробітної плати лише для дорослих чоловіків; натомість для усіх інших груп населення пропозиція праці прямо пропорційна ставці заробітної плати. Відтак ринкова пропозиція конкретного виду праці (галузева пропозиція праці) є висхідною лінією. Вона відображає необхідність підвищення ставки заробітної плати для залучення додаткових працівників з альтернативних місць праці.

На рис.9.3 показано рівновагу на досконало конкурентному ринку праці. Рівноважна ставка заробітної плати W₀ і рівноважна кількість праці певного виду Q₀ визначаються точкою перетину кривих попиту на працю D_L та пропозиції праці S_L (рис. 9.3, б). Окрема фірма не має жодного впливу на ціну праці і приймає її як дану, тобто крива пропозиції праці для фірми - абсолютно еластична (рис. 9.3, а).

Рисунок 9.3 - Рівновага на досконало конкурентному ринку праці

Зауважмо, що йдеться про реальну заробітну плату, тобто ту кількість товарів і послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату - суму грошей, отриману працівником за одиницю часу.

Отже, на конкурентному ринку праці рівноважні ставка заробітної плати та кількість праці визначаються у точці перетину кривих попиту на працю та її пропозиції ( Е ).