Висновок до першого розділу

Сучасна професійна і соціальна активність суб'єкта праці стає в умовах глобалізації все більш насиченою численними зв'язками і відносинами. Сучасному професійному світу характерні високий динамізм, інтенсивність взаємодії людей у соціальному та професійному середовищі, збільшення потужності і масштаби яких створюють нові для людства стресогенні фактори.

Трудова діяльність багатьох професій часто проходить в умовах, що вимагають посиленого витрати внутрішніх резервів людини. Найбільш характерним психічним станом, що розвиваються в несприятливих умовах життєдіяльності, є стрес. Тривалі значні перевантаження без достатніх умов повного відновлення сил, соціальна, комунікативна депривація надають найбільш несприятливий вплив на суб'єкта, іноді повністю дезорганізуючи його діяльність. При тривалому та комбінованому впливі комплексу таких чинників з великою часткою ймовірності можна чекати появи низки виражених функціональних і психічних зрушень, погіршення працездатності, зниження якості роботи, тобто феномена, що отримав в літературі назву професійного стресу. Негативний вплив факторів професійного стресу призвело до того, що в даний час професійний стрес виділено в окрему рубрику в Міжнародній класифікації хвороб (МКБ-10).

Цей стан складний за своєю природою, має психофізіологічний, особистісний та соціальний аспекти розгляду. На думку фахівців, до професійного стресу призводить перевантаження людини роботою, недостатньо чітке розмежування його повноважень та посадових обов'язків, неадекватна поведінка колег і навіть довга робота на одну службу, не кажучи вже про недостатню оплату праці, одноманітну діяльність або відсутність кар'єрних перспектив. У ході нещодавно проведеного опитування в 15 країнах Європейського союзу 56% робочих відзначали високі темпи роботи, 60% - жорсткі терміни їх виконання, 40% - її монотонність, понад третини опитаних не мали можливості зробити який-небудь вплив на порядок виконання завдань.

Теоретико-методологічною основою роботи стало вивчення робіт основоположника поняття про стрес Г. Сельє, вітчизняних вчених Л.А. Китаєва-Смика "Психологія стресу", робіт Ю.В. Щербатих, результатів досліджень, присвячених стресу і опублікованих у спеціальних періодичних виданнях.

Розділ II. Вплив ресурсозабезпечення на Професійний Стрес

2.1. Фактори, які впливають на професійний стрес.

У роботі В. Д. Небиліцина (Небиліцин, 1976) наведено класифікацію зовнішніх екстремальних факторів, які можна розглядати як первинні джерела напруги і перенапруги, а також внутрішні особисті чинники, що опосередковують вплив перших і визначають особливості психологічного відображення та оцінки ситуації. Стресори є не тільки деякими екстремальними чинниками, що викликають явно шкідливі впливи, але і як «граничні, крайні значення тих елементів ситуації, які створюють оптимальний фон для діяльності або не викликають відчуття дискомфорту» (там же, с. 349). Однак оцінка (відчуття) межі - величина суб'єктивна, індивідуальна. Залежно від індивідуального типу психологічної реактивності, характеру емоційно-поведінкового реагування одне і той самий об'єктивний екстремальний вплив викликає різні реакції.

Психологічна специфіка стресу залежить як від зовнішніх впливів, хоча вони і повинні бути досить сильними для людини, так і від особистісного сенсу мети діяльності, оцінки ситуації, в якій він знаходиться. Тому і трудова діяльність, і та чи інша виробнича ситуація можуть виступати не стільки причиною, скільки приводом для виникнення стресового стану працівників. При цьому справжні причини стресу приховані в особистісні особливості людини: його світогляді та установках, потребах, мотивах і цілях, стереотипах сприйняття, позиціях в міжособистісному взаємодії, особливості стресостійкості або внутрішньоособистісної динаміки (Куликов, Михайлова, 2001).

Причини розвитку професійного стресу поділяються на безпосередні та головні (Бодров, 2000). Безпосередньою причиною можна вважати подію, прямим наслідком якого виявляється розвиток психічної напруженості і стресу, наприклад складність або небезпека робочого завдання, виникнення проблемної ситуації, пов'язаної із загрозою для здоров'я і життя, дефіцит часу, конфлікт з керівництвом тощо. Найчастіше безпосередні причини стресу бувають пов'язані з екстремальністю змісту і умов трудової діяльності.

Головною причиною виникнення стресу виступають індивідуальні (психологічні, фізіологічні, професійні) особливості суб'єкта праці. Також виділяється група додаткових факторів життя та діяльності людини, які призводять до виникнення професійного стресу і посилюють його прояви. До них відносяться невідповідність ряду організаційних характеристик трудової діяльності уявленням і установкам конкретного індивіда (наприклад, це стосується участі в ухваленні рішень, просування по службі, наявності зворотного зв'язку тощо). До цієї категорії, як вважає В. А. Бодров, можна зарахувати як загальні (глобальні) соціальні та організаційні стресори (злочинність, економічні спади, екологічні зміни, політичні та військові кризи, зростання безробіття і т. п.), так і особистісні стресори (сімейні конфлікти, втрата близьких, юридичні та фінансові проблеми, зниження працездатності, вікові та життєві кризи тощо). Перераховані фактори визначають загальну картину психічного та фізичного стану індивіда, зниження його стійкості до впливу безпосередніх і головних причин стресу, ослаблення можливостей щодо подолання стресових станів.

Нижче подано класифікацію характеристик трудової діяльності, які мають відношення до динаміки розвитку стресу або виступають як ймовірні його джерела (цит. за: Бодров, 2000).