7. Ф'ючерсний товарний ринок у сучасної росії. Проблеми і перспективи розвитку.

Формування перших біржових ринків в Америці й у Європі було поступовим. Спочатку склався реальний товарний ринок, потім ф'ючерсний, контракти якого здійснювалися через обговорений термін. Потім з'явився фінансовий і нарешті ф'ючерсний ринок. (11) У Росії ф'ючерсний ринок існує лише три-чотири року. Причому по оцінним даним наприкінці 1991 р. нараховувалося біля 500 бірж із котрих 60% - у Москві. Тепер у Комісії з товарних бірж офіційно зареєстровано ледве більш 70 по всій території Росії. Спочатку ф'ючерсні контракти полягали на американський долар і німецьку марку, оскільки при нестабильной економіці гра на коливаннях валют була найбільше прибутковим видом фінансових операцій. Потім починалися спроби запустити терміновий товарний рынок. зокрема, на Російській біржі були фьючерсы на скандий, а на МТБ - на цукор. (12) Але нічого не вийшло. Відбулося це через той, що не був учтен той факт, що біржа не тільки повинна надавати сервіс, але і виступати гарантом по виконанню зобов'язань. Причому гарантом може бути й інший фінансовий інститут, але знайти його зобов'язана біржа. Проте з гарантіями саме і виникнули проблема. Це і неудивительно, адже біржа не мають зараз фінансових можливостей для формування й утримання достатніх страхових товарних запасів, спроможних бути надійною гарантією виконання біржових ф'ючерсних угод, не забезпечені складськими помешканнями й іншою необхідною інфраструктурою, Рішення цих питань через формування на договірній основі мережі постачальників-гарантів із числа комерційних структур нс дає тих гарантій надійності, що потребуваються на етапі створення даного ринку. (13) Крім того, серйозна проблема полягає в стандартизації умов купівлі-продажу. (11) Проаналізувавши старі помилки експерти Російської біржі запропонували нову технологію торгів. У її основі лежать гарантії виконання ф'ючерсних контрактів державою в особі Держкомрезерву, із яких полягають договори запозичення продукції, що відповідає по якості, упаковуванню і маркіруванню вимогам чинного стандарту.

У якості основних базисних продуктів для котирования на ф'ючерсному ринку запропоновані нафтопродукти, лісотехнічна продукція і цукор. Особливо перспективними обіцяють бути фьючерсы на цукор. Щоб застрахуватися від утрат, члени Розрахункової цукрової палати Російської біржі (РТСБ) (куди входять такі фірми, як "Алфо-Эко", "Менатеп-Импекс", Сибірська цукрова компанія, АТ "Росштерн", Торговий дім "Розгуляй", "Продэксимпорт", компанія "Цукор" і кондитерська фабрика "Бабаевская") вирішили взяти участь в організації ф'ючерсного ринку, що дозволить сподіватися, що нова спроба запуску товарного фьючерса буде набагато успешнее попередніх. (12)

Російські біржі стали виходити на якісно новий рівень організації торгівлі. Сьогодні їхня діяльність багато в чому орієнтується не на організацію товародвижения і відновлення господарських зв'язків, як було на початку", а на обслуговування торгового процесу. Воно розуміє котування цін, надання можливості учасникам біржової торгівлі застрахувати свою ціну і прибуток і угодах із реальним товаром на ф'ючерсному ринку, оперативне і точне проведення розрахунків по біржових угодах, надання гарантій виконання угод учасниками біржової торгівлі.

Необхідно усе ж визнати, що, незважаючи на молодість і багато виникаючих проблем, російські біржі досягли визначених результатів. Спостерігається еволюційний розвиток біржової діяльності від угод за наявний товар до форвардным угод (наприклад, оборот Самарской біржі по форвардным контрактах на пшеницю за 1995 рік склав 7.7 млрд рублів), через них до ф'ючерсних контрактів (загальна вартість угод із ф'ючерсними контрактами на свинець, алюміній і його сплави, мідь і нікель на Московській біржі кольорових металів за той же період перевищила 724,3 млрд рублів).

Проте при всіх позитивних моментах у розвитку й удосконалюванні біржової торгівлі є ряд проблем, вирішити котрі товарні біржі самостійно не можуть, незважаючи на високий ступінь самоврядування і саморегулювання.

Виникає природне запитанння про необхідність створення законодавчої бази для таких економічних явищ, як ф'ючерсна й опціонна торгівля, оскільки єдине нагадування про дані види біржової торгівлі має місце тільки в Законі Російської Федерації "ПРО товарні біржі і біржову торгівлю", прийнятому ще в 1992 році. В даний час деякі його положення стали серйозною перешкодою для біржового ф'ючерсного ринку. Зокрема, це стосується заборони на засновництво і членство на біржі банків, кредитних заснувань, страхових, інвестиційних компаній і фондів. Дане обмеження планується зняти при внесенні в зазначений Закон змін, розробка яких ведеться Комісією з товарних бірж.

