3. Японознавство в Україні.
Японознавство
— сукупність наукових дисциплін, що
вивчають мову, історію, економіку,
культуру, мистецтво, релігію, філософію,
етнографію, пам'ятки матеріальної та
духовної
культури Японії. Галузь сходознавства.
В Україні
питанням мовознавства займалися та
займаються Бондаренко Іван Петрович —
мовознавець, Капранов Сергій Віталійович
— релігієзнавець, Резаненко Володимир
Федорович — мовознавець, соціолог,
Рубель Вадим Анатолійович — історик.
Японська
українською:
1926 — А. Лотоцький.
«Японські казки», Львів
1931 — О. Кремена
Утворення та розвиток японської лірики
феодальної доби // Японська лірика
феодальної доби, Харків.
1932 — Н. Такунага.
«Вулиця без сонця», Харків.
1932 — В. Хосої
«Текстильник Кодзі», Харків.
1934 — Т. Кобаясі
«Крабо-консервна факторія», Харків.
1954 — Н. Такунага.
«Тихі гори», Харків.
1955 — Т. Такакура
«Води Хаконе», Київ.
1961 — А. Ковалівський.
«Антологія літератур Сходу», Харків.
1966 — І.
Шанковський «Сто поезій—сто пісень».
Японська мова
вивчається у деяких вищих навчальних
закладах України.
4. Використана література.
1. Андрій
Попок. Діяльність української преси на
Далекому Сході // Альманах УНСоюзу на
1998 р. – Парсіппані-Ню Йорк., 1997. – С.
196-208.
2. Андрій
Попок / Київ / Громадсько-політичне та
релігійне життя українців на Далекому
Сході в XX ст.// Український історичний
журнал. – К. – 1998. - № 6. – С. 54-68.
3.
Рудницький Я. З подорожі довкола світу
1970—1971. Вінніпеґ, 1972.
.
