Лікування віл/снід (продовження)

Вірус вражає не тільки Т-лімфоцити, які мають короткий термін життя, але й клітини з довгим терміном життя, такі як моноцити і макрофаги.

Ці клітини можуть зберігати в собі великі кількості вірусу і при цьому самі не гинуть. Вони служать резервуаром вірусу в організмі. Вірус у таких резервуарах неактивний і невразливий для існуючих противірусних препаратів.

Це головна перешкода на шляху до повного знищення ВІЛ в організмі, тобто – до одужання.

Сьогодні, як і 20 років тому, важливим є усвідомлення того, що зараження ВІЛ відбувається лише у певних ситуаціях, і його можна уникнути.

Профілактика віл-інфекції

Існує дві стратегії профілактики ВІЛ-інфекції (це стосується всіх інфекційних хвороб, зокрема тих, що передаються статевим шляхом):

1) формування захищеної поведінки, що забезпечує уникнення потенційної можливості ВІЛ-інфікування;

2) заходи щодо охорони суспільного здоров’я.

За відсутності ефективних медичних засобів уникнення зараження ВІЛ (наприклад, вакцинації)або лікування, превентивна просвітницька робота в різних її формах і з різними цільовими групами – основа подолання епідемії ВІЛ/СНІД.

Серед цільових груп слід виділити дві категорії:

1. Люди з високим ризиком зараження ВІЛ (споживачі ін’єкційних наркотиків, представники сексуальних меншин і представники секс-бізнесу, хворі на венеричні хвороби, безпритульні, ув’язнені тощо).

2. Діти і молодь (основна частина нових випадків інфікування ВІЛ мають місце серед молодих людей віком від 15 до 25 років).

Основний напрям профілактичної діяльності серед молоді – освіта в галузі здоров’я на основі формування життєвих навичок.

3. Тести «Чи знаю я?», «Чи розумію я?»

4. Перегляд фільму.

5. Підсумкове слово.