Крім того, потенційні учасники ф'ючерсної торгівлі - безпосередні виробники і споживачі сировинних ресурсів, а також банки і кредитні заснування не мають у своєму розпорядженні достатню інформацію про цілях і правилах ф'ючерсної біржової торгівлі, а також про можливості, що надає ним ф'ючерсний ринок. Відсутність правової бази, чітких "правил гри" і якогось державного регулювання на ф'ючерсному ринку, а також недооцінка необхідності його розвитки призвели до тому, що він виглядає своєрідною білою плямою в економіці.

Для зміни сформованої ситуації Державним комітетом Російської Федерації по антимонопольній політика і підтримці нових економічних структур (ГКАП РФ) був розроблений проект постанови Уряду Російської федерації "ПРО розвиток ф'ючерсних ринків". Суть проекту складається підтримці державою ф'ючерсної торгівлі на товарних біржах, що дозволить створити ринкові механізми ціноутворення на найважливіші сировинні ресурси і регулятивного вплив держави на товарні ринки. Розвиток ф'ючерсних ринків підвищить принадність кредитування комерційними банками відповідних галузей промисловості, розширить спектр послуг, наданих банками, дасть можливість учасникам біржової торгівлі застрахуватися від несприятливої зміни кон'юнктури цін.

Однієї з головних задач розробленого проекту постанови є надання помочі товарним біржам у розвитку ф'ючерсної торгівлі. Для цих цілей пропонується надати Роскомрезерву право виступати в якості гаранта виконання біржових ф'ючерсних контрактів на, договірній основі. Створення страхових запасів для забезпечення ф'ючерсної торгівлі за рахунок державних матеріальних резервів дозволить вирішити проблему страхування учасників біржової ф'ючерсної торгівлі. При цьому держрезерв фактично не витрачається, а продукція тимчасово запозичає на підставі контрактів (договорів), укладених відповідним органом керування державним резервом з одержувачами, оскільки передбачається механізм обов'язкового поновлення товарів за рахунок бірж. Додаткових засобів із бюджету на ці цілі не потрібно. Навпроти, державні резерви опосредованно стають капіталом, що бере участь у комерційному обороті і приносить у бюджет країни додаткові засоби у виді податків.

Введення запропонованого механізму дозволить скоротити витрати бюджету на фінансування закупівель матеріальних ресурсів у держрезерв для цілей його відновлення, тому що відновлення запасів буде відбуватися природною уявою в міру випуску матеріальних ресурсів із держрезерву і наступного повернення.

У цілому здійснення цих мір повинне буде призвести до стабілізації цін на основних сировинних ринках і визначенню ролі держави в їхньому формуванні і регулюванні замість утрачених раніше функцій.

Перспектива розвитку ф'ючерсного ринку припускає створення нової форми договірних відношень у виді що переуступається складської розписки - товарного сертифіката, що є універсальним інструментом для виконання ф'ючерсних угод і спроможного виконувати функції, що полегшують ведення взаєморозрахунків учасників ф'ючерсної торгівлі. Зокрема, він може служити звичайною складською розпискою, що дозволяє її власнику одержати товар вчасно, засобом виконання постачання по ф'ючерсних контрактах як документ, що дає право одержати товар, а також виконувати функції заставного засобу в біржовій торгівлі ф'ючерсними контрактами для забезпечення їхній виконання і служити підставою для видачі банківського кредиту. Такий вид кредитування особливо привабливий, тому що у випадку непогашения кредиту банк стає власником продукції, наданої складською розпискою. Крім того, кредит під заставу що переуступається складської розписки може бути виданий будь-якому власнику даного товару (не тільки виробнику), що прискорює оборот коштів. Створення ж страхових запасів реального товару дозволяє підвищити надійність операцій на ф'ючерсному ринку і залучити комерційні банки безпосередньо до гри на біржі. У цьому зв'язку в проекті постанови пропонується в тримісячний термін розробити й уявити для твердження в Уряд Російської Федерації відповідне Положення про що переуступаються складських розписках (товарних сертифікатах).

Особлива роль у проекті приділяється Комісії з товарних бірж при Державному комітеті РФ до антимонопольного політику і підтримці нових економічних структур як державному органу, що буде здійснювати контроль за порядком і правилами ф'ючерсної й опціонної торгівлі на біржах.

Наслідки прийняття урядом цієї постанови припускають бути дуже позитивні. Його реалізація дозволить зміцнити прямі зв'язки між виробниками і споживачами товарів, удосконалити систему товародвижения за рахунок впровадження в обертання товарних розписок (товарних сертифікатів). Угоди, що чиняться на біржі, повинні набути масового характеру, підвищиться збалансованість між попитом і пропозицією. Зросте швидкість обороту грошей, значно збільшиться частка кредитного капіталу комерційних банків і їхня зацікавленість у роботі на товарних ринках.

Коли ж буде прийняте таке законодавство, залишається питанням часу, і чи буде воно дотримуватися належною мірою, також невідомо.